Справа № 266/34/13- а
Провадженя№ 2-а/266/15/13
25.03.2013 м.Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
судді - Сараєва І.А.,
при секретарі - Турій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районні м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районні м. Маріуполя про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислуги років та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що він одержує пенсію згідно права на пенсійне забезпечення за вислугу років, передбаченого статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
На час призначення пенсії позивач займав посаду Маріупольського транспортного прокуратура Донецької області; стаж роботи, який давав право на призначення пенсією за вислугою років склав 21 рік 2 місяці 6 днів. Таким чином, позивачу з 08.11.2007 призначена пенсія в розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідачем з 01.03.2008 на підставі заяви позивача у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників згідно постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06.02.2008 зроблений відповідний перерахунок. Пенсія призначалась та виплачувалась (з урахуванням перерахунку та індексації) у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку до 30.06.2012.
ОСОБА_1 06.08.2012 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та надав довідку Прокуратури Донецької області № 18-57-689 від 05.07.2012 про заробітну плату.
Відповідач з 01.07.2012 зробив перерахунок та виплачує позивачу пенсію у розмірі 80 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Позивач не погодився із такими діями та звернувся 18.12.2012 до відповідача із вимогою надати відповідні роз'яснення. Відповідач листом № 99/П-39-01-03 від 20.12.2012 повідомив, що з 01.07.2012 призначає та виплачує позивачу пенсію у розмірі 80 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, посилаючись при цьому на те, що з 01.10.2011 Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівника прокуратури.
Позивач такі дії відповідача вважає незаконними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення, просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі міста Маріуполя щодо призначення та перерахунку ОСОБА_1 з 01.07.2012 пенсії у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати та зобов'язати відповідача розрахувати йому пенсію та здійснити її перерахунок і відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених коштів з 01.07.2012 відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла на момент її призначення у 2007 році, тобто, у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову та зазначив, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно діючого законодавства, посилається на те, що з 01.10.2011 Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівника прокуратури. Право на перерахунок у позивача виникло з 01.07.2012, а тому саме такий відсоток для розрахунку пенсії позивача має застосовуватися з 01.07.2012.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та додаткових письмових поясненнях. Наполягав на задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Представники відповідача прохорова О.В. та ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі. Пояснили, що заробіток для розрахунку пенсії складає 7504, 43 грн. (копія протоколу № 141569 від 14.08.2012 р.). Розмір пенсії : ( 7504, 43 грн. х 80%) = 6003, 54 грн. частиною 17 ст. 50-1 Закону передбачені перерахунки пенсій у зв*язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. 14.062012 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 р. № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Згідно з вказаною постановою підвищені посадові оклади працівникам прокуратури. Право на перерахунок пенсії виникає з 01.07.2012 р. При цьому розмір пенсії обчислюється за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постановою Кабміну України від 31.05.2012 р. № 505.
З 01.10.2011 р. ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесені зміни до ЗУ «Про прокуратуру». Згідно ст.. 50-1 Закону - пенсія призначається в розмірі 80% місячної (чинної) заробітної плати.
Суд, вислухавши позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районні м. Маріуполя Донецької області та отримував пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.07.2007, що діяла на час її признання) в розмірі 90 відсотків середнього заробітку посади Маріупольського транспортного прокуратура Донецької області, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Стаж роботи, який давав право на призначення пенсією за вислугою років склав 21 рік 2 місяці 6 днів.
Остання дата перерахунку пенсії позивача 01.03.2008.
ОСОБА_1 06.08.2012 звернувся до відповідача із заявою № 356 про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та надав довідку Прокуратури Донецької області № 18-57-689 від 05.07.2012 про заробітну плату.
Відповідачем на підставі зазначеної заяви з 01.07.2012 зроблено перерахунок пенсії позивачу у розмірі 80 відсотків від заробітку, що підтверджується протоколом № 141569 від 14.08.2012, загальний розмір пенсії склав 6000,54 грн. на місяць (7504,43 грн. х 80%).
Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.07.2007, що діяла на час призначення пенсії - далі Закон), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.07.2007, що діяла на час призначення пенсії - далі Закон) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частина 3 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.07.2007, що діяла на час призначення пенсії - далі Закон) встановлювала, що середньомісячна сума зазначених виплат за 24 та 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60. Коригування зазначених виплат проводиться шляхом застосування коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин. Посадовий оклад, надбавки за класний чин та вислугу років при призначенні пенсії враховуються в розмірах, встановлених на день звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.
Як вбачається з положень згаданої статті Закону, застосування коригування виплат перед виходом на пенсію з урахуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин дійсно повинно проводитися, але при призначенні пенсії, а не під час її перерахунку, як визначають відповідні положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частина 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 09.07.2007, що діяла на час призначення пенсії - далі Закон) так само передбачає, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, суд приходить до висновку про те, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів пенсійної справи та документів, додатково поданих позивачем, в цьому випадку довідки прокуратури Донецької області від 05.07.2012 року № 18-57-689. Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників з прив'язкою до розміру чинної заробітної плати за відповідною посадою, з якої вийшов на пенсію. При цьому розмір пенсії позивача має становити 90 відсоток від цієї заробітної плати, оскільки при призначенні пенсії з 08.11.2007 діяла саме така норма Закону України «Про прокуратуру».
Посилання відповідачів в обґрунтування своєї позиції на Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, яким внесені зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівника прокуратури, є помилковими, оскільки вказаний закон поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01.10.2011. Інших застережень вказаний закон не встановлює.
Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами, у тому числі за Законом України «Про прокуратуру» (рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
У вказаних рішеннях Конституційного Суду України також зазначається, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Правова позиція Конституційного Суду України з питань обмеження пільг, компенсацій і гарантій працівників правоохоронних органів у зазначених рішеннях Конституційного Суду України полягає в тому, що комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту їх та їхніх сімей, зумовлений особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, певним обмеженням конституційних прав і свобод. Здійснення таких заходів не залежить від розміру доходів цих осіб чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер. Ці гарантії не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.
Конституційний Суд України так само висловив правову позицію (рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008), згідно якої однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України).
Позивач, скориставшись своїм законним правом на пенсійне забезпечення у 2007 році, розраховував, що отримуватиме пенсію у розмірі саме 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, як того передбачали відповідні норми закону.
Крім того, стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Згідно рішень Конституційного Суду України це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 25 грудня 2003 року № 22-рп/2003, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України). Верховний Суд України у пункті 2 Постанови Пленуму № 9 від 01.11.96 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» наголосив, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Таким чином, виходячи із вищезазначеного, до правовідносин між позивачем та відповідачем підлягає застосуванню саме та редакція Закону України «Про прокуратуру», норми статті 50-1 якої передбачають розрахунок пенсії позивача у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно провів позивачу перерахунок пенсії в розмірі 80 відсотків від суми місячного заробітку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, заперечуючи проти позовних вимог, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя не надало суду доказів правомірності свої дій щодо правильності перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7).
Відповідно до Законну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя, яке повинно було перерахувати позивачу пенсію згідно довідки прокуратури Донецької області № 18-57-689 від 05.07.2012, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 09.07.2007, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити виплату позивачу відповідні виплати зазначених коштів.
Вирішуючи цю справу суд виходить з того, що згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України.
Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104-106, 158-161, 163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районні м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі міста Маріуполя щодо перерахунку ОСОБА_1 з 01.07.2012 пенсії у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі міста Маріуполя здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2012 відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, що діяла на момент її призначення у 2007 році, тобто, у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати, згідно постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та на підставі довідки прокуратури Донецької області від 05.07.2012 № 18-57-689, а також у зв'язку з цим зробити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених коштів.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України у Приморському районі м. Маріуполя на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 34, 41 грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з моменту її проголошення, якщо протягом цього не буде подана апеляційна скарга.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Сараєв І. А.