Справа № 534/1612/15-ц
№ 2/534/727/15
18 серпня 2015 року Комсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді при секретарі Крикливого В.В. Васютченко О.О.
з участю:позивачаОСОБА_3
представника відповідачаПерекатової Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Комсомольську справу за цивільним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой» про відшкодування моральної шкоди,
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із згаданим позовом, в якому прохає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феррострой» (надалі - ТОВ «Феррострой») на його користь відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 50000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який мав місце на ТОВ «Феросстрой» загинув його вітчим - ОСОБА_5 З приводу втрати вітчима позивач пережив психологічний стрес, постійно перебуває у нервовому стані, втратив емоційну рівновагу та інтерес до життя.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 наполягав на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивач не входить до кола осіб, визначеним ч.2 ст.1168 ЦК України, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи. Доказів на підтвердження факту проживання позивача однією сім'єю із загиблим суду не надано.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи, регулюються Главою 82 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Таким чином, ч.1 ст.1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч. 2 ст.1168 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 30 жовтня 2014 року, затвердженим 05 листопада 2014 року (форма Н-1), та актом спеціального розслідування нещасного випадку від 30 жовтня 2014 року, затвердженим 05 листопада 2014 року (форма Н-5), ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов'язків на посаді слюсаря з ремонту устаткування (за сумісництвом - стропальник) УМІМ ТОВ «Феррострой» в цеху шламового господарства ВАТ «Полтавський ГЗК» унаслідок нещасного випадку на виробництві загинув ОСОБА_5 Нещасний випадок стався у зв'язку з порушенням посадовими особами ТОВ «Феррострой», а також ОСОБА_5 вимог посадових інструкцій, системи управління охороною праці в ТОВ «Феррострой», ст.14 Закону України «Про охорону праці» (а.с.3-18).
За змістом ст.ст.10, 59, 60 ЦПК України, правосуддя у цивільних справах здійснюється на засадах змагальності сторін, тому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Наполягаючи на тому, що він проживав із загиблим вітчимом однією сім'єю, позивачем ОСОБА_3 не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що на день смерті вони спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Будучи попередженим судом про наслідки ненадання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються його вимоги (ст.11 ЦПК), позивач ОСОБА_3 обмежився лише показаннями свідка ОСОБА_5 (матері позивача), які визнані судом недостатніми для встановлення обставин, що є підставою для задоволення позову.
З огляду на викладене, суд вважає позов ОСОБА_3 необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
У відповідності до ст.5 Закону України «Про судовий збір» при поданні згаданого позову позивача звільнено від сплати судового збору, тому, у відповідності до ст.88 ЦПК України, в зв'язку із відмовою в задоволенні позову, його необхідно прийняти на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1167,1168 ЦК України, ст.213 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору прийняти на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Комсомольський міський суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя підпис В.В. Крикливий
З оригіналом вірно.
Суддя В.В. Крикливий