Справа № 466/4961/14-ц
іменем України
20 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Чичерській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
17 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора про призначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В позовній заяві зазначав, що він є внуком ОСОБА_3, яка померла 4 березня 1993 року. Вона була власником житлового будинку по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові на підставі рішення виконкому Шевченківської районної Ради депутатів трудящих № 144 від 21 лютого 1964 року «Про оформлення права власності на будинковолодіння». У ОСОБА_3 було четверо дітей : ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Останній був батьком позивача. 29 листопада 1985 року помер ОСОБА_6 і позивач залишився проживати з ОСОБА_3 по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові. Після її смерті ОСОБА_1 став проживати з ОСОБА_7, котра є його матір'ю, по вул. Театральній 23/60 в м. Львові. Позивач зазначає, що померла ОСОБА_3 заповіту не склала і після її смерті будинок по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові успадкувала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 26 липня 1995 року, котра померла 1 вересня 1999 року і вищевказаний будинок успадкувала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2000 року. ОСОБА_5 не брала участі у спадкуванні. На день відкриття спадщини, а саме 4 березня 1993 року, позивачу було 14 років і він не міг самостійно реалізувати своє право на спадщину. У період з 15 січня 2002 року по 17 липня 2012 року ОСОБА_1 відбував покарання у Львівській виправній колонії № 48 і не володів достовірною інформацією щодо розподілу спадщини. ОСОБА_1 зазначає, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 липня 1995 року грубо порушено його право на спадщину.
Просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки пропустив його з поважних причин
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні проти позову заперечив, стверджуючи, що позивач був неодноразово засуджений і через власну недбалість пропустив термін для прийняття спадщини.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3, яка померла 04 березня 1993 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ № 297211. Вона була власником житлового будинку по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові на підставі рішення виконкому Шевченківської районної Ради депутатів трудящих № 144 від 21 лютого 1964 року «Про оформлення права власності на будинковолодіння». У ОСОБА_3 було четверо дітей : ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Останній був батьком позивача. 29 листопада 1985 року помер ОСОБА_6 і позивач залишився проживати з ОСОБА_3 по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові. Після її смерті ОСОБА_1 став проживати з ОСОБА_7, котра є його матір'ю, по вул. Театральній 23/60 в м. Львові. Позивач зазначає, що померла ОСОБА_3 заповіту не склала і після її смерті будинок по вул. Грінченка, 16 «а» в м. Львові успадкувала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 26 липня 1995 року, котра померла 1 вересня 1999 року і вищевказаний будинок успадкувала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 квітня 2000 року. ОСОБА_5 не брала участі у спадкуванні. На день відкриття спадщини, а саме 4 березня 1993 року, позивачу було 14 років і він не міг самостійно реалізувати своє право на спадщину.
Згідно ч. 4 ст. 1268 ЦК Ураїни - «Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу».
У період з 27 липня 1997 року до 11 березня 1998 року ОСОБА_1 відбував покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Львова за ч. 2 ст. 198 - 2, ст. 44, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 193, ст. 42 КК України згідно копії довідки серії - БД № 002396.
Згідно копії довідки серії ЛЬВ № 08262 ОСОБА_1 з 16 січня 2002 року по 17 липня 2012 року ОСОБА_1 відбував покарання у Львівській виправній колонії № 48 і не володів достовірною інформацією щодо розподілу спадщини.
03.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора про визначення частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на частину спадкового майна, яка ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27 червня 2014 року була залишена без розгляду.
17.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, оскільки пропустив його з поважних причин.
У відповідності до ст. 1272 ЦК України, у разі пропущення спадкоємцем строку для прийняття спадщини, встановленого у ст. 1270 цього кодексу, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що до Третьої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину позивач звернувся з пропущенням встановленого законом строку за обставин, які суд вважає поважними, йому слід призначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 33, 60, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, суд,
позовну заяву задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, яка померла 04 березня 1993 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: ОСОБА_9