24 вересня 2009 р.
№ 21/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Капацин Н.В.,
за участю представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Квіза-Трейд" на рішення господарського суду м.Києва від 16 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року у справі за позовом ТзОВ "Електроспец плюс" до ТзОВ "Квіза-Трейд" про стягнення 767503,77 грн.,
Позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт.
Заявою про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача 420000 грн. боргу, 157205,22 грн. пені, 21710,78 грн. 3% річних, 168587,77 грн. інфляційних.
Рішенням господарського суду м.Києва від 16 квітня 2009 року (суддя Шевченко Е.О.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 420000 грн. основного боргу, 168587, 77 грн. інфляційних, 101215 грн. пені, 21710, 78 грн. 3% річних, судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТзОВ "Квіза-Трейд" просить їх скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2007 року між сторонами у справі був укладений договір №170907/1, за умовами якого позивач зобов'язувався здійснити на свій ризик, своїми силами та засобами електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи в приміщеннях Торгового центру «Велика Кишеня»за адресою: м.Івано-Франківськ вул.Коновальця №221.
Умовами укладеного договору передбачається, що загальна вартість робіт визначається у відповідності з актами прийому-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та може варіюватися в залежності від обставин, які не можуть бути передбачені сторонами при підписанні договору.
Відповідно до п.4.1 вказаного договору сторони дійшли згоди про виконання розрахунків за виконані роботи щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами актів приймання виконаних робіт по формі КБ-2 і довідки про вартість робіт і витрат по формі КБ-3.
На підставі п.4.3 укладеного договору замовнику робіт надається право на затримку розрахунків за проміжні роботи, що були виконані з дефектами до повного їх усунення.
Згідно п.4.4 договору остаточний розрахунок за виконані по цьому договору роботи замовник перераховує підряднику протягом 5-ти банківських днів після закінчення всіх робіт та усунення всіх недоробок та дефектів по об'єкту, що підтверджується актом про здачу об'єкта.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 8 жовтня 2007 року між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду від 17.09.2007 року та протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого загальна суму договору становить 930000 грн.
20 грудня 2007 року між сторонами у справі був складений акт дефектів та зауважень щодо виконання робіт по супермаркету «Велика Кишеня»у м.Івано-Франківську за укладеним між сторонами у справі договором на виконання робіт, який був підписаний представниками позивача та відповідача.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст.852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи, станом на час подання позову сума боргу відповідача перед позивачем становила 420000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розділом 13 укладеного сторонами договору встановлена відповідальність сторін за неналежне виконання ними зобов'язань за укладеним договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як правильно встановлено судами при розгляді справи, позивачем було здійснено нарахування суми пені за період, що перевищує шість місяців і, тому, обгрунтовано місцевим господарським судом, з урахуванням вимог ст.232 ГК України, здійснений перерахунок суми пені, що підлягає стягненню з відповідача.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, місцевий суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, правильно стягнув з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 101215 грн., 3% річних в сумі 21710,78 грн. та 168587,77 грн. збитків від інфляції за час прострочення платежу.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду м.Києва від 16 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 червня 2009 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ "Квіза-Трейд" -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Н.Капацин