19 серпня 2015 р. Справа № 667/3481/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стамбула Н.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Жук С.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиЛА:
Позивач, звернувся до Комсомольського районного суду м. Херсона з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 липня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні щодо незарахування при обчисленні розміру пенсії до трудового стажу ОСОБА_4 періоду роботи в ДМП "Услуга" з 16.01.1992 р. по 28.03.1994 р., зазначеного в її трудовій книжці НОМЕР_1 № запису 10, 11. Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_4 згідно № запису 10, 11 та переглянути розмір пенсії з дати призначення - 24.12.2014 р.
Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні не погодившись з постановою суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 02 липня 2015 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що з 24.12.2014 року позивач ОСОБА_4 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1981 р. за записом № 10 від 16.01.1992р., вона була зарахована на посаду майстра технолога в ДМП «Услуга» згідно наказу № 2-к від 16.01.1992 р.
Із запису №11 від 28.03.1994р. слідує, що позивач була звільнена із займаної посади в зв'язку з переводом в фірму «Квадр ЛТД» на підставі наказу № 8-к від 28.03.1994 р.
Із наданої суду копії листа Управління пенсійного фонду України в місті Херсоні № 11/3-21 від 02.04.2015р. вбачається, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державне підприємство «Услуга» було зареєстроване 21.02.1991 року ; дата припинення юридичної особи 26.04.2012 року.
Статтею 48 КЗпП України встановлює, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, документом про трудову діяльність працівника відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року № 58, є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року № 637, у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у суді першої інстанції підтвердили, що ОСОБА_4 працювала спільно з ними на одному підприємстві ДМП «Услуга» .
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до страхового стажу для обчислення пенсії враховуються періоди трудової діяльності до набрання чинності Закону на умовах законодавства, що діяло до 1 січня 2004 року. Отже, періоди трудової та іншої суспільно-корисної діяльності за раніше чинним законодавством тепер повністю дорівнюють страховому стажу.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суду не надано доказів щодо правомірності рішення відповідача про відмову позивачу у зарахуванні при обчисленні розміру пенсії до трудового стажу періоду роботи в ДМП "Услуга" з 16.01.1992 р. по 28.03.1994 р., зазначеного в її трудовій книжці НОМЕР_1 № запису 10, 11.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги майже один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 14) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні, - залишити без задоволення.
Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 02 липня 2015 року по справі № 667/3481/15-а, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя С.І. Жук