Справа № 212/11305/13-ц
2/214/1369/15
Іменем України
29 липня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Ковтун Н.Г.,
при секретареві - Троценко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з якого вбачається, що 26.12.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідачем отримано кредит в сумі 5 200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 36, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач не виконав повністю зобов'язань за Кредитним договором, відсотки не сплачував, у зв'язку з чим, станом на 31.10.2013 року виникла заборгованість в сумі 33 713, 62 грн., яка складається з наступного: 5 180, 90 грн. - заборгованість за кредитом; 26 451, 12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8. 6. Умов та правил надання банківських послуг: 500, 00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 581, 60 грн. штраф (процентна складова). Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю на підставі наданих до суду письмових доказів, також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення без застосування технічних засобів фіксації судового процесу; позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довіреністю ( а. с. ), в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про застосування строків позовної давності, датовану 22.06.2015 року, в якій зазначив, що дійсно між сторонами 26.12.2005 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 був отриманий кредит в розмірі 5 200 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту під 36, 0% річних. Також не заперечує, що підписана ОСОБА_1 заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою є договором, та всі права та обов'язки сторін є обов'язковими для сторін та сторони повинні керуватися даними Умовами. Посилаючись на ст. 256-259 ЦК України вказує, що між відповідачем та позивачем як загальні так і спеціальні строки позовної давності збільшено не було, оскільки жодного письмового договору щодо збільшення строків позовної давності не укладалося, то в даному випадку застосовуються строки, передбачені законом, тобто 1 рік та 3 роки. Також зазначає, що позовна заява подана позивачем 05.12.2013 року, тобто більше ніж через 7,5 років після закінчення строку позовної давності, оскільки згідно наданого Позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, сальдо простроченої заборгованості виникло - 31.01.2006 року, тобто з цього для позивач довідався про порушення свого права, і як наслідок розпочався відлік позовної давності тривалістю 3 роки, який закінчився 01.02.2009 року. Посилаючись на ст. 266, 267 ЦК України просить застосувати строки позовної давності та відмовити ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в задоволенні позову.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши надані позивачем докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи своє рішення наступним чином.
Судом були досліджені наступні письмові докази, надані позивачем: копія заяви відповідача на отримання кредиту (а. с. 6-6 зворот); копія Умов та правил надання банківських послуг, що включають Правила користування платіжною картою ( а. с. 7-10); розрахунок заборгованості за договором № б/н від 26.12.2005 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1, станом на 31.10.2013 ( а. с. 3 - 5); копія паспорту відповідача ( а. с. 11); копії правовстановлюючих документів позивача ( а. с. 13 - 15); платіжне доручення про сплату судового збору ( а. с. 16).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ст.526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт перебування сторін у договірних правовідносинах, що виникли в зв'язку з укладенням кредитного договору, підтверджується копією письмової заяви відповідача від 26.12. 2005 року на отримання кредиту та копією Умов та правил надання банківських послуг, де викладені всі істотні умови укладеного між сторонами кредитного договору. Зокрема, з заяви відповідача вбачається, що він виразив свою згоду с тим, що ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
З розрахунку заборгованості вбачається факт невиконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості за кредитом, за процентами та штрафами станом на 31.10. 2013 року у загальному розмірі 33 713, 62 грн.
Отже, факт невиконання відповідачем умов кредитного договору доведений і розмір заборгованості за кредитним договором є встановленим. Представник відповідача факту перебування відповідача у договірних правовідносинах з позивачем не оспорював, як не оспорював і факт наявності у нього заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим дані факти є встановленими згідно ч.1 ст.61 ЦПК України.
Однак з матеріалів справи вбачається, що позивачем пропущена позовна давність, про що також було зазначено представником відповідача у заяві про застосування строків позовної давності.
Так, у відповідності до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність вставлюється тривалістю у три роки.У ч.5 ст.261 ЦК України зазначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.Якщо суд визнає причини пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту, про що зазначено в ч.5 ст.267 ЦК України.
З п.9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а у разі, якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.
Судом встановлено, що кредитний договір був сторонами укладений 26.12.2005 року строком на 12 місяців, у зв'язку з чим строк його дії спливає 26.12.2006 року, однак, оскільки жодна із сторін договору не проінформувала іншу сторону про припинення його дії, кредитний договір був автоматично пролонгований ще на 12 місяців, тобто до 26.12.2007 року, після чого строк виконання договору сплив у зв'язку з закінченням строку його дії.
Оскільки між сторонами в порядку ст.259 ЦК України домовленості щодо зміни тривалості позовної давності не було досягнуто, на дані правовідносини поширюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якої починається зі спливом строку виконання зобов'язання, тобто з 27.12.2007 року.
Отже, у даному випадку позовна давність для звернення позивача до суду закінчується 27.12.2010 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 05.12.2013 року, тобто після спливу позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, позивач на такі поважні причини не посилається, а відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності.
Оскільки позовна давність до основної вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором спливла, то відповідно позовна давність спливла і до додаткових вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог і в цій частині.
За наведених обставин, на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати по справі в розмірі 337, 14 грн. стягненню з відповідача не підлягають у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256, 257, ч.5 ст.261, ст.266, ч.4 ст.267, 526 , 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя: Ковтун Н. Г.