Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"16" вересня 2009 р. Справа № 59/118-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача -Кисіль В.В. -дир., Білоус В.В. -дов.
відповідача -Статівко С.В. -дов., Гаврилова Л.О. -дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача (вх. № 2285Х/3-9) та позивача (вх. № 2286Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2009 р. по справі № 59/118-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія», м.Харків
до Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «8 Березня», с. Кіндрашівка Куп'янського району Харківської області
про визнання недійсною додаткової угоди, зобов'язання до вчинення дій та стягнення коштів
встановила:
Позивач, ТОВ «Наша олія», у травні 2009 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», в якому просив визнати недійсною з моменту укладення додаткову угоду № 2 від 06.11.2008 р. до договору купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р., зобов'язати відповідача поставити (передати) позивачу насіння соняшника у кількості 484,98 тон за ціною 850,00 грн. за одну тону на загальну суму 412233,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача 53444,75 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання з поставки насіння соняшника за договором купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 02.06.2008 р. до нього, 4273,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріуса, а також понесені позивачем судові витрати.
Позовна заява мотивована тим, що спірна додаткова угода № 2 підписана директором позивача без погодження загальних зборів товариства, в подальшому загальні збори товариства таку угоду не схвалили, а відтак, до правовідносин сторін повинні застосовуватись умови самого договору та додаткової угоди № 1, в межах якої обсяг недопоставленого товару, на думку позивача, становить 484,98 тон за ціною 850,00 грн. За прострочення поставки позивачем відповідачеві нарахована пеня у розмірі 53444,75 грн., крім того, позивач поніс 4273,00 грн. витрат під час здійснення спроб по зверненню стягнення на майно відповідача, яке було передане ним в іпотеку в забезпечення зобов'язань по договору купівлі-продажу від 02.06.2008р. №61.
13 липня 2009 р. позивачем подана заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 474962,76 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13 липня 2009 року по справі № 59/118-09 (суддя Бринцев О.В.) позов задоволено частково.
Визнано недійсною з моменту укладення у повному обсязі додаткову угоду № 2 від 06 листопада 2008 року до договору купівлі-продажу № 61 від 02 червня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Агрофірма «8 Березня»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Наша Олія».
Зобов'язано Закрите акціонерне товариство «Агрофірма «8 Березня»поставити (передати) Товариству з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»насіння соняшника у кількості 484,98 тон за ціною 850,00 грн. за одну тону на загальну суму 412233,00 грн. разом з ПДВ.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «8 Березня»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»пеню за прострочення виконання зобов'язання з поставки насіння соняшника за договором купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р. з додатковою угодою № 1 від 02.06.2008 р. до нього у сумі 53444,75 грн.
В задоволенні позову в частині стягнення витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріуса в сумі 4273,00 грн. відмовлено.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «8 Березня»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»державне мито у сумі 4656,78 грн. за позовні вимоги майнового характеру спору, 85,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру спору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 309,66 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша Олія»на користь державного бюджету державне мито у сумі 85,00 грн.
Відповідач, ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області по даній справі в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, стверджує, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вказує відповідач у апеляційній скарзі та додатково наданих суду поясненнях, поставка товару відповідачем здійснена в межах спірного договору та додаткової угоди до нього № 2. При цьому, відповідач умови цієї додаткової угоди виконав в повному обсязі та у встановлені строки, прострочки поставки допущено не було. Що ж стосується самого факту укладання додаткової угоди № 2, відповідач вважає, що директором підприємства позивача не перевищено своїх повноважень при підписанні цієї угоди, оскільки право на укладання з відповідачем договору купівлі-продажу насіння соняшника на суму 5,00 млн. грн. йому надано рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Наша Олія»від 28.05.2008 р.
Позивач, ТОВ «Наша Олія», також не погодився з даним рішенням суду в частині відмови йому у задоволенні позовних вимог про стягнення 4273,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріуса та в частині відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, просить змінити рішення господарського суду Харківської області по справі № 59/118-09 та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано підстави відмови у цій частині позову, а, на думку позивача, його вимоги підтверджені належними доказами та є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2009 р. апеляційні скарги прийняті та об'єднані в одне апеляційне провадження, їх розгляд призначено на 09.09.2009 р.
В судовому засіданні 09.09.2009 р. представники сторін підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти апеляційних скарг іншої сторони.
В судовому засіданні 09.09.2009 р. оголошено перерву до 16.09.2009 р. з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази та обґрунтування на підтвердження своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах, відзивах на них та додаткового наданих письмових поясненнях доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 27.05.2008 р. зборами наглядової ради відповідача, ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»було розглянуто питання щодо надання дозволу на укладення договорів, та рішенням, оформленим протоколом № 13, постановлено надати дозвіл генеральному директору на укладення і підписання договору з ТОВ «Наша Олія»на реалізацію насіння соняшника на суму 5,00 млн. грн.; надати дозвіл на передачу іпотеки ТОВ «Наша Олія»нерухомого майна, що належить ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», корівника, прощею 1733,5 кв. м, інв. № 0017 Літера «Б»і телятника, площею 2429,7 кв. м, Літера «А»на 420 голів (т. 1 арк.справи 16).
28.05.2008 р. загальними зборами учасників ТОВ «Наша Олія», оформленими протоколом № 15, постановлено укласти з ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»договір купівлі-продажу насіння соняшника орієнтовно на суму 5,00 млн. грн.; укласти з ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором купівлі-продажу договір іпотеки нерухомого майна, що належить ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»; підписання відповідних договорів купівлі-продажу та іпотеки, а також інших документів, пов'язаних з оформленням даного правочину, доручити генеральному директору Киселю Владиславу Вікторовичу (т. 1 арк. справи 17).
02.06.2008р. на виконання вищезазначених рішень між ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», в особі генерального директора Капленка Володимира Вікторовича, та ТОВ «Наша Олія», в особі генерального директора Киселя Владислава Вікторовича, було укладено договір купівлі-продажу № 61 (т. 1 арк.справи 18-19), у відповідності до якого ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»продає, а ТОВ «Наша Олія»купує насіння соняшника у кількості 2000 тон (+/- 10%), на умовах, визначених цим договором, а також додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).
Сторонами визначено, що на момент укладення договору ціна товару складає 2500,00 грн. за одну тону (п. 2.1), загальна вартість договору орієнтовно складає 5,00 млн. грн. з ПДВ (п. 2.3).
Згідно п. 3.1 договору товар поставляється продавцем у строки, кількості та за цінами, зазначеними у додаткових угодах, але не пізніше 31.12.2008 р. Умови поставки -склад продавця: Харківська область, Куп'янський район, с. Кондрашовка.
Згідно з п. 4.1 та п. 4.2 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем за цінами, що діяли на ринку на момент поставки товару. Оплата за партію товару здійснюється шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 2.3 договору на розрахунковий рахунок продавця.
П. 7 договору сторони передбачили відповідальність за прострочку оплати та за прострочку строків поставки товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
02.06.2008 р. загальними зборами учасників ТОВ «Наша Олія»було ухвалено рішення укласти з ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р. про купівлю у ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»насіння соняшника на загальну суму 1,00 млн. грн. з урахуванням ПДВ, за умови, що зазначена партія насіння соняшника повинна бути поставлена в строк не пізніше 31.10.2008 р. і ціна за тону насіння соняшника повинна дорівнювати ціні, яка складається на ринку на момент поставки за відрахуванням дисконту 15 % від ринкової ціни насіння соняшника. Загальна кількість насіння соняшника, що повинна бути поставлена, повинна визначатись в тонах, шляхом ділення суми 1,00 млн. грн. з урахуванням ПДВ на результат віднімання від величини ціни з урахуванням ПДВ, яка складеться на ринку на момент поставки, результату ділення ціни, яка складеться на ринку на момент поставки з урахуванням ПДВ, на 100 і множення цього результату на 15. Підписання додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р. доручено генеральному директору Киселю Владиславу Вікторовичу (т. 1 арк. справи 20).
Цього ж дня, 02.06.2008 р. між ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», в особі генерального директора Капленка В.В., та ТОВ «Наша Олія», в особі генерального директора Киселя В.В., було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р. (т. 1 арк. справи 21), згідно якої ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»зобов'язалось поставити в строк не пізніше 31.10.2008 р. (п. 3) за договором купівлі-продажу від 02.06.2008 р. № 61 партію товару орієнтовно 400,00 тон (+/- 10%) за ціною 2500,00 грн. за тону, з урахуванням ПДВ 20 %, на загальну суму 1,00 млн. грн. з врахуванням ПДВ 20 % (п. 1). Остаточний розрахунок за товар здійснюється за ціною, яка склалась на ринку на момент поставки за відрахуванням дисконту 15 % від його ринкової вартості (п. 2).
04.06.2008 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 61 від 02.06.2008 р., з додатковою угодою № 1 від 02.06.2008 р. до нього, ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»у відповідності до Іпотечного договору від 04.06.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гончаренком Т.А., р/№3871, передало в іпотеку ТОВ «Наша Олія»нерухоме майно: молочно - товарну ферму, що складається з корівника інв. №0017, літ. «А», з/б панелі, загальною площею 1733,5 кв.м, та телятника на 420 голів, літ. «А», з/б панелі/цегл., загальною площею 2429,7 кв.м, що знаходяться за адресою: Харківська область, Куп'янський район, с/рада Кіндрашівка. Вартість предмету іпотеки за взаємною згодою сторін визначена у сумі 500000,00 грн. (т. 1 арк. справи 22-25).
На виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 02.06.2008 р. № 61 в рахунок попередньої оплати придбаного насіння ТОВ «Наша Олія»перерахувало відповідачу 1,00 млн. грн., що підтверджується довідкою ПАТ «СЕБ Банк»від 13.07.2009 р. № 2321-1673, копіями платіжних доручень та виписками по рахунку: від 03.06.2008 р. на суму 200000,00 грн.; від 06.06.2008 р. на суму 200000,00 грн.; від 10.06.2008 р. на суму 150000,00 грн.; від 17.06.2008 р. на суму 450000,00 грн. (т. 1 арк.справи 26-29). Відповідний факт відповідачем не спростовується.
Як встановлено вище, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 02.06.2008р. № 61 та додаткової угоди від 02.06.2008 р. № 1 до нього, відповідач був зобов'язаний поставити насіння соняшника в строк до 31.10.2008 р., однак така поставка здійснена не була.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по поставці товару позивачем на адресу відповідача 31.10.2008 р. та 01.11.2008 р. направлені вимоги (т. 1 арк. справи 30-38), які останнім залишені без задоволення.
06.11.2008 р., між відповідачем, ЗАТ «Агрофірма «8 Березня», в особі генерального директора Капленка Володимира Вікторовича, та позивачем, ТОВ «Наша Олія», в особі генерального директора Киселя Владислава Вікторовича, було укладено Додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу від 02.06.2008 р. № 61 (т. 1 арк.справи 41). Цією додатковою угодою змінено ціну та обсяг поставки товару за договором купівлі-продажу від 02.06.2008 р. № 61 та встановлено, що партія товару, який поставляється по договору становить 690 тон по ціні 1450,00 грн. за тону, з урахуванням ПДВ на загальну суму 1000500,00 грн., строк поставки визначений до 10.11.2008 р.
П. 2 додаткової угоди № 1 та п. 4.1 договору щодо визначення розрахунку за поставлений товар за цінами, що діяли на момент поставки виключено.
В період з 06.11.2008 р. по 20.11.2008 р. відповідачем на адресу позивача поставлено 691,49 тон насіння соняшника, що підтверджується залученими до матеріалів справи накладними (т. 1 арк. справи 64-94). Згідно з цими накладними позивач факт поставки підтверджує, заперечень щодо якості товару не висуває. Дослідженням вказаних накладних встановлено, що в них міститься посилання на номер та дату договору, ціна товару не зазначена.
Як вказує відповідач, поставка товару за вказаними накладними ним здійснена після підписання додаткової угоди № 2 до договору, кількість поставленого товару відповідає кількості товару, зазначеному у цій додатковій угоді, а ціна товару за одну тону та загальна сума визначається відповідно до умов додаткової угоди № 2 -1450 грн. за одну тону.
За твердженнями позивача, оскільки додаткова угода № 2 до договору підписана його директором з перевищенням повноважень, така додаткова угода є недійсною, а тому до взаємовідносин сторін слід застосовувати положення додаткової угоди № 1.
З урахуванням листа Харківської товарної біржі від 05.11.2008 р. №12-347 (т. 1 арк. справи 40), в якому зазначено за даними Національної Асоціації Бірж України та Харківської товарної біржі станом на 31.10.2008р., максимальна ринкова ціна однієї тони насіння соняшника становила 1000,00 грн. та п. 2 додаткової угоди від 02.06.2008 р. № 1 до договору купівлі-продажу від 02.06.2008 р. № 61, яким встановлено, що кінцевий розрахунок за товар здійснюється по ціні, яка склалася на ринку на момент поставки за мінусом дисконта 15% від його ринкової ціни, позивачем ціна однієї тони насіння соняшника за відрахуванням дисконту 15% від його ринкової вартості розрахована у розмірі 850,00 грн. (1000,00 грн./ 100 х 15 = 850,00 грн.).
Таким чином, позивач вважає, що обсяг насіння, який припадає на сплачені ним кошти (1,00 млн. грн.) відповідно до умов додаткової угоди від 02.06.2008 р. № 1, становить 1176,47 тон (100000,00 грн./850,00 грн./т = 1176,47 т), різниця між обсягом 1176,47 тон, нарахованим на суму попередньої оплати у відповідності до умов додаткової угоди від 02.06.2008 р. №1 та фактично поставленим обсягом, становить 484,98 тон, які і є предметом позовних вимог.
Позивач також посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, він звернувся за вчиненням виконавчого напису на підставі Іпотечного договору від 04.06.2008 р. р/№3871 та 17.12.2008 р. приватним нотаріусом ХМНО Гончаренком Т.А. був вчинений відповідний виконавчий напис р/№ 8591, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки з метою і за рахунок отриманих коштів задовольнити вимоги ТОВ «Наша олія»на загальну суму 416506,00 грн., однак, цей виконавчий документ не виконано, звернення стягнення на майно і задоволення вимог кредитора, станом на день розгляду даної справи не здійснено. Відповідні сплачені грошові суми у розмірі 4273,00 грн. за вчинення виконавчого напису позивачем заявлено до стягнення у даному позові.
За порушення строків поставки у відповідності до п. 7 договору купівлі-продажу позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 53444,75 грн.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що спірні питання між сторонами виникли у зв'язку з підписанням додаткової угоди № 2 (недійсність якої є предметом даного спору), якою фактично змінено ціну договору, кількість товару що поставляється, строки поставки та порядок розрахунків.
Дійсність чи недійсність цієї угоди є вирішальним для встановлення правомірності (чи неправомірності) інших вимог позовної заяви.
Надаючи правову оцінку укладеній між сторонами додатковій угоді № 2 від 06.11.2008 р. до договору купівлі -продажу № 61 від 02.06.2008 р., колегія суддів зазначає, що спірна угода підписана директором підприємства позивача -Кисілем В.В., який у судовому засіданні апеляційного господарського суду 09.09.2009 р. надав пояснення стосовно того, що він вимушений був підписати таку угоду з метою запобігання зупинці підприємства, оскільки відповідачем у передбачені додатковою угодою № 1 строки товар не був поставлений. При цьому директор зазначив, що він усвідомлював свої дії, знав, що він підписує спірну додаткову угоду без погодження з загальними зборами учасників товариства (тобто, без належних повноважень).
До матеріалів справи (т. 1 арк.справи 58) позивачем додано протокол № 15/3 від 07.11.2008 р. загальних зборів учасників ТОВ «Наша Олія», згідно з яким зборами постановлено не узгоджувати (не схвалювати) додаткову угоду № 2 до договору купівлі -продажу № 61 від 02.06.2008 р. в повному обсязі, у зв'язку з її укладенням без належних повноважень.
У відповідності до ч.1ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
У відповідності до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Згідно ч. 1 і 2 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Господарський суд Харківської області вірно зазначив, що повноваження генерального директора ТОВ «Наша Олія»визначені Статутом товариства, у відповідності до нової редакції якого (зареєстрованої 08.11.2007 р., діяла на момент укладення спірного правочину) визначено (п.4.2.4.), що генеральний директор самостійно укладає разові договори (контракти), угоди, загальна вартість яких не перевищує 100000,00 грн. чи її еквівалент в іноземній валюті в перерахуванні за офіційним курсом НБУ; самостійно укладає договори (контракти), угоди з одним і тим самим контрагентом протягом одного календарного місяця на суму, що сумарно не перевищує 100000,00 грн. чи її еквівалент в іноземній валюті в перерахуванні за офіційним курсом НБУ.
У відповідності до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»визначено статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Зокрема, Законом встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Матеріали справи свідчать про те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у відношенні позивача ТОВ «Наша олія»внесені відомості про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. Згідно витягу з реєстру Серія АГ № 371447, який міститься в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 128) від імені ТОВ «Наша олія»має право діяти Кисіль Владислав Вікторович, який самостійно укладає договори на суму не більше 100000,00 грн.
Такі обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про те, що повноваження особи (генерального директора Кисіля В.В.), яка підписала від імені позивача, ТОВ «Наша олія», спірну додаткову угоду від 06.11.2008 р. №2 є обмеженими Статутом товариства (п.4.2.4.), ці відомості є достовірними, відкритими і тому такими, що є відомими третім особам (в.т.ч. відповідачеві) та можуть бути використані у спорі з ними.
Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що відповідач знав про наявність обмежень представника ТОВ «Наша олія»на укладення угод, що перевищують 100000,00 грн., а тому до спірної додаткової угоди підлягають застосуванню норми ч.1 ст. 92, ч.3 ст.92, ч.2 ст. 203 та ч.1 ст.215 ЦК України, а також положення ч.1 ст. 207 ГК України, а сама додаткова угода підлягає визнанню недійсною.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про достовірність та відкритість відомостей про наявність у директора товариства позивача обмежень на укладання угод, що перевищують 100000,00 грн., колегія суддів, разом з тим, не може погодитись з твердженнями суду першої інстанції про недійсність додаткової угоди № 2, виходячи з наступного.
Так, матеріалами справи дійсно підтверджено, що статутними документами позивача (п.4.2.4. Статуту) встановлено, що генеральний директор самостійно укладає разові договори (контракти), угоди, загальна вартість яких не перевищує 100000,00 грн. чи її еквівалент в іноземній валюті в перерахуванні за офіційним курсом НБУ; самостійно укладає договори (контракти), угоди з одним і тим самим контрагентом протягом одного календарного місяця на суму, що сумарно не перевищує 100000,00 грн. чи її еквівалент в іноземній валюті в перерахуванні за офіційним курсом НБУ. Відповідні відомості внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому відповідач знав чи повинен був знати про наявність таких обмежень.
Разом з тим, дослідженням положень Статуту товариства позивача (т. 1 арк.справи 42-54) колегією суддів встановлено, що загальні збори учасників товариства (п. 4.1.2), в тому числі, розглядають, погоджують та затверджують умови укладання і виконання договорів купівлі-продажу, предметом яких є основні фонди товариства.
П. 4.2 Статуту визначені повноваження генерального директора товариства та встановлено, що він здійснює поточне керівництво товариством, вирішує всі питання діяльності товариства, крім тих, що входять до компетенції загальних зборів учасників товариства. Обмеження для генерального директора встановлені лише щодо укладання договорів, загальна вартість яких перевищує 100000,00 грн. (п.4.2.4).
Таким чином, дослідженням положень Статуту товариства позивача встановлено, що генеральний директор не обмежений самостійно визначати строки, ціни та порядок розрахунків між сторонами при укладанні договорів, до компетенції загальних зборів учасників товариства також не віднесені питання щодо необхідності погодження строків, ціни та порядку розрахунків при укладанні генеральним директором договорів купівлі-продажу, відповідні питання віднесені до компетенції безпосередньо генерального директора товариства.
Як встановлено вище, протоколом № 15 загальних зборів учасників товариства від 28.05.2008 р. генеральному директору товариства позивача надані повноваження на укладання з відповідачем договору купівлі-продажу насіння соняшника орієнтовно на суму 5,00 млн. грн. та на укладання договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за таким договором. П. 3 цього протоколу встановлено, що підписання договорів купівлі-продажу і іпотеки, а також інших документів, пов'язаних з оформленням даної угоди, доручити генеральному директору Кисілю В.В.
В межах наданих йому повноважень, 02.06.2008 р. генеральним директором позивача і був підписаний з відповідачем договір купівлі-продажу № 61 на суму орієнтовно 5,00 млн. грн., яким визначено ціну, кількість та загальну суму товару, строки поставки, умови платежу. П. 3.1 договору передбачено, що товар поставляється в строки, кількості та по цінам, зазначеним у додаткових угодах, але не пізніше 31.12.2008 р.
Додаткові угоди № 1 та № 2 до договору купівлі - продажу підписані обома сторонами в межах загальної вартості договору купівлі-продажу, фактично такими додатковими угодами лише конкретизована окрема партія поставки товару, її кількість і ціна та строки і умови поставки та оплати, а відтак, такі додаткові угоди не потребують додаткового схвалення ані з боку загальних зборів учасників позивача, ані відповідача, оскільки, як зазначено вище, відповідні питання не віднесені до компетенції загальних зборів учасників товариства позивача.
Що ж стосується протоколу № 15/1 (т. 1 арк.справи 20), яким позивачем погоджено укладення додаткової угоди № 1 та протоколу № 15/3 (т. 1 арк.справи 58), яким постановлено не узгоджувати додаткову угоду № 2, колегія суддів зазначає, що наявність таких протоколів не може бути підставою для визнання додаткової угоди недійсною, оскільки відповідні рішення не узгоджуються з положеннями Статуту товариства позивача.
Рішення про неузгодження додаткової угоди № 2, на думку колегії суддів, прийнято поза межами компетенції загальних зборів, оскільки погодження на укладання договору на суму 5,00 млн. грн. позивачем було надано ще 28.05.2008 р. (протокол № 15), цим протоколом (№ 15) будь-яких обмежень для директора товариства позивача щодо ціни, кількості товару, строків поставки та умов розрахунків не встановлено.
Крім того, при вирішенні даного питання колегія суддів також враховує і те, що в порушення ч.3 ст.92 ЦК України генеральний директор та загальні збори учасників товариства позивача діяли недобросовісно, про факт скликання загальних зборів та підписання протоколів № 15/1 та 15/3 (якими фактично безпідставно обмежили повноваження генерального директора та не погодили додаткову угоду № 2) не повідомили відповідача, у зв'язку з чим останній, здійснюючи поставку товару, не знав та не міг знати, що додаткова угода № 2 (в межах якої він поставляв товар) не погоджена загальними зборами учасників товариства позивача.
Таким чином у відносинах із третіми особами (у даному разі з відповідачем) обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, оскільки позивач не довів, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження.
Недобросовісність дій позивача також підтверджується і тим, що за наявними у справі накладними (т. 1 арк.справи 64-94) ним від відповідача прийнято насіння соняшника загальною кількістю 691,49 тон, що відповідає кількості партії товару, згідно з додатковою угодою № 2.
Твердження ж позивача, що товар ним приймався за додатковою угодою № 1 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки цією додатковою угодою передбачено поставку партії товару орієнтовно 400,00 тон (+/- 10%), тобто, від 360 тон до 440 тон. Таким чином, якщо виходити з тверджень позивача, що додаткова угода № 2 є недійсною та що прийняття товару ним здійснено відповідно до умов додаткової угоди № 1, правових підстав для отримання від відповідача 251,49 тон насіння соняшника у позивача взагалі не було, оскільки, як зазначено вище, додатковою угодою № 1 чітко визначено кількість партії товару -не більше 440 тон.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для визнання додаткової угоди № 2 до договору купівлі-продажу № 61 з мотивів, зазначених позивачем у позовній заяві, немає, така додаткова угода є дійсною. В межах цієї додаткової угоди відповідачем повністю виконані свої зобов'язання по поставці товару (у кількості та за ціною, визначеною у додатковій угоді № 2), а відтак, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити поставку товару у кількості 484,98 тон за ціною 850 грн. за одну тону на загальну суму 412233,00 грн. відповідно до умов додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу № 61 також є безпідставними.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі вимоги позивача не узгоджуються і з положеннями самої додаткової угоди № 1, якою, як встановлено вище, визначена кількість партії товару - орієнтовно 400,00 тон (+/- 10%). Крім того, при розрахунку позивачем взяті до уваги дані про ринкову вартість насіння соняшника станом на 31.10.2008 р. та на 05.11.2008 р., тоді як п. 2 додаткової угоди № 1 (умови якої змінені додатковою угодою № 2) встановлено, що кінцевий розрахунок за товар здійснюється за ціною, яка склалася на ринку на момент поставки за мінусом дисконта від її ринкової ціни. Даних же про ринкову вартість насіння соняшника в період з 06.11.2008 р. по 20.11.2008 р. (тобто, на момент поставки) матеріали справи не містять.
Не підлягають також і задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 53444,75 грн. за порушення строків виконання відповідачем зобов'язань по поставці згідно з договором № 61 та додатковою угодою № 1, оскільки, як встановлено вище, поставка товару здійснювалась у межах додаткової угоди № 2, яка є дійсною, та якою встановлені інші строки поставки. Вимог щодо стягнення пені за порушення строків поставки, встановлених додатковою угодою № 2, позивачем не заявлялося, а тому колегія суддів не має підстав виходити за межі позовних вимог та розглядати питання про стягнення пені за порушення строків поставки товару за додатковою угодою № 2.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору та додаткових угод до нього, поставка товару здійснюється на умовах EXW с. Кондрашівка Куп'янського району Харківської області не пізніше 10.11.2008 р. (п. 3 договору в редакції додаткової угоди № 2) Відповідне посилання на умови поставки також міститься і в п. 3 додаткової угоди № 1.
Відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс», це означає, що продавець виконує свої зобов'язання по поставці, коли він надає товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, ін. Тобто, дана умова покладає на продавця мінімальні обов'язки.
Матеріали справи свідчать, що на складі відповідача обліковувалась належна кількість товару, яка надавала йому можливість у встановлені строки передати товар у розпорядження позивача (т. 2 арк.справи 51-61).
27.10.2008 р. (тобто, в період дії додаткової угоди № 1) відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення з проханням направити свого представника для отримання товару та видаткова накладна на відпуск 400,00 тон насіння соняшника № 1024 від 27.10.2008 р. (т. 2 арк.справи 49-50). Факт направлення відповідних документів підтверджується залученими до матеріалів справи описом вкладення від 27.10.2008 р. (т. 2 арк.справи 25). Позивачем же, зі свого боку, товар не отриманий, належних та допустимих доказів, які б спростовували факт направлення йому відповідних документів та факт неотримання ним товару відповідно до цих документів не надано. Отже, неприйняття товару у строки та в межах дії додаткової угоди № 1 сталося з вини позивача.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що до матеріалів справи відповідачем надано видаткову накладну № 1064 від 11.11.2008 р. на поставку позивачу відповідно до договору № 61 та додаткової угоди № 2 до нього 692,53 тони насіння соняшника за ціною 1450 грн. за тону (що відповідає умовам додаткової угоди № 2) на загальну суму 1004168,50 грн. (т. 1 арк.справи 107). Оригінал цієї накладної оглянутий в судовому засіданні 16.09.2009 р.
Як слідує з пояснень представників відповідача, ця накладна була передана представникові позивача станом на дату її складання на всю кількість поставки та повернута позивачем вже після отримання всієї партії товару, вивезення якої здійснювалось за внутрішніми накладними, що залучені до матеріалів справи (т. 1 арк. справи 64-94) в період з 06.11.2008 р. по 20.11.2008 р. Тобто, відповідач вважає, що переданням товару за вказаною накладною ним свої зобов'язання виконані у встановлений строк, та позивачу надана можливість вивезення товару, що й було здійснено останнім у зазначений період.
Представник позивача заперечує факт отримання та підписання накладної № 1064, зазначаючи, що вона підписана неуповноваженою особою, підпис у графі «отримав»зроблено не Ачкасовим І.В., якому надана довіреність на отримання товару, а невідомою особою. При цьому представник позивача посилався на постанову Куп'янського міськрайсуду від 23.04.2009 р. по справі № 4-51/2009 (т. 2 арк.справи 85-87).
Дослідженням даної копії постанови (що надана як позивачем, так і відповідачем) встановлено, що Куп'янським міськрайсудом при її винесенні дійсно встановлено, що на час судового розгляду з'ясовано, що ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»виконало свої договірні обов'язки перед ТОВ «Наша олія»та відпустило останньому 692,53 тони насіння соняшнику на загальну суму 1004168,50 грн. Крім того, будь-хто з працівників ЗАТ «Агрофірма «8 Березня»не підробляв підпис Ачкасова І.В, в графі «одержав»накладної № 1064 від 11.11.2008 р., а там розписався інший працівник ТОВ «Наша олія». Відповідна постанова набула чинності.
Згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало чинності, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, факт отримання представником позивача насіння соняшника згідно з накладною № 1064 встановлений судом у справі № 4-51/2009, цей факт має значення для господарської справи № 59/118-09, а тому він є обов'язковим для даної справи.
В частині стягнення з відповідача 4273,00 грн. витрат по вчиненню виконавчого напису нотаріуса вимоги позивача є також безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимоги про визнання недійсною додаткової угоди, крім того, позивачем не наведено правових підстав для стягнення цієї суми і не надано доказів здійснення цих витрат.
Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі, клопотання позивача про забезпечення позову також задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача, викладені ним в позовній заяві, ґрунтуються на припущеннях, які не доведені належними доказами, тоді як вимоги відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі та додатково наданих поясненнях до неї, узгоджуються з приписами чинного законодавства та підтверджені належними доказами, через що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки судом першої інстанції при прийнятті такого рішення не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення суперечить нормам матеріального права. У задоволенні апеляційної скарги позивача слід відмовити, як необґрунтованій.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нею у відповідності до ст. 4-3 ГПК України були створені сторонам всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, досліджені усі належні та допустимі докази по справі, з яких вбачається, що позовні вимоги є необґрунтованими.
З урахуванням положень ст.ст. 44, 49 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача в доход державного бюджету 85,00 грн. держмита, які не були ним доплачені при поданні позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
У задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 липня 2009 року по справі № 59/118-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша олія»(61166 м. Харків вул. Серпова, 4 (поштова адреса: 61001 м. Харків пр. Гагаріна, 43 оф. 37) Код 32868834 п/рахунок 2600512002091 в ХФ АКБ «Правекс-Банк»МФО 350493) на користь Закритого акціонерного товариства «Агрофірма «8 Березня»(63720 Харківська область Куп'янський район с. Кіндрашівка вул. Садова Код 32015641 р/рахунок 26007301379 в Харківській філії АТ «ВАБАНК»МФО 350620) 2413,39 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша олія»(61166 м. Харків вул. Серпова, 4 (поштова адреса: 61001 м. Харків пр. Гагаріна, 43 оф. 37) Код 32868834 п/рахунок 2600512002091 в ХФ АКБ «Правекс-Банк»МФО 350493) на користь державного бюджету (ВДК м. Харкова Код 24134490 рахунок 31110095700002 в УДК у Харківській області МФО 851011 код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності 095) 85,00 грн. держмита, що не було доплачено при поданні позовної заяви.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя