Номер провадження № 22-ц/785/4099/13
Головуючий у першій інстанції Боярський
Доповідач Гірняк Л. А.
01.10.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого - Гірняк Л.А.
Суддів- Троїцька Л.Л.; Плавич Н.Д.
При секретарі - Булгак Х.О.
За участю: представника ОСОБА_3-ОСОБА_4
Розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 на рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 24.04.2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, 3-я особа- ОСОБА_11
-про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
11.02.2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищезазначеним позовом в якому зазначала, що 29.04.2004 року вона позичила своєму брату ОСОБА_12 200000 доларів США під 2% щомісячно зі строком повернення боргу до 01.01.2010 року. Після смерті ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконавши своїх боргових зобов'язань, до нотаріальної контори за прийняттям спадщини звернулись відповідачі, а тому просила суд стягнути з них, як з спадкоємців в межах вартості спадкового майна суму позики в розмірі 200 000 доларів США, що еквівалентно 1 597 600 грн. ; проценти за користування грошима - 303 733 доларів США, що еквавалентно 2 426 219 грн.; три відсотки річних за просрочення виконання зобов'язання у розмірі 3 896 дол.США, що еквівалентно 31 121 грн.; інфляційні витрати-8 600 дол.США, що еквівалентно 68 697 грн.; а всього 516 229 дол. США, що еквівалентно 4 123 637,25 грн.
Рішенням Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 24.04.2012 року позовні вимоги задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в межах вартості майна одержаного в спадщину в розмірі, який відповідає їх частці у спадщині на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 1 597 600 грн., проценти за користування позикою в сумі-2 426 219 грн., три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 31 121 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення виконання зобов'язання- 68 697 грн. Вказані суми стягнути в межах вартості майна, одержаного у спадщину.Суд стягнув з відповідачів на користь позивача понесені нею судові витрати в сумі-1950 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та відмовити в заявлених вимогах, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на факт підроблення боргової розписки шляхом суміщення листа із підписом і печаткою юридичної особи та друкованого тексту; про відсутність у розписці сторони у якої брались кошти; введення вказаного в розписці будику в експлуатацію до 29.04.2004 року; наявність у розписці печатки юридичної особи, засновник якої не відповідає за її борги; порушенням ст. 1281 ЦК України та на те, що суд стягнув кошти з відповідачів, які не прийняли спадщину.
В судове засідання відповідачі по справі не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, відповідно до довідкового листа(а.с.352).
Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 проживають в США та неодноразово сповіщались про час та місце судового розгляду. В своїх листах посилались на неможливість приїзду в судове засідання(а.с.175; 265-272)
В силу ст.305 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах її доводів та позовних вимог, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в межах вартості майна одержаного в спадщину в розмірі, який відповідає їх частці у спадщині на користь ОСОБА_3 суму позики в розмірі 1 597 600 грн., проценти за користування позикою в сумі-2 426 219 грн., три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 31 121 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення виконання зобов'язання- 68 697 грн. та вказуючи, що вказані суми стягнути в межах вартості майна, одержаного у спадщину районний суд виходив з факту доведеності боргових зобов'язань ОСОБА_12, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнув суму боргу зі спадкоємців відповідно до заявлених вимог.
Проте повністю погодитись з таким судженням суду першої інстанції не можна , оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції з підстав п.3 і 4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим .Законним є рішення, яким суд, встановивши всі вимоги цивільного судочинства,вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 29 квітня 2004 року між ОСОБА_12 та його сестрою було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передала , а ОСОБА_12 прийняв кошти в сумі 200 000 доларів США строком до 01.01.2010 року.(а.с.139).
Сторони не оспорюють того факту, що ОСОБА_3 є сестрою померлого.
Згідно свідоцтва про смерть від 12 жовтня 2010 року ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.6).
Як вбачається зі спадкової справи №446/2010 від 12 травня 2010 року до Білгород_-Дністровської районної державної нотаріальної контори надійшли заяви про прийняття спадщини від: ОСОБА_3_- сестри померлого; ОСОБА_5-дружини ОСОБА_7- син; ОСОБА_10(донька); ОСОБА_8- син; ОСОБА_9-донька(а.с.286-298)
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_12 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5, дошлюбне прізвище ОСОБА_5, 11.09.2009 року(а.с.299).
Факт родинних стосунків дітей -ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, підтверджується свідоцтвами про народження, де їх батьком вказаний ОСОБА_12.(а.с.300-302).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_10 від 12 травня 1998 року № 152020 її батьком є інша особа(а.с.303).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_10 змін щодо відомостей про батька не вносились, та її батьком значиться- ОСОБА_13(а.с.219-222)
Виходячи з вимог ст.1261 ЦК України спадкоємцями на момент відкриття спадщини є його дружина- ОСОБА_5 та діти- ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.
Оскільки на момент прийняття спадщини ОСОБА_12 не являвся батьком ОСОБА_10, районний суд безпідставно поклав на неї обов'язок щодо погашення боргових зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавцю на праві власності належали: причеп до легкового автомобілю марки 814000, державний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуска ; легковий автомобіль марки TOYTA FORTUHER д-з- НОМЕР_3.2006 року , легковий автомобіль марки TOYOTA PRADO д/з НОМЕР_2; земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА_1 ; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,070 га,садовий будинок площею 106,4 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8; 135, 143,190-208).
Згідно ч.1 ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідачі від прийняття спадщини після померлого не відмовились, але за оформленням спадщини не звертались.
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину(ч.3 ст.1269 ЦК України).
Статтями 1297 та 1299 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі , що прийняття спадщини після смерті ОСОБА_12 не відбулося суперечить вимогам закону відповідно до яких невиконання спадкоємцем вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови в задоволенні позову в межах вартості майна , одержаного у спадщину.
Відповідно до вимог ч.4 ст.10, ст. 57 ЦПК України суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню прав осіб,які беруть участь у справі, у випадках, встановлених цим Кодексом, а також встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Усупереч вимогам цієї норми права районний суд стягуючи з відповідачів суму позики в розмірі 1 597 600 грн., проценти за користування позикою в сумі-2 426 219 грн., три відсотки річних за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 31 121 грн., інфляційні витрати за весь час прострочення виконання зобов'язання- 68 697 грн. не з'ясував обсяг спадкового майна та його вартість, хоча це мало суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд, за клопотанням сторони, призначив оціночну експертизу відповідно до ухвали від 11 вересня 2012 року( а.с.214)
Відповідно до заключення № 9044 від 28 грудня 2012 року та № 9043 від 14.03.2013 року загальна вартість спадкового майна складає_-2667+151 947+263 289+199979+90783+243550= 952 215 грн., що значно перевищує суми стягнені судом першої інстанції. (а.с.232-255).
За змістом ст.1218,ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок смерті.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення 3% річних районний суд не врахував, що спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані проценти тільки в тому випадку, якщо вони нараховані позичальникові(спадкодавцю) за життя.
Оскільки всі інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані із особою позичальника(спадкодавця) та не можуть присуджуватись до сплати спадкоємцям, судова колегія прийшла до висновку, що районний суд помилково вважав борговими зобов'язаннями нарахування трьох процентів річних та інфляційні нарахування, оскільки вони не нараховуються на валютні зобов'язання.
Так як сума основного боргу значно перевищує суму спадкового майна, яка становить 952 215 грн., судова колегія приходить до висновку, що стягненню з спадкоємців підлягає сума вартості спадкового майна.
Судова колегія не погоджується з посиланням в апеляційній скарзі на пропуск строку звернення зі своїми вимогами щодо боргів спадкодавця до його спадкоємців так як ОСОБА_3 звернулась до суду за захистом своїх прав протягом 6 місяців з дня смерті ОСОБА_12
Виходячи з вимог ст.1282 ЦК України відповідачі зобов'язані задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Виходячи з суми спадкового майна , яка становить 952 215 грн. частка кожного спадкоємця становить 238 054 грн., яка підлягає стягненню.
Одночасно судова колегія стягує з кожного відповідача по 487 грн.50 коп , понесених судових витрат позивачем, так як вони підтверджені квитанціями (а.с.1,2,106).
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо фіктивності розписки, оскільки вони являються голослівними, а відповідно до висновку №12430 від 10 жовтня 2011 року підпис від імені ОСОБА_12 у розписці від 29.04.2004 року на суму 200 000 доларів ША , складеній та підписаній від імені ОСОБА_12 розміщений у рядку :29.04.2004 р.----------------(ОСОБА_12), виконаний самим ОСОБА_12.(а.с.76-78).
Та обставина , що підпис завірений печаткою юридичної особи не можна розцінювати, як боргові зобов'язання між ПП "Грант", так як за змістом розписки ОСОБА_12 діяв як фізична особа.
Відсутність у розписці прізвища сестри не може бути підставою для відмови в заявлених вимогах, оскільки сторони не заперечували про те. що позивачка являється сестрою ОСОБА_12 та саме вона пред'явила до суду боргову розписку.
З врахуванням зазначених обставин, судова колегія приходить до висновку про помилкове покладання боргових зобов'язань на ОСОБА_10, так як її батьком значиться інша особа та стягнення з спадкоємців суми боргу, яка значно перевищує вартість спадкового майна, а тому з підстав ст. 309 ч.1 п.3,4 ЦПК України, ухвалює нове рішення по суті заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.309 ч.1 п.3,4;316;317;319 ЦПК України судова колегія,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 24.04.2012 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 3-я особа-ОСОБА_11 про стягнення боргу кредитором спадкодавця задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 з кожного по 238 054 грн.(двісті тридцять вісім тисяч п'ятдесят чотири грн.)
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3( понесені судові витрати) з кожного по 487 грн.50 коп.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_10 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та інших вимогах -відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена на протязі 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя - Л.А.Гірняк
Судді- Л.Л Троїцька
Н.Д. Плавич