Справа № 464/6715/15-к
пр.№ 1-кс/464/1713/15
10.08.2015 слідчий суддя Сихівського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю ст. слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ст. слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна,-
Старший слідчий першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 у зв'язку із досудовим розслідуванням матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 32015140000000054 від 19.03.2015 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст. 204 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором відділу управління нагляду прокуратури Львівської області, про арешт автомобіля марки «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_4 .
В обґрунтування покликається на те, що 12.06.2015 року, в ході проведення обшуку в транспортному засобі марки «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на території майнового комплексу за адресою: Львівська область, м.Винники, вул.Шевченка буд.1, в багажному відсіку виявлено та вилучено 10 (десять) пластикових бочок синього кольору, ємнкістю 220 літрів кожна, заповнених прозорою рідиною, з характерним запахом спирту.12.06.2015 визнано речовим доказом та призначено авто технічну експертизу виявленого та вилученого під час обшуку транспортного засобу марки «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно висновку криміналістичної експертизи №2268 від 15.07.2015 прозорі рідини, які представлені на дослідження є спиртом етиловим ратифікованим з вмістом 96,12-96,22% об'ємних та відповідають вимогам ДСТУ 4221:2003. Враховуючи, що у наповнених бочках заходиться спирт, який як товар заборонений у вільному продажі, а також те що документів на транспортування виявлених ТМЦ не представлено, є підстави вважати що вказані бочки наповнені спиртом, який отриманий внаслідок незаконної діяльності невстановлених осіб.На даний час у кримінальному провадженні №3201514000000054 від 19.03.2015, жодній особі про підозру не повідомлялось.
Накладення арешту на вилучене майно необхідне для отримання можливості проведення авто технічної експертизи, та забезпечення можливості притягнення винних осіб до відповідальності, у зв*язку з чим просив клопотання задоволити.
Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення слідчого, дослідивши копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
У ході розгляду клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні №32015140000000054 від 19.03.2015 року, жодній особі про підозру не повідомлялось. Слідчим не наведено жодних фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень, конфіскації майна за вироком суду. Разом з тим, прокурором та слідчим належними та допустимими доказами не обґрунтовано доцільність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт транспортного засобу марки «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . Зокрема, відсутні дані про взаємовідносини ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ПП «Т.ІВ» та ПП «Еко-Арт-Буд» з ПП «Гарант сервіс плюс», а надані податкові накладні не свідчать про вказані обставини та не мають відношення до часу вчинення інкримінованого правопорушення - 2013 р., враховуючи, що такі датовані березнем 2014 р. по договору поставки від 03.03.2014 р.
Відтакподане слідчим клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки в ньому не зазначено підстави, у зв*язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене. Разом з тим, відсутність підстав вважати, що незастосування заборони розпорядження майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження належного підозрюваному чи обвинуваченому майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, приходжу до висновку, що слідчому слід відмовити в арешті.
Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.
Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.
Враховуючи, що на час розгляду клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні №3201514000000054 від 19.03.2015, жодній особі про підозру не повідомлялось, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.
З огляду на наведене слід визнати клопотання про накладення арешту на майно передчасним, оскільки на момент його розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.
Окрім цього, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як було встановлено під час розгляду клопотання слідчим суддею, автомобіль «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 був вилучений 12.06.2015 року, а клопотання подане слідчим до суду 06.08.2015 року, тобто з порушенням вимог норми процесуального закону.
При вирішенні цього питання слід керуватись такими нормами. Ст. 171 КПК визначено вимоги, які стосуються як змісту клопотання про арешт майна, так і строків його подання до слідчого судді, суду. Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК, повертає його прокурору, цивільному позивачу для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Тому у випадку подання клопотання слідчого чи прокурора з порушенням строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК, слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення цього клопотання старшому прокурору відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 ..
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 170-173, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання ст. слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_2 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015140000000054 від 19.03.2015 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України - повернути прокурору відділу управління нагляду прокуратури Львівської області ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1