01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.08.2009 № 4/149
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Бєлік К.В. (довір. №01-38-50 від 22.12.08);
Від відповідача - Шевченко Є.В. (довір. №01-38-26 від 13.08.09);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк”
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2009
у справі № 4/149 (суддя
за позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк”
третя особа Закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група”
про стягнення 74655491,24 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі №4/149 позов задоволено частково. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” повернути Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму депозиту в розмірі 43 250 000 грн. на поточний рахунок 37171004000715 в Державному казначействі України, код 820172. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 5 689 095,00 грн. пені за неповернення депозиту, 6 000 000 грн. штрафу за неповернення депозиту понад 10 днів, 713 650 грн. 67 коп. -3% річних від простроченої суми зобов'язань, 3 939 030 грн. 76 коп. інфляційних нарахувань, 2 844 547 грн. 50 коп. відсотки за користування депозитом, після закінчення строку дії депозитного договору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” в дохід Державного бюджету України 25 500 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині позову провадження у справі припинено.
Рішення суду першої інстанції грунтуються на тому , що сторонами банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору є грошові кошти (валюта України), за користування якими згідно зі ст.1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. в частині стягнення з відповідача 2 844 547,50 грн. відсотків за користування депозитом після закінчення строку дії депозитного договору, 713 650,67 грн. - три відсотки річних від простроченої суми зобов'язання, 3 939 030,76 грн. - інфляційних витрат, які зазнав позивач, у зв'язку з порушенням банком зобов'язань, 5 689 095,00 грн. - пені за неповернення депозиту та 6 000 000,00 грн. штрафу за неповернення депозиту понад 10 днів, та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в даній частині відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що АБ „Укргазбанк”, з метою недопущення порушення зобов'язань за депозитним договором, 29.12.2008р. направив лист директору Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з пропозицією розглянути можливість пролонгації строку дії депозитного договору з застосуванням графіку погашення. Однак позивач з вказаною пропозицією не погодився і відмовився від пролонгації дії договору. Банк також неодноразово пропонував позивачу укласти договір реструктуризації заборгованості. Дані пропозиції банку також не були прийняті позивачем. За таких обставин, банк вважає, що ним були здійснені усі необхідні заходи для недопущення господарського правопорушення, що є підставою, на думку відповідача, для звільнення відповідача від відповідальності.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. розгляд апеляційної скарги призначено на 26.08.2009р.
В судове засідання апеляційного господарського суду 26.08.2009р. не з'явився представник третьої особи - Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Українська страхова група”, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. про призначення розгляду справи №4/149, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75. Враховуючи викладене та те, що явка представників сторін та третьої особи у засідання апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
16.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством „Укргазбанк” та Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладено договір строкового банківського депозиту №1/VIР, відповідно до умов якого вкладник передає, а банк зобов'язується прийняти грошові кошти для розміщення на депозитному рахунку в банку з виплатою вкладникові депозиту і процентів на нього.
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що вкладник розміщує депозит в сумі 60 000 000 грн. на депозитний рахунок №26516045225 в ВАТ „Укргазбанк”, МФО 320478.
Відповідно до п.1.3 договору строк розміщення депозиту з 16 квітня 2008 року по 31 грудня 2008р.
Згідно з п.3.6 договору банк зобов'язується виплачувати нараховані проценти до третього числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено нарахування, та в день повернення депозиту, шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника №37171004000715, відкритий в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172.
Банк зобов'язаний повернути вкладнику депозит не пізніше строку, зазначеного в п.1.3 договору, шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника (п.3.7 договору).
В січні 2009р. позивач звернувся до суду, про стягнення з відповідача 60 000 000 грн. основного боргу, 726575,34 грн. відсотків за користування депозитом в розмірі 17% річних, 128219,18 грн. - 3 % річних, 7 800 000 грн. пені за неповернення депозиту, 696,72 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування депозитом, 6 000 000 грн. штрафу за неповернення депозиту, а всього 74 655 491,24 грн.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач змінив свою назву з Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний банк „Укргазбанк”.
У зв'язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача повернути позивачу суму депозиту в розмірі 43 250 000 грн. та стягнути з відповідача 5 689095,00 грн. пені за неповернення депозиту, 6000000 грн. штрафу за неповернення депозиту понад 10 днів, 713 650,67 грн. 3% річних від простроченої суми зобов'язань, 3939030,76грн. інфляційних витрат, 2844547,50 грн. відсотків за користування банком грошовими коштами, після закінчення строку дії депозитного договору.
Оспорюваним рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Пунктом 5.3 договору №1/VIР від 16.04.2008р. сторони погодили, що за порушення взятих на себе зобов'язань з повного або часткового повернення суми депозиту та своєчасності сплати процентів на депозит банк зобов'язується сплатити на користь вкладника пеню в розмірі 0,5% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів додатково стягується штраф у розмірі 10% від вказаної суми.
Відповідач належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного повернення вкладнику депозиту в строк, зазначений в п.1.3. договору не виконав, розміщений позивачем депозит не повернув.
Після закінчення строку дії договору відповідач частково виконав свої зобов'язання по поверненню коштів, а саме 27.01.2009р. повернув 5 000 000 грн., 02.02.2009р. повернув 2 750 000 грн., 04.02.2009р. повернув 2 750 000 грн., 05.02.2009р. повернув 2 750 000 грн., 22.04.2009р. повернув 1 000 000 грн., 23.04.2009р. повернув 1 000 000 грн., 29.04.2009р. повернув 1 500 000 грн.
Таким чином сума неповернутого відповідач вкладу складає 43 250 000 грн.
Відповідно до ч.4 ст. 342 Господарського кодексу України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.
Згідно з ч.1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу ( ч.3 ст. 1058 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки ним були здійснені усі необхідні заходи для недопущення господарського правопорушення, відповідач повинен бути звільнений від відповідальності не заслуговують на увагу, у зв'язку з тим, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні втрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Слід звернути увагу скаржника на те, що стаття 614 Цивільного кодексу України вказує на те, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, а статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З аналізу чинного законодавства, а також обставин справи колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для звільнення від відповідальності відповідача за невиконання (неналежне виконання) грошового зобов'язання відсутні.
Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача повернути депозит в сумі 43 250 000 грн. та відсотків в розмірі 2 844 547,50 грн.
Відповідно до ч.6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5.3 договору №1/VIР від 16.04.2008р.сторони погодили що за порушення взятих на себе зобов'язань з повного або часткового повернення суми депозиту банк зобов'язаний сплатити 0,5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 10 днів сторони передбачили додаткове стягнення штрафу у розмірі 10% вказаної суми. Враховуючи викладене та положення чинного законодавства вимога позивача про стягнення пені в розмірі 5 689 095 грн. та про стягнення штрафу у розмірі 6 000 000 грн. - 10% від суми депозиту , підлягають задоволенню.
Підлягає також вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 713 650,67 грн. та індексу інфляції в сумі 3939030,76грн. виходячи з положень ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вище викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку , що в оскаржуваному рішенні була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Укргазбанк” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2009р. у справі № 4/149 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 4/149 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.08.09 (відправлено)