донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.08.2009 р. справа №43/121
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
не з"явився,
від відповідача:
Мелешко О.О., дов. № 12 від 03.01.09р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" м.Донецьк
на рішення
господарського суду
Донецької області
від
20.07.2009 року
по справі
№43/121
за позовом
Приватного підприємства "Імпульс" м.Донецьк
до
Відкритого акціонерного товариства "Будмеханізація" м.Донецьк
про
стягнення суми у розмірі 3500,00грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі № 43/121 позовні вимоги Приватного підприємства “Импульс”, м. Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м. Донецьк про стягнення 3500, 00 грн. задоволені частково.
Приписано стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” на користь Приватного підприємства “Импульс” суму 3500,00грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що ТОВ “Статус “Юридична фірма” були виконані всі види юридичних робіт, повязаних з представництвом ПП “Импульс” у господарському суді Донецької області по справі №18/307, між ТОВ “Статус “Юридична фірма” (довіритель) та ФОП адвокатом Терновою Вікторією Олександрівною (виконавець) був укладений договір доручення (на надання юридичних послуг) №20/1, ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія свідоцтва Тернової В.О. про право заняття адвокатською діяльністю №1606 від 14.01.04р., Тернової О.В. отримано оплату по договору у повному обсязі, тобто в сумі 3500,00грн.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство “Будмеханізація”, м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи в розумінні ст. 44 ГПК України підлягають оплаті лише в тому випадку, коли вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися за умови підтвердження факту їх сплати. Також передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником. Оплата за ведення справи, вчинена на користь ТОВ “Статус “Юридична фірма” підтверджує лише факт перерахування коштів в рахунок юридичної фірми, а не оплату послуг адвоката, як того вимагає ст. 44 ГПК України, тому не може бути належним доказом в даній справі. Крім того, вважає, що при розгляді справи Тернова В.А. була представником позивача як фізична особа, а не як адвокат, не з'ясовано, чи перебуває дана особа у трудових відносинах з юридичною фірмою, а також платіжний документ про оплату послуг за договором про надання правової допомоги.
Позивач, Приватне підприємство “Импульс”, м. Донецьк, у відзиві № 13/08-2 від 13.08.09р. на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує, Рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, усі обставини, які мали значення для справи, були вивчені та оцінені належним чином. Представник позивача в судове засідання не з'явився , поважних причин нез'явлення суду не повідомлено . Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.
Зважаючи на неповідомлення позивачем поважних причин нез'явлення його представника до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.
20.11.2007 р. між позивачем, як замовником, та ТОВ “Статус “Юридична фірма”, як виконавцем було укладено договір на надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець в особі Тернової Вікторії Олександрівни прийняв на себе зобов'язання з представництва інтересів замовника в господарському суді Донецької області при розгляді справи №18/307 за позовом ВАТ “Будмеханізація” про стягнення 10361,49грн.
Згідно з п. 5.3. договору замовник зобов'язався оплатити виконавцю винагороду в сумі 3500-00 грн. шляхом передплати.
20.11.2007 р. виконавець виставив замовнику рахунок №78 на оплату за ведення справи №18/307 у господарському суді у сумі 3500грн., який був сплачений позивачем , що підтверджено банківською випискою за 20.11.07р. з призначення платежу оплата за ведення справи №18/307 у господарському суді згідно рахунку №78 від 20.11.07р. без ПДВ.
Тієї ж дати, між ТОВ “Статус “Юридична фірма” та СПД адвокатом Терновою Вікторією Олександрівною було укладено договір доручення на надання юридичних послуг №20/1, відповідно до якого останній прийняв на себе зобов'язання представляти інтереси ПП “Импульс” в господарському суді Донецької області по справі №18/307 за позовом ВАТ “Будмеханізація” до ПП “Импульс”. Згідно до п. 4.2 даного договору вартість послуг виконавця становила 3500-00 грн. В договорі, при цьому, міститься напис Тернової В.О про те, що оплата по договору здійснена у повному обсязі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Терновою В.О. було надано адвокатські послуги з правової допомоги, що підтверджується актом виконаних робіт від 12.12.07р., підписаного між ТОВ “Статус “Юридична фірма” та ПП “Импульс” з прикладанням печаток підприємств.
Факт виконання Терновою В.О. всіх необхідних дій, які були перелічені в указаному акті від 12.12.07р. також відображений у рішенні господарського суду Донецької області від 11.12.07р. по справі №18/307.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.08р. рішення місцевого господарського суду по справі №18/307 було залишено без змін.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесено, зокрема, оплату послуг адвоката. З змісту даної випливає, що судові витрати у вигляді оплати за участь адвоката при розгляді справи мають бути сплачені лише за умови , якщо вони сплачені адвокату стороною, якій ці послуги надавались та їх сплата підтверджена відповідними фінансовими документами.
Матеріали справи містять належним чином засвідчені копії банківської виписки за 20.11.07р. з відміткою про призначення платежу та договору доручення №20/1 від 20.11.07р. з позначкою Тернової О.В. про отримання нею оплати за договором у повному обсязі в сумі 3500-00грн.
Оскільки стягнення суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, чинним законодавством не передбачено, то сторона не позбавлена можливості в майбутньому звернутися з позовом про відшкодування судових витрат за послуги адвоката на загальних підставах з врахуванням вимог ст.ст.48, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Надавши належну правову оцінку обставинам справи суд вважає, що позивач наділений правом звернутися до суду у загальному порядку із позовом про стягнення витрат за послуги адвоката.
Крім того, в матеріалах справи знаходиться копія свідоцтва Тернової В.О. про право заняття адвокатською діяльністю №1606 від 14.01.04р.
Як вірно позначено місцевим господарським судом, відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється виключно на осіб, які є адвокатами згідно з вимогами ст.2 даного Закону.
При цьому, окремо слід зазначити, що згідно з даною нормою адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднатися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.
Пунктом 2 ст.33 Правил адвокатської етики, які схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом №6/VI від 01.10.99р. і, згідно ст.ст.15, 16 Закону України “Про адвокатуру” є нормативно-правовим актом, встановлено, що гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
З оглядом на викладене, посилання апелянта на те, що при розгляді справи ТерноваВ.А. була представником позивача як фізична особа, а не як адвокат та на те , що судом не було не з'ясовано, чи перебуває дана особа у трудових відносинах з юридичною фірмою, не можуть бути прийняті як обґрунтовані, оскільки з тексту наведеного вище договору доручення №20/1 вбачається, що Терновою В.А. позивачу надавались саме послуги адвоката, при цьому ГПК України не вимагає позначення в судовому рішенні та в протоколі представника сторони з викладенням його професійного статусу, посадового становища тощо. Не є обов'язковим також наявність трудових стосунків між адвокатом та юридичною фірмою. До того ж кошти в сумі 3500-00 грн. повністю були сплачені саме адвокату, і весь обсяг правової роботи в межах представлення інтересів позивача в суді під час розгляду справи №18/307 також був виконаний безпосередньо адвокатом.
Всі ці обставини дають судовій колегії достатні підстави для того, щоб вважати позначені кошти в сумі 3500,00 грн. такими, що сплачені саме за оплату послуг адвоката.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація”, м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі № 43/121 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі № 43/121 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 26.08.09р.
Головуючий
Судді: