Номер провадження: 11-кп/785/627/15
Номер справи місцевого суду: 499/77/15-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.08.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Одесі кримінальну справу за апеляційними скаргами заступників прокурора Одеської області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Іванівського районного суду Одеської області від 18 лютого 2015 року.
Цім вироком засуджено:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рижово, Блізнюківського району Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого, з базовою середньою освітою, не одруженого, раніше судимого,
-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки і п'ять місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим та попереднім вироком Іванівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2014 року, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і п'ять місяців.
На підставі ст. 75,76 КК України, суд звільнив ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені законом.
Стягнуто з ОСОБА_7 процесуальні витрати за залучення експерта на користь держави у розмірі триста дев'яносто три гривні 12 копійок.
Як вбачається з вироку, 25 вересня 2014 року приблизно о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_7 , на сміттєзвалищі, яке розташоване за межами смт. Іванівка, Іванівського району Одеської області, знайшов обріз одноствольної мисливської гладко ствольної рушниці «ИЖ-ЗК» виготовленої шляхом укорочення стволу та прикладу саморобним способом. Після чого шляхом присвоєння знайденого, незаконно, придбав обріз, який зберігав при собі без передбаченого законом дозволу.
В апеляційних скаргах прокурори, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, посилаються на істотні порушення вимог кримінального закону. Зазначають про безпідставне застосування ст. 75 КК України, так як ОСОБА_7 вчинив злочин в період іспитового строку, необґрунтовано суд визнав каяття пом'якшуючою обставиною.
Просять вирок скасувати та ухвалити новий, призначивши за ч. 1 ст. 263 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі. Застосувати ч. 1 ст. 71 КК України, і шляхом часткового складання покарання призначеного за цим та попереднім вироком Іванівського районного суду Одеської області від 18 вересня 2014 року, остаточно призначити ОСОБА_7 чотири роки і п'ять місяців позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурорів підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційних скарг прокурорів, у тій частині, що відповідно до ст. 75 КК України суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробування, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно до ст. 78 ч. 3 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71, 72 КК України.
Виходячи з цих положень закону, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст. 75 КК України про звільнення від відбування з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст 71 КК України і у таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Таким чином, оскільки ОСОБА_7 вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, в період іспитового строку, визначеного вироком Іванівського районного суду Одеській області від 18.09.2014 року, підстави для повторного звільнення його від відбування покарання відсутні.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції може бути неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Оскільки, суд першої інстанції, ухвалив вирок з порушеннями вимог ст. 75 КК України, то відповідно до вимог ст. ст. 409, 413, п.2 ч.1 ст. 420 КПК України, рішення суду, в частині призначеного покарання підлягає скасуванню та ухваленню нового вироку у зв'язку з необхідністю застосування більш суворого покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 405, 407, 409, 413, п. 2 ч.1 ст. 420 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги прокурорів - задовольнити.
Вирок Іванівського районного суду Одеської області від 18 лютого 2015 року,яким ОСОБА_7 визнано винним і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити новий вирок яким визнати ОСОБА_7 винним зач. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Іванівського районного суду Одеської області від 18.09.2014 року та призначити ОСОБА_7 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3