Справа №464/3757/15-ц
пр № 2/464/1162/15
21.07.2015 Сихівський районний суд м.Львова в складі: головуючого судді Рудакова І.П., за участюсекретаря Бондар Н.С., представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 про витребування з Личаківського районного суду м.Львова цивільної справи №2/1312/1313/12 за позовом ОСОБА_3 до ДП «Українського державного геологорозвідувального інституту» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Український державний геологорозвідувальний інститут», третя особа: Львівське відділення «Українського державного геологорозвідувального інституту» про стягнення заробітної плати за вимушений прогул.
Відповідач ОСОБА_4 підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут» надав суду письмове заперечення, покликаючись на те, що ОСОБА_4 підприємство «Український державний геологорозвідувальний інститут» вважає позовні вимоги ОСОБА_3 викладені у позовній заяві від 27.04.2015 року безпідставними з огляду на наступне. ОСОБА_3 працювала у Львівському відділенні «Українського державного геологорозвідувального інституту» (УкрДГРІ) на посаді завідувача канцелярією, звільнена 02 липня 2012 року за скороченням штату (п.1 ст. 40 КЗпП України) у зв'язку з ліквідацією цього відділення.
Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивачка зверталась з аналогічним позовом до відповідача та третьої особи Львівського відділення Державного підприємства "Український державний геологорозвідувальний інститут", який уточнювала і в кінцевому просила стягнути недоплачену заробітну плату на умовах неповного робочого тижня з виплатою різниці між 0,6 і 0,2 ставки заробітної плати за період з 05.04.2011р. по 19.03.2012р. в сумі 16932 грн.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2012 року у справі №2/1312/1313/12 позов задоволено частково і суд у своєму рішенні зробив висновок про безпідставність вимог ОСОБА_3 про здійснення перерахунку заборгованої плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати за період з 05 квітня 2011р. по 16 січня 2012р. включно, оскільки в цей період діяв наказ Львівського відділення Українського Державного геологорозвідувального інституту № 5 від 31.01.2011р. і право позивача на здійснення такого перерахунку наступило лише після набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 червня 2011р., тому в задоволенні позову в цій частині було відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Відповідно були відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача сплачувати обов'язкові платежі за цей період.
У цьому ж рішенні суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 заробітної плати на умовах неповного робочого тижня з виплатою 0,6 ставки заробітної плати лише за період з 17 січня 2012р. по 19 березня 2012р.
Додатковим рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29.04.2013 року визначено суму заробітної плати, яка підлягає виплаті позивачеві за вказаний вище період, і становить 3091 гривні 23 копійок.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 31 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на зазначені рішення відхилено, рішення Личаківського районного суду міста Львова від 22 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2013 року у відкритті касаційного провадження в цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2012 року, додаткове рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 квітня 2013 року, ухвалу апеляційного суду Львівської області від 31 жовтня 2013 року відмовлено на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2014 року допуску до провадження Верховного Суду України заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2013 року у цій справі відмовлено.
Для з'ясування цих обставин представник-адвокат ОСОБА_2 просить витребуватия з Личаківського районного суду м.Львова цивільну справу №2/1312/1313/12 за позовом ОСОБА_3 до Українського державного геологорозвідувального інституту про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Відповідно до ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів; за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову.
Враховуючи наведене, клопотання представника-адвоката ОСОБА_2 про забезпечення доказів підставне, оскільки подання доказів самим заявником є неможливим, та підлягає задоволення шляхом витребування доказів (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.133, 135, 137, 208, 210, ЦПК України, суд, -
клопотання задоволити.
Витребувати з Личаківського районного суду м.Львова та надати Сихівському районному суду м.Львова матеріали цивільної справи №2/1312/1313/12 за позовом ОСОБА_3 до ДП «Українського державного геологорозвідувального інституту» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Одночасно суд роз'яснює зміст ч.5 ст.137 ЦПК України, згідно якої за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання.
Головуючий