Ухвала від 01.07.2015 по справі 6-44627св14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Амеліна В.І., Євграфової Є.П.,

Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації частки майна у спільній частковій власності, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації частки майна у спільній частковій власності.

На обґрунтування позовних вимог вказували про те, що їм належить по 1/6 частці квартири АДРЕСА_1 кожному.

Відповідачка є власником 2/3 часток вказаного нерухомого майна.

Посилаючись на те, що зазначена однокімнатна квартира має загальну площу 32,1 кв. м, виділ в натурі належних їм часток неможливий, позивачі просили стягнути з ОСОБА_6 матеріальну компенсацію вартості їх часток.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 66 297 грн 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 66 297 грн 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 1 200 грн сплачених судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року рішення місцевого суду змінено та викладено резолютивну частину в новій редакції: позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 66 297 грн 60 коп. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 66 297 грн 60 коп. Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 1 200 грн понесених судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виділ часток із зазначеної кватири є неможливим, в зв'язку із чим на користь позивачів, як співвласників, які бажають виділу у натурі частки із спільного майна, підлягає стягненню з ОСОБА_6 як іншого співвласника грошова компенсація вартості їх часток.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дійшов висновку про те, що судом не вирішено питання про право власності відповідачки на належні частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спільній частковій власності.

Такі висновки судів ґрунтуються на матеріалах справи й відповідають вимогам закону.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України .

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу ), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦК України ).

Судами встановлено, що позивачі є власниками по 1/6 частки квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_6 є власником 2/3 часток вказаного житлового приміщення.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 10 лютого 2014 року, враховуючи об'ємно-планувальне рішення вказаної однокімнатної квартири, а також те, що площа належна у відповідності з часткою співвласників квартири - по 5,40 кв. м кожному, менша за нормативну, виділення 1/6 частки вказаної квартири, що належить ОСОБА_4 та виділення 1/6 частки тієї ж квартири, що належить ОСОБА_5 в натурі, з урахуванням діючих будівельних норм та правил неможливе. Ринкова вартість 1/6 частки квартири АДРЕСА_1 становить 5 760 доларів США.

Відповідно до ст. ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин суди, на виконання вимог ст. 213 ЦПК України, встановивши на підставі доказів, яким було надано належну оцінку ті факти, що спірне майно є неподільним та згідно із законом є неможливим виділ у натурі часток позивачів із спільного майна, дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення на їх користь грошової компенсації, взамін припинення їх права на частки у праві спільної часткової власності.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення, підстав для скасування яких колегія суддів не знаходить.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 13 листопада 2014 року та в незміненій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик

Судді: В.І. Амелін

Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

Ю.Г. Іваненко