Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" серпня 2015 р.Справа № 922/2947/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.
розглянувши справу
за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 група "Екіпаж", м. Харків
до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", м. Орел, Російська Федерація
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача -Корольчук .Ю.Ю. дов від 26.03.2014року
відповідача - не з'явився
ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 група "Екіпаж", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", м. Орел , Російська Федерація про стягнення 1 105 000,0 руб.РФ заборгованості,
З даного позову вбачається, що спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання зобов'язань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екіпаж", м. Орел за Контрактом поставки № 003/01-ВЕД-14 від 09.07.2014р.
Пунктом 9.2. Контракту сторонами визначено, якщо сторони не можуть дійти до згоди на протязі тридцяти днів, з моменту перших переговорів, то данні розходження повинні бути врегульовані в Господарському суді Харківської області згідно законодавства України .
Враховуючи вищевикладене, даний позов підлягає розгляду Господарським судом Харківської області.
Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992р. регулює також порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації.
Ухвалою господарського суду від 25.06.2015року порушено провадження у справі№922/2947/15, зобов'язати позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 група "Екіпаж", м. Харків в термін до 02.06.2015 подати суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на російську мову ухвали Господарського суду Харківської області від 15.05.2015 про порушення провадження у справі № 922/2947/15 та позовної заяви № б/н від 13.05.2015р. у двох примірниках, про те позивач вимог ухвали суду не виконав.
Ухвалою господарського суду від 25.06.2015року по справі №922/2947/15 керуючись Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних і комерційних справах" від 15.11.1965 року, судом визначено 01 вересня 2015 року, як термін, достатній для розгляду даної справи, розгляд справи відкладено до 28.07.2015року.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду (вх.№30086 від 28.07.2015) супровідним листом надав письмові пояснення , в якому зазначив про
про сплату суми основного боргу до звернення позивача з позовом ,а саме: 27.04.2015р. -200000,00 руб.РФ 30.04.2015р. -105280,00 руб.РФ 06.05.2015р. -200000,00 руб.РФ всього: 505280.00 руб.РФ, та після звернення позивача з позовом20.05.2015р. -200000,00 руб. РФ 05.06.2015р. -200000,00 руб.РФ 08.06.2015р. -200000,00 руб. РФ всього: 600000.00 руб. РФ, про те відповідач станом на сьогодні не сплатив 16 579,20 руб. РФ штрафу за несвоєчасну сплату поставленої продукції згідно контракту №033/01-ВЕД-14 від 09.07.2014року, що складає 7 407,92грн., крім того надав акт звірки розрахунків сторін підписаним сторонами в підтвердження оплати відповідачем суми основного боргу.
Представник відповідача в судове засідання 20.08.2015року не з'явився, на адресу господарського суду електронною поштою (№910 від 24.06.2015року) надіслав клопотання в якому повідомив про відсутність заборгованості перед позивачем , у зв'язку із чим просив суд припинити провадження у справі.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.
09.07.2014р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 "ЕКІПАЖ" (далі по тексту - позивач) уклало у м. Харкові, Україна, з товариством з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" (далі по тексту - відповідач) контракт № 003/01-ВЕД-14 (далі по тексту - контракт).
Згідно п. 1.1. контракту, сторони визначили його предмет, згідно з яким позивач (як продавець) продає, а відповідач (як покупець) придбає електрозахисті засоби та приладдя (іменовану далі по тексту - продукція), окремими партіями, згідно специфікацій (додатків до цього контракту).
П.2.1. контракту встановлено, що покупець купує продукцію в асортименті, кількості та за цінами, зазначеним у специфікації (додатку до контракту) на кожну партію продукцію.
Згідно п.3.1. контракту, строк та умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії продукції та зазначаються в специфікації. Тлумачення умов поставки згідно "Інкотермс-2000".
Відповідно п. 3.3. контракту, продукція обов'язково поставляється разом із наступними товаросупровідними документами: паспортами на продукцію, сертифікатом походження СТ-1, рахунком - фактурою і товарно - транспортною накладною (CMR).
Згідно п.4.2.,4.4. контракту, оплата за продукцію здійснюється в рублях Російської Федерації, за кожну партію продукції в строки та на умовах згідно специфікації.
Розділом 9 контракту №003/01-ВЕД-14 від 09.07.14 р., який укладений між позивачем та відповідачем п.9.2 сторони визначили, якщо сторони не зможуть дійти згоди на протязі 30 днів з дня перших перемовин, то даний спір повинен бути врегульований у господарському суді міста Харкова згідно законодавства України.
Згідно п. 11.1. контракту: він набирає чинності з моменту його підпису двома сторонами та діє до 31.12.2016р.
П.11.2. контракту встановлено, що сторони не звільняються від виконання контрактних зобов'язань, що випливають із операцій, здійснених до закінчення строку дії цього контракту, зокрема, по врегулюванню розрахунків за продану продукцію.
Згідно п.1 специфікації №3 від 18.12.2014 р. (додатку №3 до контракту) продавець поставляє продукцію цієї Специфікації на умовах поставки FСА - м. Харків протягом 14 календарних днів з моменту ії підписання.
Таким чином Контракт, який по суті є зовнішньоекономічним договором, укладеним в Україні між резидентом України та нерезидентом (юридичною особою) укладений із дотриманням порядку укладання і особливості зовнішньоекономічних договорів в Україні, встановленого ст.ст. 377-389 Господарського кодексу України, Законами України: "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про міжнародні договори України", "Про міжнародне приватне право", із дотриманням Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від О6 вересня 2001 р. №201
Позивач свої зобов'язання за контрактом та специфікації №3 до нього (додатку) виконав та поставив (відвантажив) відповідачу продукцію на загальну суму 1 105 280,0руб.РФ (митна декларація (форма МД-2) ЕК10АА №807100000/2015/001464 від 22.01.2015 р., рахунок - фактура №15 від 20.01.15 р.) за яку відповідач зобов'язаний сплатити визначені грошові суми до 23.04.15 р., виключним строком оплати було 25.05.15 р., згідно п. 4.2. контракту.
Відповідач отримав товар на загальну суму 1 105 280,0 руб. РФ, але не оплатив, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 105 280,0 РФ.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до звернення позивача з позовом оплатив суму боргу ,а саме: 27.04.2015р. -200000,00 руб.РФ 30.04.2015р. -105280,00 руб.РФ 06.05.2015р. -200000,00 руб.РФ всього: 505280.00 руб.РФ, та після звернення позивача з позовом сплатив заборгованість, а саме:20.05.2015р. -200000,00 руб. РФ 05.06.2015р. -200000,00 руб.РФ 08.06.2015р. -200000,00 руб. РФ всього: 600000.00 руб. РФ.
Зазначене свідчить про відсутність предмету спору між сторонами в цій частині. Отже, провадження у справі щодо стягнення 600000,0 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в частині позовних вимог в сумі 505280.00 руб.РФ відмовити, оскільки вказана сума сплачена відповідачем до звернення позивача з позовом .
Окрім того, позивачем заявлений до стягнення з відповідача штраф у розмірі 16 579,20 руб.РФ, що складає еквівалент 7 407,92 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно п.7.2. контракту, якщо покупець (відповідач) не здійснив оплату у строки згідно п. 4.2., покупець сплачує продавцю (позивачу) штраф у розмірі 0,3 % від вартості отриманої несплаченої продукції за кожний день прострочки.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штраф нарахований за кожен день прострочення за своєю правовою природою є пенею.
Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши нарахування штрафу, враховуючи те, що сума штрафу (пені) у розмірі 16 579,20 руб.РФ, що складає еквівалент 7 407,92 грн. не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду, пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Екіпаж" (адреса державної реєстрації та місцезнаходження: 302049, Російська Федерація, м. Орел, вул. Лєскова, 19, код ОКПО 14425884) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 "ЕКІПАЖ" (адреса державної реєстрації: 61001, м. Харків, МСП, вул. Єнакіївська, 4; код ЄДРПОУ 21191464) - штраф у розмірі 16 579,20 рублів РФ, що складає еквівалент7 407,92 грн. з урахуванням офіційного курсу гривні до російських рублів, встановленого НБУ на дату підпису позову та сплати судового збору 27.04.2015 р.: 10 рублів=4,4682 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5361,84грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі - провадження у справі припинити.
4.В іншій частині позовних вимог по сумі позову відмовити
Повне рішення складено 21.08.2015 р.
Суддя ОСОБА_3