Справа № 573/1662/15-к
Номер провадження 1-кп/573/126/15
19 серпня 2015 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 07 липня 2015 року за № 12015200130000387, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Степанівка Білопільського району Сумської області, з повною середньо освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 19 лютого 2003 року Білопільським районним судом за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 315, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
2) 29 листопада 2006 року Білопільським районним судом за ч. 4 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі, судимості не зняті і не погашені
- за ч. 1 ст. 263 КК України,
У точно невстановлений день у травні 2015 року ОСОБА_4 отримав від особи, матеріали провадження відносно якої виділені в окреме провадження, магазин з 26 патронами до автомата АК-74 калібру 5,45 мм, які сховав в дровах за магазином «Добробут» в с. Синяк Білопільського району та зберігав до 11 години 07 липня 2015 року.
07 липня 2015 року близько 11 години ОСОБА_4 передав особі, матеріали провадження відносно якої теж виділені в окреме провадження, зазначений вище магазин з 26 патронами, яка, в свою чергу, даний магазин з патронами сховала в середині приміщення магазину «Добробут» в с. Синяк Білопільського району і зберігала його до 17 години 45 хвилин цього ж дня, поки в ході огляду місця події працівники міліції не виявили та не вилучили в магазині «Добробут» магазин з 26 патронами, які є проміжними патронами калібру 5.45 мм і відносяться до бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - автоматів Калашникова (АК-74, АКС-74, АКС-74У) та інших калібру 5,45 мм.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме зберігання та передача бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Після надходження кримінального провадження до суду, але до проведення підготовчого судового засідання 19 серпня 2015 року між прокурором прокуратури Білопільського району ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно з даною угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Також вказаною угодою визначено покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до ОСОБА_4 у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання у виді 5 років позбавлення волі.
З урахуванням особи обвинуваченого та обставин, які пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків, суд прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому його необхідно звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили залишити ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання.
Судові витрати та речові докази у провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 серпня 2015 року між прокурором прокуратури Білопільського районну Сумської області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 (три) роки.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки :
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя