Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"25" серпня 2009 р. Справа № 08/170-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді (доповідача), судді , судді
при секретарі Горбачової О.А.
за участю представників сторін:
позивача - Нефьодової Д.Ю., дов. № 03-01/277 від 01.04.2009 р.;
відповідача - Поддашкіної О.Ю., дов. б/н від 14.07.2009 р.; Моісеєнко К.О., дов. б/н від 14.07.2009 р. (після перерви не з'явилась);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс-Пласт”, м. Харків (вх. № 2372Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2009 р. по справі № 08/170-09
за позовом Інституту сцинтиляційних матеріалів Національної академії наук України, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс-Пласт”, м. Харків
про стягнення заборгованості у сумі 156600,00 грн., -
встановила:
В липні 2009 р. Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, наданих ним 20.07.2009 р. та 23.07.2009 р., просив стягнути на його користь з ТОВ НВП “Амкріс-Пласт” 156600,00 грн. - основного боргу, а також судові витрати, посилаючись на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором № O/69-07 від 01.03.2007 р. на проведення досліджень по опрацюванню технології отримання пластмасових сцинтиляторів з технічними параметрами, що відповідають вимогам Замовника, та напрацювання опитної партії заготовок пластмасових сцинтиляторів з давальницької сировини.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.07.2009 р. (суддя Ковальчук Л.В.) позовні вимоги були задоволені повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 156600,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1566,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., з посиланням на те, що позивач наданими до матеріалів справи документами довів свої позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 156600,00 грн. за договором № О/69-07 від 01.03.2007 р., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач із зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати і винести нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи свою скаргу тим, що, на його думку, оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в його основу суд першої інстанції поклав неналежні та недостовірні докази, невірно застосувавши норми матеріального права та не дослідивши положення договору № О/69-07 від 01.03.2007 р., у зв'язку з чим висновки місцевого господарського суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що оскаржуване відповідачем рішення цілком законне та обґрунтоване, прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга необґрунтована та така, що суперечить дійсності та основана на припущеннях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду і приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, 01.03.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № О/69-07 на проведення досліджень по опрацюванню технології отримання пластмасових сцинтиляторів з технічними параметрами, що відповідають вимогам Замовника, та напрацювання опитної партії заготовок пластмасових сцинтиляторів з давальницької сировини (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, провести дослідження по опрацюванню технології отримання пластмасових сцинтиляторів з технічними параметрами, що відповідають вимогам відповідача, та напрацювати опитну партію заготовок пластмасових сцинтиляторів (далі - Послуги), відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані Послуги.
Загальна сума договору, вартість опрацювання опитної партії заготовок пластмасових сцинтиляторів, наукові та технічні вимоги, календарний план постачання узгоджені позивачем та відповідачем в Додатках до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.п. 3.3, 4.1 Договору, датою передачі опитних партій є дата, вказана в накладних на передачу сцинтиляторів, а передача проводиться на підставі довіреностей відповідача. При цьому якість переданих сцинтиляторів має відповідати технічним вимогам, згідно Додатків до Договору.
Позивач виконав свої зобов'язання за умовами вищевказаного Договору, поставив відповідачеві опитну партію блоків полістирольних 3600x500x300 (заготовок пластмасових сцинтиляторів) на загальну суму 156600,00 грн., що підтверджується накладними № 203 від 25.05.2007 р. на суму 90000,00 грн., № 249 від 21.06.2007 р. на суму 32400,00 грн., № 298 від 24.07.2007 р. на суму 16200,00 грн., № 360 від 29.08.2007 р. на суму 18000,00 грн. (т. 1 а.с. 22-29).
Відповідач свої зобов'язання за умовами Договору не виконав, оплату в 30-ти денний термін з моменту отримання пластмасових сцинтиляторів, як того вимагає п. 2.4 Договору, не провів.
В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції стягнув з відповідача 156600,00 грн. основного боргу всупереч положенням укладеного між сторонами договору щодо формування ціни продукції виключно з урахуванням підписаних у двосторонньому порядку актів здачі-приймання виконаних робіт на підставі розрахунку конкретних витрат позивача у справі та при відсутності законодавчо визначених підстав для такого стягнення. На думку апелянта, обов'язковість актів, як підстави платежу за отриману партію заготовок пластмасових сцинтиляторів із давальної сировини і розрахунків за договором в цілому, в даному випадку обумовлена безпосередньо Договором.
З таким твердженням відповідача колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
В п. 2.4 Договору зазначено, що відповідач робить оплату на поточний рахунок позивача по факту отримання опитної партії заготовок пластмасових сцинтиляторів за товарними накладними або/та актів здавання-приймання виконаних робіт по етапах на протязі 30 днів після отримання сцинтиляторів або/та підписання актів. Це означає, що існування одночасно товарних накладних та актів здавання-приймання не є обов'язковою умовою.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, при отриманні продукції відповідач належним чином не заперечував щодо ціни партії блоків полістирольних на суму 156600,00 грн., зазначеної у товарних накладних, за якими товар було поставлено, та калькуляції вартості робіт за Договором (т. 1 а.с. 16).
Навпаки, відповідач у листі від 01.11.2007 р. № 143, направленому ним на адресу позивача, підтверджує, що останній поставив йому блоки полістирольні на суму 156600,00 грн. у кількості 1740 кг, але ці блоки не відповідають умовам, зазначеним у додатку № 1 п. 2 Договору “Технічне завдання”, а саме: ефективна довжина послаблення (ВАL) коливається від 47 см до 100 см, тоді як за умовами “Технічного завдання” повинна бути 180 см. При цьому відповідачем не було зазначено та не надано жодного документу на підтвердження неналежної якості продукції.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. При цьому Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Ст. 678 ЦК України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості, відповідно до яких покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Відповідно до п. 6.2. Договору, яким передбачено, що у випадку отримання неякісної продукції, Виконавець зобов'язаний замінити її в строки, які визнаються сумісно з Замовником.
Позивачем 12.11.2007 р. за № 03-01/799 було направлено на адресу відповідача лист щодо вирішення питання стосовно заміни переданих ТОВ НВФ "Амкрис-пласт" 1740 кг. пластмасових сцинтиляторів, яким позивачем надано згоду на заміну пластмасових сцинтиляторів у разі їх повернення з доказом того, що це саме виготовлені позивачем сцинтилятори, а також з наданням протоколів вимірювання характеристик вказаних сцинтиляторів, що відповідачем не було зроблено.
Крім того, як правомірно зазначено місцевим господарським судом, питання якості поставлених пластмасових сцинтиляторів не є предметом даної справи і повинно вирішуватись в іншому судовому провадженні.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач наданими до матеріалів справи документами довів свої позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 156600,00 грн. за договором № О/69-07 від 01.03.2007 р. У той час, як відповідач не надав правових обґрунтувань відмови від оплати зобов'язання за умовами Договору.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості визначити якість пластмасових сцинтиляторів відразу при їх прийнятті в залежності від їх кольору (синього або жовтого), оскільки довідка № 03-01/585 від 17.07.2009 р., на яку послався суд, не є документом, який підтверджує технічні характеристики продукції. У зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне виключити із мотивувальної частини оскаржуваного рішення обґрунтування та висновок щодо можливості визначити якість пластмасових сцинтиляторів відразу при їх прийнятті за їх кольором.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правомірно задоволені позовні вимоги, отже, рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2009 р. по даній справі, враховуючи зазначене вище виключення із мотивувальної частини обґрунтування та висновку щодо можливості визначити якість пластмасових сцинтиляторів відразу при їх прийнятті за їх кольором, підлягає залишенню без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Амкріс-Пласт”, м. Харків залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.07.2009 р. по справі № 08/170-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді