ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"21" квітня 2011 р. Справа № 2a-993/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області
до відповідача: приватного підприємства «Томметал»
про стягнення боргу в сумі 8896,61 грн.,-
23.03.2011року управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області (надалі - УПФУ в Калуському районі, позивач) звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємства “Томметал” (надалі - ПП “Томметал”, відповідач) про стягнення боргу в сумі 8896,61 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП “Томметал” за січень 2011 року своєчасно не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого їх заборгованість станом на момент подання позову становить 8896,61 грн.
Представник позивача направила на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи без його участі суду не подавав. Правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідач 04.07.2006 року зареєстрований як юридична особа Калуською райдержадміністрацією за реєстраційним № 535210.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вiд 26.06.1997 № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400/97-ВР ) та статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі - Закон № 1058-ІV) відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом установлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України з 20.11.2009 року по 01.11.2010 року.
Згідно рішень № 488 від 02.11.2010 року та № 521 від 10.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 232,50 грн., 1574,05 грн. та пеню в розмірі 755,38 грн., відповідно. Вказані рішення отримані відповідачем особисто.
Як вбачається з матеріалів справи вимоги: № Ю 2 - 10 від 02.11.2010 року, № Ю 2 -11 від 02.12.2010 року, № Ю 2 -12 від 05.01.2011 року, № Ю - 2 від 04.02.2011 року про сплату недоїмки були вручені відповідачу 04.11.2010 року, 07.12.2010 року, 10.01.2011 року, 11.02.2011 року, відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи (а.с. 11 - 14, 41). Однак, відповідачем не було здійснено погашення недоїмки у строки, встановлені законодавством.
Наявність заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі по сплаті страхових внесків підтверджується: картками особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників (а.с. 31 - 32), розрахунком суми фінансових санкцій та пені (а.с. 35 - 36), рішеннями № 488 від 02.11.2010 року та № 521 від 10.12.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені (а.с. 34, 37), вимогами: № Ю 2 - 10 від 02.11.2010 року, № Ю 2 - 11 від 02.12.2010 року, № Ю 2 - 12 від 05.01.2011 року, № Ю - 2 від 04.02.2011 року про сплату недоїмки (а.с.11-14, 41).
Статтею 1 Закону № 1058-ІV визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 статті 5 Закону передбачено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Частина 2 статті 17 Закону № 1058-ІV встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському району Івано-Франківської області.
Пунктом 2.1. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року за № 26-1 встановлено, що страхувальники щомісяця формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Згідно частини 3 статті 18 Закону № 1058-ІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
В частині 3 статті 20 Закону № 1058-ІV зазначено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2 статті 20 зазначеного Закону).
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
В силу частини 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (надалі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності передбаченої законодавством до територіальних органів Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписами частини 13 статті 106 зазначеного Закону № 1058-ІV встановлено, що при нарахуванні пені та накладенні штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Згідно пункту 8.3 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року №64/8663 на підставі аналізу облікових даних з карток особових рахунків страхувальників формується вимога про сплату недоїмки, яка виставляється боржнику. Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-ІV встановлено, що з дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми протягом десяти робочих днів.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні документами даної адміністративної справи встановлено, що заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Калуському районі становить 8896,61 грн.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Згідно рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Оскільки, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідачем не погашена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовол ьнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Томметал»(ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34465329) на користь управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області борг в сумі 8896 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 61 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова в повному обсязі складена 26.04.2011 року.