Справа № 594/779/15-к
Провадження № 1-кп/594/77/2015
06 серпня 2015 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний та будучи придатним до військової служби, отримавши 6 лютого 2015 року в приміщенні вищезазначеного військового комісаріату повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 про виклик за призовом на військову службу у Збройні Сили України за частковою мобілізацією, не маючи, відповідно до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року № 15/2015, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 15 січня 2015 року № 113-УІІІ, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, 7 лютого 2015 року о 09.00 год. не прибув на пункт збору ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто, ухилився від призову за мобілізацією.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України визнав повністю і дав суду показання про те, що, отримавши 6 лютого 2015 року повістку ІНФОРМАЦІЯ_4 про призов на військову службу за мобілізацією, 7 лютого 2015 року в військовий комісаріат за викликом на 9.00 год. не прибув. Ще при отриманні повістки він офіцеру заявив, що служити не піде, бо хворий, і в той же день написав заяву військовому комісару про те, що його віра не дозволяє брати в руки зброю.
Суд, об'єктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України. В цьому суд переконали наступні докази.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що на початку лютого 2015 року він, як офіцер ІНФОРМАЦІЯ_5 , вручав обвинуваченому ОСОБА_6 , який визнаний лікарською комісією придатним для військової служби, бойову повістку про прибуття в ОРВК для проходження військової служби за мобілізацією. ОСОБА_6 розписався в отриманні повістки, вийшов з приміщення ОРВК, потім повернувся через незначний час та заявив, що є християнином і зброї до рук брати не буде. На час формування команд та відправлення військовозобов'язаних до навчальних військових частин обвинувачений не прибув.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що, виконуючи в лютому 2015 року обов'язки офіцера відділу обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 у відділі не бачив, останній не прибув на виклик військового комісаріату для відправки для проходження військової служби за мобілізацією. 6 травня 2015 року ОСОБА_6 повторно проходив лікарську медичну комісію. За висновком комісії останній повторно був визнаний придатним до військової служби. Того ж дня в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 відмовився отримати бойову повітку, яку він вручав обвинуваченому як офіцер ОРВК.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що її брат - обвинувачений ОСОБА_6 7 лютого 2015 року за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку отримав 6 лютого 2015 року, для проходження військової служби за мобілізацією до ІНФОРМАЦІЯ_5 з дому не відбував, оскільки хворів. Обвинувачений є хворим і на даний час.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що обвинувачений ОСОБА_6 більше як три останніх роки церкву ОСОБА_11 у с.Кривче, де він є служителем, не відвідує, вийшов з неї за власної волі, а тому не є її прихожанином.
Безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема, комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч.2 ст.17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов'язується з умовами особливого періоду в державі - з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами, внесеними станом на 7 лютого 2015 року - особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За матеріалами кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 є військовозобов'язаним та особою, що підлягає мобілізації, відповідно до Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015.
Так, за даними військового квитка (а.с.29, 31) та копії облікової карточки (а.с.28), на ім'я обвинуваченого, ОСОБА_6 в період з 18 грудня 1992 по 18 листопада 1994 років проходив військову службу в Збройних Силах України, відповідно до наказу Президента України від 18 листопада 1994 року № 234 звільнений з лав Збройних Сил України, з 17 листопада 1994 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , як військовозобов'язаний.
22 січня 2015 року обвинувачений за викликом (а.с.33) з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_7 , пройшов медичний огляд та визнаний придатним для проходження військової служби (а.с.34).
6 лютого 2015 року обвинувачений ОСОБА_6 прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де, відповідно до даних копії повістки (а.с.30) та розписки (а.с.31), отримав повістку ІНФОРМАЦІЯ_5 , за якою зобов'язаний був прибути 7 лютого 2015 року на 9.00 год. за адресою м.Борщів вул..С.Бандери,35 для подальшого проходження служби в Збройних силах України, та йому було роз'яснено наслідки ухилення від мобілізації.
Того ж дня обвинувачений ОСОБА_6 подав військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву, в якій вказав, що зброю в руки не бере у зв'язку з тим, що вірує в Бога, прийняв хрещення в церкві ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.32, 39).
6 травня 2015 року обвинувачений ОСОБА_6 пройшов повторний медичний огляд, за висновком якого (а.с.77), визнаний придатним до військової служби.
Беручи до уваги, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення за ст.336 КК України виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією, тому, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України.
Посилання обвинуваченого про неможливість служити в Збройних Силах України в зв'язку з наявністю хвороби, що перешкоджає призову на військову службу за мобілізацією, та у зв'язку з тим, що виконання військового обов'язку суперечить його релігійним переконанням, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними доказами, тому суд їх до уваги не бере.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.
Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивну характеристику по місцю проживання, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, перебування на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини. За таких обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком.
У відповідності до ст.76 КК України на обвинуваченого ОСОБА_6 слід покласти обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України , суд
Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, і призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд.
Копія вироку після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченим і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Борщівського районного суду ОСОБА_1