Справа № 513/739/15-ц
Провадження № 2/513/393/15
Саратський районний суд Одеської області
19 серпня 2015 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., при секретарі Златіній О.І., за участю: відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,
18 червня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що 04 березня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1003103, а саме транспортного засобу "Mitsubishi" державний номер НОМЕР_1.
04 липня 2013 року о 16 годині 00 хвилин відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в с. Зоря Саратського району Одеської області, не надав перевагу в русі транспортним засобам, що рухались по головній дорозі, почав виконувати поворот ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Форд" державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2
Вироком Саратського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2014 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Зазначеним вироком також були задоволені цивільні позови про стягнення з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»: на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 7945,27 гривень та моральної шкоди у розмірі 397,26 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 49500 гривень.
01 грудня 2014 року позивач виплатив потерпілим страхове відшкодування в загальній сумі 57842,53 гривні.
Посилаючись на ці обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 57842 гривні 53 копійки та судовий збір у сумі 578 гривень 43 копійки.
Представник позивача, якого належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що після скоєння ДТП він повідомив страхову компанію про настання страхового випадку.
У відповідності до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вироком Саратського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2014 року у справі № 513/946/14-к, який набрав законної сили, ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 9-15).
Вказаним вироком встановлені обставини, які є преюдиціальними для розгляду даної цивільної справи, а саме те, що 04 липня 2013 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_4 з двома пасажирами, рухаючись в с. Зоря Саратського району по вулиці Жовтневій в напрямку вулиці Леніна та виконуючи маневр повороту ліворуч, порушив п.1.2, 2.3 п.б, 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, не надав перевагу у русі транспортним засобам, які рухались по головній дорозі, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, який належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_2, разом з пасажирами ОСОБА_5 та ОСОБА_3.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля “"Ford Fusion" ОСОБА_3, згідно висновку експерта № 2513 від 16 серпня 2013 року, отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Автомобілю "Ford Fusion" реєстраційний номер НОМЕР_3 було завдано значних механічних пошкоджень.
04 березня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі- ПрАТ "УПСК") та ОСОБА_1 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/1003103, а саме транспортного засобу “Mitsubishi Grandis” державний номер НОМЕР_1, що підтверджується полісом № АС/1003103, строк дії договору з 04 березня 2013 року по 03 березня 2014 року (а.с. 6).
Зазначеним вироком цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволений частково. Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 7945 гривень 27 копійок, моральну шкоду у розмірі 397 гривень 26 копійок. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуто моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Цивільний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 49500 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 10374 гривні 05 копійок.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Стаття 999 ЦК України визначає, що законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Судом встановлено, що заява-повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди була подана ОСОБА_2 06 липня 2014 року до Одеської дирекції ГРУ ПрАТ "УПСК" (а.с.41). Тому суд вважає безпідставними твердження відповідача, що після скоєння ДТП він повідомив про це страхову компанію. Таким чином, страхувальником ОСОБА_1 не було виконано вимоги закону в частині повідомлення страховика про настання страхового випадку.
22 липня 2014 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування у сумі 8342,53 гривні. На підставі його звернення було складено страховий акт № ОЦ/123/450/13/4800 (а.с.16). 01 грудня 2014 року за платіжним дорученням № НОМЕР_6 зазначені кошти були виплачені потерпілому ОСОБА_3В.(а.с.17).
22 липня 2014 року потерпілий ОСОБА_4 звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування у сумі 49500 гривні. На підставі його звернення було складено страховий акт № ОЦ/123/450/13/0480 (а.с.18). 01 грудня 2014 року за платіжним дорученням № НОМЕР_7 зазначені кошти були виплачені потерпілому ОСОБА_4 (а.с.19).
Відповідно до підпункту ґ) 38.1.1 пункту 38.1 ст.38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 ст.33 цього Закону.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 не повідомив страховика про настання страхового випадку, то з нього на користь позивача належить стягнути в порядку регресу відшкодування в загальній сумі 57842 гривні 53 копійки (8342,53 грн.+ 49500 грн.).
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені витрати на оплату судового збору в сумі 578 гривень 43 копійки.
Керуючись ст.ст. 980, 999 ЦК України, ст.28, п.п. г) 38.1.1 п.38.1 ст.38 Закону України "Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.3-8, 10, 11, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ № 479966, виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 30 серпня 2007 року, громадянина України, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 а, Саратського району Одеської області на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, МФО 300346, код ЄДРПОУ 20602681, розрахунковий рахунок № 26503010191901 в ПАТ «Альфа Банк» в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 57842 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 53 копійки та витрати на оплату судового збору в сумі 578 (п'ятсот сімдесят вісім) гривень 43 копійки, а всього 58420 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 96 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення, а позивачем - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.І. Бучацька