01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.09.2009 № 05-5-43/25248
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засіданняі:
представників сторін:
- позивача: не з'явились, про час і місце розгляду справи
були повідомлені належним чином,
- відповідача: не з'явились, про час і місце розгляду справи
були повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.07.2009
у справі № 05-5-43/25248 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОСЛАВ"
про стягнення 189477,20 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арго Трейд” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВЯТОСЛАВ” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.09 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалу мотивовано тим, що напис кредитної установи на зворотньому боці платіжного доручення, доданого до матеріалів позовної заяви в якості доказу сплати державного мита, був скріплений підписами заступника керуючого філією та головним бухгалтером; до матеріалів позовної заяви не додано документів, які підтверджують повноваження заступника керуючого філією на право першого підпису кредитної установи.
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду. Доводи скарги мотивовані тим, що оскаржувану ухвалу винесено судом з порушенням норм процесуального права (ст. 57 ГПК України); платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуте Державним казначейством України; у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету України суд може і повинен витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.09 Товариству з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арго Трейд” відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали, розгляд скарги призначено на 02.09.09.
Про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженою наказом Голови Вищого господарського суду України від 25.10.04 № 64. Зокрема, про належне повідомлення свідчить відбиток штампу, порядкові номери в реєстрі відправки та підпис працівника суду про направлення ухвали 13.08.09, зроблені на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Додатковим доказом обізнаності сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження) 18.08.09 позивачеві та 17.08.09 - відповідачеві.
В судове засідання 02.09.09 представники сторін не з'явились.
Разом з тим, в п. 3 апеляційної скарги позивач просив здійснити розгляд скарги за відсутності його повноважного представника.
Колегія суддів ухвалила здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Частиною 2 ст. 106 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суддя, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
В даній справі суддею було повернуто без розгляду позовну заяву з мотивів неподання позивачем документів, які підтверджують повноваження заступника керуючого філією банку на право першого підпису кредитної установи.
Форма і зміст позовної заяви визначені ст. 54 ГПК України, а ст. 57 зазначеного кодексу визначає документи, що додаються до позовної заяви.
Так, згідно з п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Документом, що підтверджує сплату державного мита, є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми державного мита до бюджету.
У п. 5 роз'яснення від 04.03.98 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” Вищий господарський суд України дав такі вказівки.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.
Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.93 № 15, у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунка платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Одночасно, Вищий господарський суд України зазначає, що відсутність відповідних реквізитів не є підставою для повернення позовної заяви, апеляційної скарги без розгляду, оскільки платіжне доручення вважається достатнім доказом сплати державного мита, якщо воно не повернуте Державним казначейством України.
Пунктом 4 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, то господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну скаргу, відповідне підтвердження територіального органу казначейства.
Згідно з ч. 5 ст. 65 ГПК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси, зокрема, в органах державної влади, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами.
Водночас за наявності у місцевого господарського суду сумнівів щодо повноважень зазначеної посадової особи він не позбавлений був права і можливості витребувати з урахуванням приписів ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 38 ГПК України додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене вище, висновок місцевого господарського суду про зазначені вище порушення, яких, на його думку, припустився позивач, є помилковим та таким, що спростовується нормами чинного процесуального законодавства.
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.07.09 у справі № 05-5-43/25248 підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Арго Трейд” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.07.09 у справі № 05-5-43/25248 скасувати.
3. Матеріали справи № 05-5-43/25248 передати до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя
Судді
04.09.09 (відправлено)