19.08.15р. Справа № 904/5859/15
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за договором поставки
Суддя Петрова В.І.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" про стягнення основного боргу за договором поставки №1143 від 12.03.2013р. у розмірі 52 968,96грн., 3% річних у розмірі 755,47грн., інфляційних у розмірі 21 265,23грн.
Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №1143 від 12.03.2013р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
17.08.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача основний борг за договором поставки №1143 від 12.03.2013р. у розмірі 52 968,96грн., 3% річних у розмірі 916,55грн., інфляційні у розмірі 18 598,28грн.
18.08.2015р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення "Укрпошта" (а.с.48, 51, 66), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Ухвалою суду від 06.08.2015р. повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до договору постачання.
Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
12.03.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) був укладений договір постачання №1143, за умовами якого постачальник зобов'язався на власний ризик виготовити та поставити рулончики туалетного паперу (далі - товар) під знаком для товарів та послуг "ЕSТО перша ціна" (комбінований), право власності на який належить покупцю на підставі Свідоцтва на знак для товарів і послуг №85062 від 26.11.2007р., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар. Вартість сировини та упаковки, що підлягають використанню при виготовленні товару, входять в його вартість.
Згідно п.1.2. договору у Специфікації (Додаток №1 до договору) сторони узгоджують вид товару (із зазначенням ТУ, ГОСТ, ДСТУ), вид пакування (об'єм, маса, способи закривання тощо), вартість (ціну) товару та інші умови. Умови щодо характеристик складових, органолептичних та смакових якостей товару сторони узгоджують у Додатку №2 до договору. При укладанні Специфікації постачальник надає покупцю калькуляцію виробництва товару (Додаток №3 до договору).
За п.2.1. договору асортимент, кількість товару визначаються покупцем на кожну партію шляхом надання постачальнику окремого замовлення.
Відповідно до п.2.4. договору товар постачається на умовах DDР (рампа РЦ покупця) в редакції Інкотермс-2010, за адресою: м. Донецьк, вул. Рогачевського, 1в, та у строки, передбачені замовленням покупця. Доставка здійснюється силами та за рахунок постачальника. Розвантаження транспорту постачальника здійснюється силами та за рахунок покупця.
Згідно п.2.7. договору, з урахуванням додаткових угод від 20.12.2013р. та від 14.01.2014р., право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі покупця "Приймання товару". У разі повернення товару право власності на товар переходить від покупця до постачальника в момент підписання товарної, або товарно-транспортної, або транспортної накладної.
Відповідно до п.2.6. договору, з урахуванням додаткової угоди від 20.12.2013р., найменування товару, що поставляється, зазначається постачальником у специфікації та повинно відповідати іншим первинним та дозвільним документам, за якими постачався товар, та відповідно за якими такий товар має характерні ознаки і властивості. Сторони підтверджують, що у разі виникнення розбіжностей в найменуванні товару у специфікації та первинних документах - вірним слід вважати найменування продукції, що зазначено у специфікації.
За п.4.1. договору ціна товару визначається у Специфікації. Здавання-приймання товару здійснюється сторонами за накладними, що засвідчують приймання окремої партії товару (п.5.1. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013р. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то термін дії договору автоматично пролонговується кожного разу на кожний календарний рік (п.п.11.1, 11.2. договору).
Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 52 968,96грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №382 від 11.11.2014р., №384 від 18.11.2014р., підписані сторонами, а також податковими накладними (а.с.24-27).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно п.4.4. договору, з урахуванням додаткової угоди від 20.12.2013р., покупець зобов"заний здійснювати оплату за поставлений товар, за вирахуванням сум, які передбачені даним договором, які настануть після спливу 58 календарних днів з моменту постачання товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергах (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи умови договору, відповідач повинен був здійснити оплату за товарно-транспортною накладною №382 - 13.01.2015р. (вівторок), за товарно-транспортною накладною №384 - 20.01.2015р. (вівторок).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар.
05.06.2015р. відповідач отримав претензію позивача про сплату заборгованості (а.с.15-18), однак відповіді не надав, вимогу не задовольнив.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №1143 від 12.03.2013р. складає 52 968,96грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних, нараховані на суму 41 817,60грн., за період з 13.01.2015р. по 12.08.2015р. у розмірі 728,66грн., а також нараховані на суму 11 151,36грн., за період з 20.01.2015р. по 12.08.2015р. у розмірі 187,89грн., що разом складає 916,55грн.
Господарський суд, перерахувавши 3 % річних, нараховані на суму 41 817,60грн., за період з 14.01.2015р. (початок прострочення) по 12.08.2015р., встановив, що вони складають 725,22грн., а 3 % річних, нараховані на суму 11 151,36грн., за період з 21.01.2015р. (початок прострочення) по 12.08.2015р. складають 186,98грн., що разом становить 912,20грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні, нараховані на суму 41 817,60грн., з лютого 2015р. по липень 2015р. у розмірі 14 682,85грн., а також інфляційні, нараховані на суму 11 151,36грн., з січня 2015р. по травень 2015р. у розмірі 3 915,43грн., що разом складає 18 598,28грн.
Господарський суд, перерахувавши інфляційні, нараховані на суму 41 817,60грн., з лютого 2015р. по липень 2015р., встановив, що вони розраховані правильно, а інфляційні, нараховані на суму 11 151,36грн., з лютого 2015р. (місяць, наступний за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж) по травень 2015р. складають 4 006,98грн., що разом становить 18 689,83грн.
Стягнення інфляційних у розмірі 18 689,83грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. У зв"язку з цим суд вважає, що до стягнення підлягають інфляційні у розмірі 18 598,28грн.
У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, ЄДРПОУ 32516492) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87547, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р2600910281 у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) основний борг за договором поставки №1143 від 12.03.2013р. у розмірі 52 968,96грн. (п"ятдесят дві тисячі дев"ятсот шістдесят вісім грн. 96коп.), 3% річних у розмірі 912,20грн. (дев"ятсот дванадцять грн. 20коп.), інфляційні у розмірі 18 598,28грн. (вісімнадцять тисяч п"ятсот дев"яносто вісім грн. 28коп.) та 1 826,89грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість грн. 89коп.) судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя ОСОБА_2