ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 серпня 2015 року 15:05 № 826/10342/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 3) ОСОБА_3
до 1) Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оксани Ікарівни 2) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві
треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю «КОСААНА», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оксани Ікарівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «КОСААНА», ОСОБА_5, ОСОБА_6, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просять суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оксани Ікарівни про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Косаана»;
- зобов'язати Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КОСААНА».
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 09.07.2015, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів для вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «КОСААНА» проти позову заперечила, підтримуючи при цьому правову позицію відповідача.
Третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, позовні вимоги підтримала, посилаючись на неприпустимість порушення прав дітей. Просила розглянути справу за її відсутності.
Треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_5, в судове засідання не прибули. Про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. З заявами/клопотаннями до суду не звертались.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
15 квітня 2003 між ТОВ «Магазин № 105» (продавець) і ОСОБА_8 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується сплатити ціну відповідно до умов, визначених у цьому договорі, та прийняти нежиле приміщення першого поверху (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - приміщення).
Відповідно до п. 15 договору цей договір укладено в трьох примірниках, з яких один видається покупцю, другий продавцю, а третій призначається для зберігання у справах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (КМНО) Лисенка О.О.
Договір поствідчено приватним нотаріусом КМНО Лисенком О.О. 15.04.2015 та зареєстровано в реєстрі за № 4618.
У відповідності до вимог ст. 227 Цивільного кодексу УРСР, договір зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що підтверджується Реєстраційним посвідченням від 18.04.2003 № 1364 (а.с. 20 Том І).
Таким чином, ОСОБА_11 набув права власності на приміщення 18.04.2003.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер. При цьому, станом на 08.06.2006, ОСОБА_11 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 (дівоче прізвище ОСОБА_1), що підтверджується копією паспорта (а.с. 168 Том І), копією свідоцтва про шлюб (а.с. 14 Том І), та мав дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 15 Том І).
В даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що з 30.10.1981 по 03.09.2002 ОСОБА_11 перебував у шлюбі з ОСОБА_5 (дівоче прізвище - ОСОБА_5), що також підтверджується копією поспорта ОСОБА_11 (а.с. 168 Том І) та копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 170 Том І).
25 серпня 2006 приватний нотаріус КМНО Лихолат І.П. посвідчив заяву ОСОБА_1, в якій остання зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік та батько її малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - ОСОБА_8. Останнє місце проживання ОСОБА_8: АДРЕСА_2.
Цією заявою ОСОБА_1 прийняла всю належну їй частку у спадщині після смерті ОСОБА_11
Крім того, цією заявою ОСОБА_1, як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_2, від його імені, прийняла всю належну йому частку спадщини після смерті ОСОБА_11
Як зазначає ОСОБА_1 в позовній заяві, з огляду на смерть ОСОБА_11, нежитлове приміщення було внесено до спадкової маси та на нього звернені права спадкоємців про поділ спадкового майна.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається (а.с. 94 Том І), що Протоколом № 1 Загальних зборів учасників ТОВ «КОСААНА» від 09.06.2003, ОСОБА_8 вирішив розпорядитись належним йому на праві власності нерухомим майном (приміщеням), збільшивши свій внесок до Статутного фонду ТОВ «КОСААНА» за рахунок внесення нежитлового приміщення.
Того ж дня, 09.06.2003 ОСОБА_8 передав, а ТОВ «КОСААНА» прийняло нежитлове приміщення першого поверху (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в літ. А, загальною площею 193,2 (сто дев'яносто три цілих і дві десятих) кв.м. як внесок до Статутного фонду товариства (а.с. 96 Том І).
01 березня 2004 були зареєстровані Зміни до Статуту ТОВ «КОСААНА» (а.с. 124 Том І), де, серед іншого, п. 5.4. ст. 5 «МАЙНО ТА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА» був викладений таким чином, що нежитлове приміщення першого поверху (в літ. А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визначено, як внесок учасника - ОСОБА_11 до Статутного фонду Товариства.
З позовної заяви також вбачається, що в квітні 2015 ОСОБА_1 дізналась про те, що згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 11.11.2014 Державним реєстратором Рябоконь О.І. зареєстроване право власності на приміщення за ТОВ «КАСААНА».
Вважаючи рішення державного реєстратора Рябоконь О.І. про реєстрацію права власності на нежиле приміщення першого поверху (в літ.А), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в літ.А, загальною площею 193,2 кв.м. за ТОВ «КАСААНА» протиправним та таким, що порушує права спадкоємців померлого ОСОБА_11, позивачі звернулись до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом та їх обтяжень, врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Реєстраційна служба проводить реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до вказаного Закону, а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (надалі - Порядок № 868).
Пунктом 1 Порядку № 868 передбачено, що цей порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна
Відповідно до п. 15 Порядку № 868 встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, зокрема: заявлене право або обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулась неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
З аналізу викладених норм вбачається, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має встановити, в першу чергу, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.
При цьому, як вже зазначалось, законом чітко визначені конкретні підстави, за яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено (ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).
З належним чином завіреної копії реєстраційної справи на нежитлове приміщення (а.с. 78-157 Том І), суд встановив, що 11.11.2014 представником ТОВ «КОСААНА» ОСОБА_14. подано заяву про державну реєстрацію прав реєстраційний номер 8913234.
Відповідно до картки прийому заяви № 17130176, представником ТОВ «КОСААНА» ОСОБА_14., подано наступні документи:
- копія паспорта;
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;
- копія наказу від 21.03.1997 № 1-К;
- акт прийому-передачі об'єкта до статутного фонду від 09.06.2003 б/н;
- протокол Загальних зборів № 1 ТОВ «КОСААНА» 09.06.2003;
- копія статута ТОВ «КОСААНА» від 26.02.2004;
- копія статута ТОВ «КОСААНА» від 13.03.1997;
- копія протоколу зборів трудового колективу № 2 ТОВ «КОСААНА» від 13.03.1997;
- копія реєстраційного посвідчення Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна б/н від 18.04.2003;
- копія договору купівлі-продажу від 15.04.2003 № 4618;
- копія свідоцтва № 1 067 120 НОМЕР_1 від 11.10.1995;
- копія витягу серії АА № 968496 від 06.11.2012;
- копія виписки з ЄДР Серії АА № 539060 від 11.02.2014;
- копія листа від 17.02.2014 № 26/2-08/193;
- технічний паспорт, виданий Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 03.03.2003.
Відповідно до п. 52 Порядку № 868 від 17.10.2013 (в редакції від 13.08.2014) для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв'язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.
У разі коли така передача здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає рішення органу або особи, уповноважених установчими документами такої юридичної особи або законом.
У разі коли така передача здійснюється щодо об'єкта нерухомого майна, яке перебуває у спільній власності, заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає письмову згоду всіх співвласників, засвідчену відповідно до Закону України «Про нотаріат».
Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна попереднього власника такого об'єкта, заявникові не повертаються.
З урахуванням положень п. 52 Порядку № 868 від 17.10.2013, 27.11.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Рябоконь О.І., під час розгляду заяви ТОВ «КОСААНА», було встановлено відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень та прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 134 Том І), у якому зобов'язано заявника подати наступні документи:
- завірену в установленому порядку копію 6 сторінки паспорта ОСОБА_14;
- оригінали договору купівлі-продажу від 15.04.2003 та реєстраційного посвідчення від 18.04.2003;
- згоду дружини ОСОБА_11 на передачу приміщення у статутний фонд (якщо приміщення було придбано у шлюбі, якщо ні - завірені копії сторінок паспорта ОСОБА_11);
- довідку про показники або технічний паспорт з номерами групи приміщень;
Відповідно до заяви ТОВ «КОСААНА» б/н та б/д, яка адресована Реєстраційній службі Головного управління юстиції у місті Києві (а.с. 136 Том І), ТОВ «КОСААНА» надало нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу приміщення, мотивуючи це тим, що оригінал договору необхідний ТОВ «КОСААНА» для ведення бухгалтерського обліку.
Втім, надана до матеріалів справи копія реєстраційної справи (а.с. 78-157 Том І), не містить в собі нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу приміщення.
Крім того, реєстратору було надано: 1) заяву ОСОБА_5, згідно якої остання заявила про те, що не заперечує проти внесення в уставний фонд ТОВ «КОСААНА» нежилого приміщення, яке належить її чоловіку ОСОБА_8, яка (заява) датована 11.04.2003; 2) копію паспорта померлого ОСОБА_11, на ст. 10 якого (а.с. 140 Том І) відсутні відомості про перебування ОСОБА_11 у шлюбі з ОСОБА_1.
За наслідками подання вказаних документів, з урахуванням довідки БТІ від 05.12.2014 № НЖ-2014 № 8356, згідно якої приміщення дійсно зареєстроване за ОСОБА_11, державним реєстратором Рябоконь О.І., після відновілення розгляду заяви про реєстрацію права власності на приміщення, і було прийнято рішення за реєстраційним номером 17958024 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення, що розташоване у АДРЕСА_1 за суб'єктом ТОВ «КОСААНА».
Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на те, що станом на 11.04.2003 ОСОБА_5 вже не була дружиною померлого ОСОБА_11, адже, як вище встановлено судом, 03.09.2002 шлюб між ОСОБА_11 і ОСОБА_5 було розірвано (а.с. 170 Том І).
Таким чином, до державної реєстрації, в порушення п. 52 Порядку № 868 від 17.10.2013, не було надано письмову згоду ОСОБА_1, засвідчену відповідно до Закону України «Про нотаріат», згідно якої позивач не заперечувала проти передачі приміщення в уставний фонд ТОВ «КОСААНА», хоча станом на 09.06.2003 (Протокол Загальних зборів № 1), ОСОБА_1 вже перебувала у шлюбних відносинах з ОСОБА_11
Крім того, приймаючи в листопаді 2014 до матеріалів реєстраційної справи не завірену належний чином копію паспорта померлого більш ніж 8 років тому ОСОБА_11, державним реєстратором не прийнято до уваги наступного.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (далі - Порядок № 703), заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Згідно з п. 5 Порядку документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор прав на нерухоме майно встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовляє у державній реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Тобто законодавством у сфері державної реєстрації прав встановлено необхідність подання копії документів, необхідних для державної реєстрації прав, засвідчених в установленому порядку.
В той же час, законодавство не містить вимог у разі, коли фізичною особою здійснюється засвідчення копії документа, який «стосується» цієї особи, а тому, виходячи із загальних положень щодо засвідчення копій документів, на таких копіях проставляється особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, з відміткою «Згідно з оригіналом», дата засвідчення копії.
Копія паспорта ОСОБА_11, яка наявна в матеріалах реєстраційної справи (а.с. 138-140 Том І) містить лише підпис невідомої особи і напис «копія вірна», що свідчить про не належне завіряння даної копії документу.
А, оскільки, у вказаній не завіреній належним чином копії паспорта ОСОБА_11, відсутні відмітки про перебування його у шлюбі з позивачем з 06.02.2002, то доводи Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, викладені в письмових запереченнях, з приводу того, що державний реєстратор не міг знати про наявність співвласників на приміщення, судом відхиляються, як безпідставні та не підтвердженні належними та допустимими доказами, адже суб'єктом владних повноважень, на власний розсуд, прийнято до уваги документ, не оформлений належним чином.
При цьому, посилання Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві на те, що у довідці БТІ відсутня інформація про співвласників приміщення, як обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, судом також відхиляються, адже суб'єктом владних повноважень помилково ототожнено поняття «співвласність» та «спільна сумісна власність подружжя» (ст. 60 Сімейного кодексу України).
Доводи третьої особи - ТОВ «КОСААНА» з приводу того, що позивач помилково посилається на положення Цивільного кодексу України, в частині необхідності державної реєстрації права власності в 2003 році, судом відхиляються, адже адміністративний суд не розглядає позовні вимоги про визнання права власності, внаслідок чого такі доводи третьої особи є недоречними.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що оскільки під час розгляду справи встановлено порушення державним реєстратором вимог п. 52 Порядку № 868 від 17.10.2013, то спірне рішення від 12.12.2014 № 17958024 не відповідає вимога ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КОСААНА», суд зазначає наступне.
З метою всебічного захисту порушених прав позивачів та повного їх відновлення, з урахуванням того, що суд визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оксани Ікарівни про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення ТОВ «КОСААНА», то суд вважає за необхідне зобов'язати Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КОСААНА».
Частиною 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Оксани Ікарівни про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «Косаана»;
3. Зобов'язати Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести запис про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення 1-го поверху, приміщення з №1 по № 9 (в літ. А) загальною площею 193,2 кв.м. по АДРЕСА_1 за товариством з обмеженою відповідальністю «КОСААНА».
4. Стягнути з Державного бюджету України пропорційно на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 24 коп.).
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський