Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"17" вересня 2009 р. Справа № 15/195-09 (н.р. 21/311-08)
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді (доповідач),
при секретарі Пироженко І.В,
за участю представників сторін:
позивача -Глушко О.А.
відповідача -Флоринська Н.О., Шнайдер М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Куп'янськ (вх. № 2240 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.07.09 р. по справі № 15/195-09 (н.р.
за позовом Куп"янське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Куп"янськ
до ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" , м.Куп'янськ
про визнання права вимоги про прийняття робіт ,_
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати за ним право вимоги до ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" про прийняття робіт з водовідведення в повному обсязі за актами здавання - приймання виконання робіт №3241 від 30.09.2008р. та №3576 від 05.11.2008р., зобов”язати відповідача прийняти роботи Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з водовідведення за вересень місяць 2008р. в обсязі 37830,50 куб.м. за актом №3241 від 30.09.2008р., зобов”язати відповідача прийняти роботи Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства з водовідведення за перших п”ять днів жовтня 2008р. в обсязі 6219,5 куб.м. за актом №3576 від 05.11.2008р., та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.07.2009р. по справі № 15/195-09 (суддя Лаврова Л.С.) в позові відмовлено в зв'язку з їх безпідставністю. Суд визнав обґрунтованим факт прийняття відповідачем робіт у обсязі фактично прийнятих стоків згідно зауважень в зазначених актах здачі-приймання виконаних робіт.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, посилаючись, зокрема на те, що розрахунок обсягу скинутих вод, зроблений відповідачем, є невірним. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2009р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2009р. розгляд апеляційної скарги відкладено та зобов'язано сторони надати свої письмові пояснення щодо предмету позову та, зокрема позивачу обґрунтувати відповідність обраного способу захисту свого порушеного права вимогам чинного законодавства.
Відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що свої договірні зобов'язання він виконав належним чином, послуги надані позивачем сплатив в обсязі фактично прийнятих стоків згідно зауважень в актах здачі-приймання виконаних робіт, а ні Договором, ні нормами чинного законодавства не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання до підписання акту здачі-приймання виконаних робіт чи зобов'язання прийняти послуги у повному обсязі.
Перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуване рішення в його резолютивній частині - без змін, виходячи з наступного.
16.12.2002р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 129-2002 та додаткова угода № 3 від 01.12.2005 року, яка є невід”ємною частиню даного договору.
Згідно з вимогами договору позивач приймає та очищує стоки, скинуті у міський каналізаційний колектор відповідачем, ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат". В розділі 2 договору сторони визначили порядок надання послуг, а саме: визначення кількості скинутих стоків здійснюється за показниками роз ходоміра. При відсутності лічильників, кількість скинутих стоків визначається згідно п. 1.1 договору, відповідно до норм водоспоживання та водовідведення.
З матеріалів справи вбачається, що на 01.09.2008р. представниками сторін були зняті показники лічильника (розходоміра).
Актом від 29.09.2008р. сторони засвідчили, що лічильник вийшов із ладу та зазначили показники таймера.
Актом від 06.10.2008р. сторони засвідчили повернення повіреного розходоміра та прийняття його на облік.
Місцевий господарський суд, враховуючи надані суду докази, пояснення в обґрунтування позовних вимог та заперечень, визнав обґрунтованим факт прийняття відповідачем робіт у обсязі фактично прийнятих стоків та виходячи з розрахунку за час пошкодження приладу обліку згідно акту виконаних робіт № 3241 від 30.09.2008 року в кількості 31105,5 куб.м, акту № 3576 за жовтень 2008 року з 01.10.2008 по 05.10.2008 року в кількості 5668,3 куб.м.
За таких обставин, позов з вимогою зобов”язати ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" прийняти роботи Куп'янського ВУВКГ (позивача по справі) з водовідведення за вересень місяць 2008р. в обсязі 37830,50 куб.м за актом № 3241 від 30.09.2008р., зобов'язати ЗАТ "Куп'янський молочноконсервний комбінат" прийняти роботи Куп”янського ВУВКГ з водовідведення за перших п*ять днів жовтня 2008р. в обсязі 6219,5 куб.м за актом № 3576 від 05.11.2008р. визнаний судом першої інстанції безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що викладені вище висновки господарського суду в цілому відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, але, в той же час, слід зазначити, що суд першої інстанції передчасно обмежився лише висновками щодо суті господарських правовідносин, не звернувши уваги, в першу чергу, на предмет позовних вимог, не дослідив та не надав ніякої оцінки його відповідності встановленим діючим законодавством способам захисту права.
Але, зазначені недоліки не змінюють суті рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог, та не є підставою для його скасування, передбачених частинами 2 та 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, з урахуванням уточнень до неї, позивач просив суд зобов”язати відповідача прийняти роботи Куп”янського ВУВКГ з водовідведення за вересень 2008 року в обсязі 37 830,5 куб.м. за актом № 3241 від 30.09.2008р., а також з водовідведення за перших п”яти днів жовтня 2008 року.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, способом виконання позовних вимог щодо зобов”язання відповідача прийняти роботи Куп”янського ВУВКГ є підписання відповідачем зазначених актів здачі-приймання виконаних робіт у визначеному позивачем обсязі.
Отже, фактично предметом позовних вимог по даній справі є зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання за спірним договором та прийняти послуги в обсязі зазначеному позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання до підписання актів виконаних робіт.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Однак, передбачений умовами Договору акт здачі-приймання робіт не містить наведених характеристик, а лише являється доказом на підтвердження певних обставин, в даному випадку, надання послуг водовідведення Водоканалом та їх оплати Абонентом, що може бути враховано в сукупності з іншими доказами по справі з наданням йому відповідної оцінки.
Отже, предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, оскільки такий акт підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів (надання послуг водовідведення за Договором, послуг по прийому скинутих стоків), які входять до підстав позову.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.
Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання виконаних робіт за договором на прийом стоків у комунальну каналізацію (які за своєю природою є внутрішньою документацією) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання за спірним Договором та прийняти послуги з водовідведення в обсязі зазначеному позивачем не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способам захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
З огляду на вказані вимоги чинного цивільного законодавства та з урахуванням всіх матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов”язання відповідача прийняти роботи Куп”янського ВУВКГ з водовідведення за вересень 2008 року в обсязі 37 830,5 куб.м. за актом № 3241 від 30.09.2008р., а також з водовідведення за перших п”яти днів жовтня 2008 року, в зв”язку з невідповідністю предмету позову встановленим законом способам захисту порушеного права.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена правового обґрунтування на її підтвердження, суд першої інстанції в своєму рішенні від 08.07.2009 року по справі № 15/195-09 дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, але за інших підстав, розглянувши без відповідних правових підстав позов по суті, чим допустив порушення ст.16 Цивільного кодексу України, але зазначене не є підставою для скасування рішення в розумінні частини 2 та 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, тому в позові дійсно слід відмовити, але не за недоведеністю позовних вимог, а за невідповідністю предмету позову встановленим законом способам захисту права.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 55 Конституції України, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтями 6, 20 Господарського кодексу України, статтями 12, 32-34, 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Куп'янського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Куп'янськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 08.07.2009 р. по справі № 15/195-09 (н.р.21/311-08) залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 21 вересня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді