Ухвала
12 серпня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Червинської М.Є.,
суддів: Дербенцевої Т.П., Карпенко С.О.,
Касьяна О.П., Писаної Т.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 22 липня 2014 року, -
У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Зазначав, що вони із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі із 25 червня 1994 року по 21 травня 2012 року. За період шлюбу за спільні сімейні кошти було придбано житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Щорса, 25 у с. Займище Щорського району Чернігівської області, автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, бензопилу «Штиль 180», морозильну камеру «LG», газовий котел, супутникову систему, водонагрівач, насосну станцію для водопостачання до будинку, гарнітур меблів для кімнати, диван-малютку, ліжко-диван, тумбу під телевізор, електроплиту, килим, мікрохвильову піч, комод для одягу, шафу загального призначення, стіл однотумбовий, ліжко 2-х спальне, сейф металевий, корову.
З урахуванням уточнень до позову ОСОБА_3 просив виділити йому в натурі автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, вартістю 198 180, 70 грн, бензопилу «Штиль 180» вартістю 600 грн, шафу загального призначення вартістю 200 грн, сейф металевий вартістю 50 грн та надав згоду на грошову компенсацію різниці вартості часток у розмірі 34 352 грн.
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 22 липня 2014 року, позов задоволено частково. Виділено ОСОБА_3 автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, вартістю 198 180, 70 грн. Виділено ОСОБА_4 будинок з надвірними будівлями по вул. Щорса, 25 у с. Займище Щорського району Чернігівської області вартістю 116 180, 70 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію різниці вартості виділеного майна у розмірі 40 876, 50 грн. В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду за заявою позивача. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги, у розмірі 1000 грн, сплачений судовий збір при зверненні до суду у розмірі 1 028, 50 грн, витрати, понесені на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 590, 40 грн та судово-будівельно технічної експертизи у розмірі 1 960 грн. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 544, 53 грн із врахуванням сплаченого судового збору при зверненні до суду. Знято арешт із траснпортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, накладений згідно ухвали Щорського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2013 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду у частині задоволення позову, ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі із 25 червня 1994 року по 21 травня 2012 року, у якому за договором купівлі-продажу від 11 липня 2001 року придбали будинок по вул. Щорса, 25 у с. Займище Щорського району Чернігівської області та автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, за договором купівлі-продажу від 05 березня 2012 року на ім'я ОСОБА_4
Поширення режиму спільної сумісної власності подружжя на автомобіль ОСОБА_4 заперечує.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таке ж положення містить і норма статті 368 ЦК України.
У силу статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).
Перевіривши доводи ОСОБА_4 про те, що спірний автомобіль придбано нею за особисті кошти, наданими на встановлення таких обставин доказами, суди дійшли висновку про їх недоведеність належними даними.
За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо преюдиційності встановлених рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 12 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2012 року (а. с. 22, 163-164), обставин придбання автомобіля за кошти подружжя. Саме з цих обставин виходили суди, задовольняючи позов ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину щодо відчуження автомобіля дружиною без його згоди. Доводи ОСОБА_4 про придбання автомобіля за особисті кошти були оцінені судами та спростовані.
ОСОБА_4 висловила незгоду й щодо такого поділу майна, за яким її право на автомобіль реалізується шляхом отримання грошової компенсації, а не частки у праві власності на нього.
При поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в разі, якщо речі є неподільними, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини четверта, п'ята статті 71 СК України).
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених статтею 365 ЦК України.
Положеннями статті 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-37цс13).
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365
У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
При вирішенні справи наведених положень суди не врахували.
Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги є взаємопов'язаними між собою, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 22 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.Є. Червинська
Судді: Т.П. Дербенцева
С.О. Карпенко
О.П. Касьян
Т.О. Писана