13 липня 2015 року ( 14 год. 40 хв.)Справа № 808/3069/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Мєдніковій Р.О.
та представників
від позивача: Пермінов С.О., довіреність № 06 від 02.01.2015
від відповідача: Лисенко С.В., довіреність № 436/8/08-70-10 від 26.03.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», м. Запоріжжя
до відповідача: Запорізької митниці ДФС, м. Запоріжжя
про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -
Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) звернулося із адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00360 від 23.12.2014 за ВМД № 112030000/2014/022305.
В обґрунтування позову посилається на те, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. З поданих при митному оформлені документів та прийнятого митницею рішення вбачається наявність додержання умов, зазначених в ч.1 ст.58 МК України, які дозволяють застосувати метод за ціною договору, та відсутність підстав, передбачених ч.2 ст.58 МК України, які б свідчили про неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості за ціною договору, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Також відсутні законні підстави для застосування резервного методу визначення митної вартості. З огляду на викладене, вважає протиправними рішення № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 112030000/2014/00360 від 23.12.2014за ВМД № 112030000/2014/022305.
У судовому засіданні 13.07.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити повністю.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 06.07.2015 № 649/92/08-70-10 посилається на те, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 МК України, митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна в органу ДФС інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник відповідача, що прибув у судове засідання, підтримав заперечення з підстав, викладених вище.
У судовому засіданні 13.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
24.04.2014 між ПАТ «Дніпроспецсталь» (Покупець) і «INTERKOMМODITIES SA» (Продавець) було укладено Контракт купівлі-продажу виливниць № 2014/MOULDS відповідно до умов якого Продавець передає, а Покупець придбає виливниці, виготовлені з чавуну з кулястим графітом, з обробленими головною та донною частинами, кількість, якість, ціна, вартість, строки та умови постачання якого визначені в Специфікаціях (Додаток № 1), які є невід'ємною частиною даного контракту. Ціна товару зазначається в Додатку №1. Кінцева сума контракту визначається сумою вартості всіх специфікацій, та сума контракту не повинна перевищувати 3 000000 євро. Продаж товару відбувається на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року. Вантажовідправник - Lintorfer Eisengiesserei GmbH. Оплата здійснюється банківським переказом у розмірі 100% вартості товару, що поставляється, протягом 120 днів від дати відвантаження товару зі складу Продавця. Валюта платежу та контракту - євро. Строк дії контракту до 31.12.2015.
Згідно Додатку № 1 до контракту (Специфікація № 3 від 05.08.2014), продукцією, що поставлялася є: виливниця 4,5 т у кількості 30 штук, ціна за 1 штуку - 5880 євро, вартість - 176400 євро; виливниця 4,8 т у кількості 30 штук, ціна за 1 штуку - 6210 євро, вартість - 186300 євро; виливниця 6,5 т у кількості 20 штук, ціна за 1 штуку - 6683 євро, вартість - 133660 євро; виливниця 1,0 т у кількості 15 штук, ціна за 1 штуку - 2052 євро, вартість - 30780 євро; виливниця 3,6 т у кількості 50 штук, ціна за 1 штуку 4686 євро, вартість - 234300 євро. Умови поставки: DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року. Загальна вартість за контрактом - 1 938 726,90 євро.
Також, згідно Додатку № 1 до контракту (Специфікація № 4 від 06.10.2014), продукцією, що поставлялася є: виливниця 4,5 т у кількості 10 штук, ціна за 1 штуку - 5880 євро, вартість - 58 800 євро; виливниця 4,8 т у кількості 60 штук, ціна за 1 штуку - 6210 євро, вартість - 372 600 євро; виливниця 6,5 т у кількості 20 штук, ціна за 1 штуку - 6683 євро, вартість - 133660 євро; виливниця 1,0 т у кількості 20 штук, ціна за 1 штуку - 2052 євро, вартість - 41 040 євро; виливниця 3,6 т у кількості 100 штук, ціна за 1 штуку 4686 євро, вартість - 468 600 євро. Умови поставки: DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року. Загальна вартість за контрактом - 3 010 426,90 євро.
Для проведення митного оформлення поставленого позивачем товару до митного органу 15.12.2014, на виконання умов наведеного договору № 2014/MOULDS, подана вантажна митна декларація № 112030000/2014/023305. Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита повинні становити- 259 758,19 грн., що відображено в гр.47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».
При поданні ВМД № 112030000/2014/023305 позивачем на підставі ст.53 Митного кодексу України задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2014/MOULDS; специфікація № З від 05.08.2014; специфікація № 4 від 06.10.2014; лист №213-1955 від 10.11.2014; попередня декларація №112030000/2014/018684; звернення про випуск товарів; комерційний інвойс № ІМ-14-079 від 30.10.2014; ProForma INVOICE: 42.910, 42.911; DELIVERY-NOTE №28.585; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406627625E6; комерційний інвойс № ІМ-14-080 від 30.10.2014; ProForma INVOICE: 42.912, 42.913; DELIVERY-NOTE №28.586; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406628293E4; комерційний інвойс № ІМ-14-081 від 31.10.2014; ProForma INVOICE: 42.922, 42.923; DELIVERY-NOTE №28.591; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406799021E7; комерційний інвойс № ІМ-14-082 від 31.10.2014; ProForma INVOICE: 42.924, 42.925; DELIVERY-NOTE №28.592; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406799761E6; комерційний інвойс № ІМ-14-083 від 03.11.2014; ProForma INVOICE: 42.937; DELIVERY-NOTE №28.600; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406953756E0; комерційний інвойс № ІМ-14-084 від 03.11.2014; ProForma INVOICE: 42.938; DELIVERY-NOTE №28.601; сертифікат відповідності; CMR; експертна декчарація № MRN 14DE260406954363E1; комерційний інвойс № ІМ-14-085 від 04.11.2014; ProForma INVOICE: 42.939; DELIVERY-NOTE №28.604; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406954826E7; комерційний інвойс № ІМ-14-086 від 04.11.2014; ProForma INVOICE: 42.939; DELIVERY-NOTE №28.605; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260406955272E3; комерційний інвойс № ІМ-14-087 від 05.11.2014; ProForma INVOICE: 42.946; DELIVERY-NOTE №28.610; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260407093738E3; комерційний інвойс № ІМ-14-088 від 17.11.2014р. ProForma INVOICE: 42.995, 42.996 DELIVERY-NOTE №28.645; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260407710850Е8; комерційний інвойс № ІМ-14-089 від 17.11.2014р. ProForma INVOICE: 42.997 DELIVERY-NOTE №28.646; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260407711395Е9; комерційний інвойс № ІМ-14-093 від 19.11.2014р. ProForma INVOICE: 43.011 DELIVERY-NOTE №28.659; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260407868944E6; комерційний інвойс № ІМ-14-095 від 26.11.2014р. ProForma INVOICE: 43.040 DELIVERY-NOTE №28.680; сертифікат відповідності; CMR; експертна декларація № MRN 14DE260408256226E5; лист Запорізької торгово-промислової палати № ОИ-669 від 10.11.2014; сертифікати походження № L756631, L756646, L756629, L756637, L756635, L756615, L756617, L756624, L756618, L756622, L756625, L756623, L756616; лист ДП «Запоріжжястандартметрологія» № 1/2743 від 26.05.2014 та інші документи, визначені в поданій митній декларації та доповненні до неї (гр. 44ВМДта доповнення до декларації ф.МД-6)
Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф.ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 МКУ, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товару та містять розбіжності:
- згідно надісланій сканованій копії контракту 2014/MOULDSп.4 покупцю, ПАТ «Дніпроспецсталь», повинна бути надана експортна декларація Продавця, але до митного контролю надані експортні декларації виробника;
- згідно п.4 контракту 2014/MOULDS покупцю, ПАТ «Дніпроспецсталь», повинно бути наданий сертифікат відповідності виробника. Такі документи надані до митного контролю, але вони видані на підставі заказу №60-0949/14, до якого ПАТ «Дніпроспецсталь» не має ніякого відношення;
- в надісланій сканованій копії Висновку ЗТПП від 10.11.2014 №ОИ-669 відсутні умови формування вартості товару «Виливниці», що унеможливлює проведення обчислення вартості з урахуванням ст.52 МКУ;
- інформація зазначена у розрахунках ціни (калькуляції) №бн/н від 11.11.2014 не підтверджена документально. ПАТ «Дніпроспецсталь» в ній зазначений як покупець згідно заказу №60-0949/14 (див переклад);
- в надісланих сканованих оригіналах CMRзазначених у графі 44 МД від 15.12.2014 №112030000/2014/023305 під кодом 2730 у кількості 13 шт., які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару;
- з урахуванням поданих документів в яких зазначені вартісні показники товару відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару «Виливниці» вказаній у копіях митних деклараціях країни відправлення зазначених у графі 44 МД від 15.12.2014 № 112030000/2014/023305 під кодом 9610 у кількості 13 шт.;
- в надісланій сканованій копії калькуляції вартості продукції б/н від 11.11.2014 не має можливості визначення числових значень складових митної вартості товару через те, що одиниці виміру складових визначені в незрозумілому показнику EUR/штука, який не може бути застосований до зазначених в калькуляції складових. В калькуляції відсутній такий показний як вартість виконаної роботи. В листі виробника б/н від 11.11.2014 ідеться про унікальність розробки товару, але в калькуляції відсутні витрати на науково-дослідницькі роботи. Показники калькуляції носять загальний характер (добавочно-заправочні матеріали, енергоносії), які не дають можливості визначення митної вартості.
У відповідності до ст. 53 МК України, 15.12.2014 декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації.
На повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, декларантом були надані письмові пояснення.
Крім того, позивачем зазначено, що ним надано всі наявні документи та інші документи надаватися не будуть.
23.12.2014 Запорізькою митницею надано консультацію щодо митної вартості товару та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом.
Зазначене рішення обґрунтовано тим, що на вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларантом не надані перелічені додаткові документи згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, що підтверджують митну вартість. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості подібних товарів на рівні 1,33 євро за кілограм, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України. Декларант відмовився від надання додаткових документів, для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Органом доходів і зборів прийнято рішення щодо неможливості застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, відповідно до вимог статей 59, 60 Митного кодексу України. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути застосований тому, що у декларанта немає даних щодо ціни одиниці товару, по якій найбільша партія оцінюваних, ідентичних або подібних (аналогічних) імпортних товарів продається на території України покупцеві, а також немає відомостей по відповідних витратах (витрати на виплату комісійних, сум прибутку й загальних витрат, до яких належать прямі й непрямі витрати, пов'язані зі збутом зазначених товарів, витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування, страхування і т.п.). Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не може бути прийнятий тому, що у декларанта немає інформації щодо вартості матеріалів і витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, тобто немає калькуляції виробника за вартістю товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні виробництва для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до місця ввезення на митну території України, на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.
Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Для визначення митної вартості товару використана наявна в органу доходів і зборів інформація щодо раніше визнаних (визначених) митних вартостей за другорядними методами з розрахунку 1,33 євро за кілограм (МД № 112030000/2014/014277 від 15.08.2014, № 112030000/2014/19519 від 31.10.2014).
Також, митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00360за поданою митною декларацією № 112030000/2014/022305.
У вищевказаній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом прийняте рішення про коригування митної вартості.
В картці відмови також зазначено про вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме: подати нову митну декларацію з врахуванням вимог Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 23.12.2014 № 112030000/2014/000301/1.
26.12.2014 позивач подав митному органу звернення про випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначено митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу, у зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.
26.12.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2014/023009, яку прийнято до митного оформлення, та товари були випущені у вільний обіг шляхом надання гарантій.
Не погоджуючись з Рішенням Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014, листом від 12.03.2015 №171/1-124 ПАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копії рахунків між ф. «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», Німеччина та «INTERKOMМODITIES SA», Швейцарія; банківське підтвердження оплати.
Листом від 18.03.2015 №234/11/08-70-25-02 Запорізька митниця відмовила позивачу у скасуванні Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014 та поверненні (вивільненню) наданої фінансової гарантії.
31.03.2015 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №171/1-146 повідомило Запорізьку митницю, що у зв'язку з відмовою митниці про перегляд та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014, сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.
В той же час, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» звернулось до суду із вказаним позовом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012.
Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
В силу приписів статті 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (стаття 257 МК України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).
Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).
Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу частини п'ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Судом встановлено та не заперечується представником Запорізької митниці, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару № 112030000/2014/022305 від 15.12.2014 були подані всі документи, передбачені ч 2 ст. 53 МК України.
Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.
Суд вважає, що частина 2 ст. 53 Митного Кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість. Серед зазначеного переліку документів відсутні такі документи, як експортна декларація продавця, сертифікат відповідності виробника, висновок ТПП, калькуляція тощо, а тому виявлення у них будь-яких розбіжностей чи неточностей, або їх відсутність взагалі не надає митному органу права витребовувати додаткові документи.
Крім того, виявлені розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів та не підтверджують обраний метод її визначення у розумінні статті 53 Митного кодексу України.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
У судовому засіданні представником відповідача, відповідно до ст.71 КАС України, не доведено наявність обставин, визначених ч. 3ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.
Таким чином, витребування Запорізькою митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.
Тому, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі передбачені ч. 2 ст. 53 МК України документи, які давали змогу Запорізької митниці достовірного та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Проте, слід все ж таки зазначити, що не дивлячись на відсутність у митниці правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів, позивачем все ж таки додатково були подані пояснення з приводу встановлених розбіжностей.
Так, декларантом роз'яснено що згідно контракту 2014/MOULDS відправником Товару є Lintorfer Eiseggiesserei GmbH, який відповідно і експортує виливниці до України і надає експортні декларації на виливниці.
Згідно контракту 60-0949/14 отримувачем виливниць є ПАТ «Дніпроспецсталь» для якого виробник і надав сертифікати відповідності.
Інформація зазначена в у розрахунках ціни підтверджена заказом 60-0949/14, де вказана ціна, умови постачання і оплати.
Щодо відсутності умов поставки товару у CMR зазначено, що в Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 57-V (57-16) від 01.08.2006, ВВР, 2006, № 39, статті 341, в статті 6 конвенції перераховано всі данні які повинна містити вантажна накладна, а саме: дата і місце складання вантажної накладної; ім'я та адреса відправника, перевізника; місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; ім'я та адреса одержувача; прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладення договору до доставки вантажу); інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: заява про те, що перевантаження забороняється; платежі, які відправник зобов'язується сплатити; сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; перелік документів, переданих перевізнику. Таким чином, умови поставки в CMR вказуватись не повинні.
В МД країни відправлення відсутні вартісні показники через те, що форма заповнення МД не містить цієї інформації, на підтвердження чого було надано лист компанії Lintorfer від 11.11.2014. Крім того, в графі 7 кожної МД країни відправлення містить номер заказу та номер відвантажувальної відомості, де міститься інформація про номер заказу, його дату, вагу, серійні номери виливниць, відправника, отримувача, номер транспортного засобу перевезення, тощо.
Також, в якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ № 60-0949/14 від 23.09.2014 між INTERCOMMODITIES SA та виробником «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», який має силу контракту, оскільки там прописані вартість, умови поставки, умови розрахунків.
В якості каталогів, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару було надано Калькуляцію вартості виливниць від 11.11.2014 від «Lintorfer Eisengiesserei GmbH». Прайс-листів компанія не має, оскільки виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями, унікальність якого підтверджена листом компанії виробника від 11.11.2014, який було надано в пакеті документів для митного оформлення, і не може мати узагальненої ціни.
В якості документу, який підтверджує митну вартість товару, також було надано акт експертизи №ОИ-669 від 10.11.2014 спеціалізованої експертної організації Запорізька торгово-промислова палата.
Щодо посилання митниці на висновок Запорізької торгово-промислової палати від 10.11.2014 № ОИ-669, в якому відсутні умови формування вартості товару, суд зазначає наступне.
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон України № 671).
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України № 671, торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного Закону, методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Як вбачається із наданого представником позивача експертного висновку № ОИ-669 від 10.11.2014 в ньому міститься як мінімальна ціна на товар, так і максимальна, та ціна задекларованого товару позивачем відповідає ринковій вартості товару на міжнародному ринку.
Щодо посилання Запорізької митниці, що вартісні показники в листі № б/н від 11.11.2014 не підтверджені документально, суд зазначає, що зазначений лист складений підприємством INTERCOMMODITIES для додаткового підтвердження вартості виливниць, придбаних ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», та він підтверджує задекларовану митну вартість товару відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
Документальне підтвердження вартості товару, яка встановлена підприємством-імпортером, та з чого вона складається, Митним кодексом України не передбачено.
Суд вважає за необхідне зазначити, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.
Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірних рішень, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Посилання митним органом в оскаржуваному рішенні як на джерело на МД № 112030000/2014/014277 від 15.08.2015 та №112030000/2014/19519 від 31.10.2014 без додаткового обґрунтування суд вважає безпідставним, оскільки зазначені декларації також подавались після прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості, які на даний час оскаржуються позивачем в суді.
Отже, суд не погоджується з твердженням в Рішенні про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014, що декларант відмовився від надання додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості, оскільки всі необхідні документи для її визначення вже були надані позивачем при митному оформленні, а щодо виявлених розбіжностей ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» надано обґрунтовані пояснення щодо наявності тих чи інших сумнівів, які були у Запорізької митниці ДФС на час проведення митного оформлення товару «виливниці з розважуванням».
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00360 від 23.12.2014 за ВМД № 112030000/2014/022305, а відтак їх слід визнати протиправними та скасувати.
З огляду на викладене, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 112030000/2014/000301/1 від 23.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00360 від 23.12.2014 за ВМД № 112030000/2014/022305.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» 182,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко