19 серпня 2015 р. Справа № 648/1105/15-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Сокирко Л.М.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Жук С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, заступника начальника-начальника Білозерського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Щербини Ірини Володимирівни про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
встановиЛА:
Позивач звернувся до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, заступника начальника-начальника Білозерського відділення Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Щербини Ірини Володимирівни про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року позов задоволено частково. Постанову заступника начальника - начальника Білозерського відділення Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Щербини Ірини Володимирівни (серії АА № 441950 від 19 березня 2015 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 165 - 1 ч. 4 КпАП України скасовано. В задоволенні позову в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності, є остаточним і оскарженню не підлягає (в редакції Закону України № 2453-VІ від 07.07.2010 року)
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 2015 року № 3-рп/2015 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171- 2 КАС України Положення частини другої статті 171-2 КАС України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Враховуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що Постанова Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_4 є головним лікарем Комунального підприємства «Білозерська центральна районна лікарня» та, відповідно до ст. ст. 9, 36 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон), несе адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску .
Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Білозерська центральна районна лікарня» головний лікар користується правом розпорядження майном та коштами ЦРЛ, відповідно до законодавства та статуту.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, діяльність держави спрямована на гарантію прав та свобод людини.
Права і свободи людини є невід'ємними та непорушними, відповідно до ст. 21 Конституції України
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.
16 березня 2015 року в.о. завідувача сектору доходів і зборів з фізичних осіб Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_6 при здійсненні своїх повноважень при перевірці Комунального підприємства «Білозерська центральна районна лікарня» виявлено порушення строків сплати узгоджених сум (абзац 1 п. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Відповідно до даного акту, ОСОБА_6 19 березня 2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 621110 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 ч.4 КпАП України.
За наслідками розгляду даного протоколу, 19 березня 2015 року заступником начальника-начальником Білозерського відділення Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Щербиною І.В. була прийнята постанова серії АА № 441950 у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої позивача, як головного лікаря Комунального підприємства «Білозерська центральна районна лікарня» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 165 -1 ч. 4 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1360 грн. (а.с.22).
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 287 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Частиною 4 статті 165-1 КпАП України встановлена відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В той же час, суд вважає, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не враховано всі положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пояснення позивача зазначені ним в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо кошти не були своєчасно перераховані в зв'язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, базою для нарахування та утримання єдиного внеску є: заробітна плата найманих працівників, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога або компенсації, що виплачуються згідно із законодавством.
Відповідно до абзацу другого ч. 8 ст. 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Законом не передбачено обов'язок платника сплатити єдиний внесок у той час, коли заробітна плата не виплачується.
Статтею 9 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених Законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не було враховано вище перелічених норм Закону, оскільки при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КпАП України за порушення сплати єдиного соціального внеску передбачено, що не враховується фінансовий стан платника, однак, такі кошти на оплату єдиного соціального внеску сплачуються одночасно із перерахуванням коштів на оплату заробітної плати, виплата якої є пріоритетною по відношенню до усіх інших виплат.
Так, згідно реєстрів змі № 57 від 21 жовтня 2014 року та № 94 від 22 грудня 2014 року
розподілу показників зведених планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, затверджених головою Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, головним розпорядником бюджетних коштів, а саме Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області, зменшено асигнування видатків Білозерській ЦРЛ за кодом КЕКВ/ккк-212- на 80000 грн. та 52800 грн.
Згідно листа начальника Держказначейства у Білозерському районі Херсонської області № 05-21/61 від 25 березня 2015 року, Комунальному підприємству «Білозерська центральна районна лікарня» кошти за січень 2015 року на заробітну плату та нарахування на оплату праці були перераховані 27 січня 2015 року.
Крім того, як було встановлено у суді першої інстанції та підтверджено інформаційною довідкою Цюрупинської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області № 2111/9/21-04-17018 від 17 червня 2015 року, за Комунальним підприємством «Білозерська центральна районна лікарня» з вересня 2013 року рахується заборгованість по соціальному внеску в сумі 87353 грн. 24 коп., однак це виявилось тільки в 2015 році, так як поточні нарахування перекривали попередні.
Допитані у суді першої інстанції свідки ОСОБА_7 (головний бухгалтер Комунальному підприємству «Білозерська центральна районна лікарня» та ОСОБА_8 (заступник головного лікаря по економічним питанням), кожен окремо, фактично підтвердили пояснення позивача, що підприємство більшу половину податку за січень сплатило, однак в зв'язку з тим, з бюджету кошти в сумі 87 000 грн. своєчасно не надійшли, податок було сплачено 27 січня 2015 року, в день поступлення коштів.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України .
Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача.
Форма вини при вчиненні адміністративного правопорушення, передбачена статтями 10, 11 КпАП України, та є умисною, або ж необережності.
В даному випадку будь-яка вина в діях позивача в частині несплати єдиного соціального внеску - відсутня.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 165-1 ч. 4 КпАП України, а тому позов підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Позовна вимога позивача, щодо закриття провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення даної категорії.
Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 17) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, - залишити без задоволення.
Постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 22 червня 2015 року по справі № 648/1105/15-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя С.І. Жук