Ухвала від 12.08.2015 по справі 760/13892/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

УХВАЛА

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 27 липня 2015 року,

за участю прокурора - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_7

захисника - ОСОБА_8 ,

УСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року в кримінальному провадженні №12015100090007174, внесеному 25.07.2015 р. до ЄРДР, задоволено частково клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором прокуратури Солом'янського району міста Києва ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Києва, з середньою освітою, не працює, неодружений, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого в силу ст. 89 КК України, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, йому заборонено залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_7 покладені наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що в матеріалах провадження відсутні ризики того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші правопорушення та, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної процесуальної поведінки.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Апелянт зазначає, що рішення суду прийнято з порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не перевірив доводи слідчого про те, що існує ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового слідства, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, на думку прокурора, суд при прийнятті рішення не врахував тяжкість кримінального правопорушення. у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_10 та дані про його особу.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та захисника, які, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, зареєстрованого в ЄРДР за № 12015100090007174 від 25 липня 2015 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 121 КК України.

27 липня 2015 року слідчий слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором прокуратури Солом'янського району міста Києва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, мотивуючи це тяжкістю інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тим, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Клопотання суддею розглянуто та задоволено частково. Визначено щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що ні слідчим, ні прокурором під час розгляду клопотання не доведено обставин, які б виправдовували застосування щодо ОСОБА_7 такого винятково суворого запобіжного заходу, як взяття під варту, а тому вважає, що суд помилково прийняв рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого частково.

При цьому, застосувавши до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та поклавши на нього зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, суд не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, дані, що характеризують особу підозрюваного та дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.

Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_7 , в зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.

Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного, а саме те, що він офіційно не працює, не навчається, не одружений, в передбаченому законом порядку.

З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження апеляційний суд на підставі наведених у кримінальному провадженні даних не визначає підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки йому повідомлено про підозру в тяжкому кримінальному правопорушенні, вчиненому з умисним посяганням на життя людини.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 183, 194, 404, 405, 407 ч. 3 п. 2, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2015 року в кримінальному провадженні №12015100090007174, внесеному 25.07.2015 р. до ЄРДР, якою задоволено частково клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України ОСОБА_9 , погодженого із прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши при цьому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене із прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строків досудового розслідування, який обчислювати з моменту його затримання, тобто з 17:20 години 25 липня 2015 р. до 17:20 години 22 вересня 2015 року включно, без визначення розміру застави.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяти під варту в залі судових засідань Апеляційного суду м. Києва.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_11 н Д. М а с е н к о В. Л а ш е в и ч

Попередній документ
48889586
Наступний документ
48889588
Інформація про рішення:
№ рішення: 48889587
№ справи: 760/13892/15-к
Дата рішення: 12.08.2015
Дата публікації: 21.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи