Справа № 2-1931/10
іменем україни
28 липня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Залєвській Я.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтави справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення суми, -
Позивач ОСОБА_3 18 грудня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми. В поданій до суду заяві посилався на те, що 09 липня 2007 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, розташованого в м. Полтаві по вул. Ватутіна, 4. Сторонами було встановлено термін дії договору з 09 липня 2007 року по 31 серпня 2009 року зі сплатою орендної плати в розмірі, еквівалентному 1738,80 доларів США.
В січні 2009 року відповідач надіслав листа, в якому повідомив про припинення з 13 січня 2009 року дії договору оренди приміщення та припинив сплачувати орендну плату.
Вважає, що такі дії відповідача суперечать умовам договору та чинного законодавства.
Просив суд стягнути з відповідача на його користь 105670,80 грн. заборгованості по орендній платі, 11703,49 грн. пені, 1630,53 грн. 3 % річних від суми заборгованості, 4353, 55 грн. інфляційних та понесені судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що з січня 2009 року відповідач приміщенням не користувався, тому будь-які підстави для стягнення орендної плати відсутні.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 09 липня 2007 року між позивачем ОСОБА_3, від імені якого діяв ОСОБА_4, та ПриватБанк укладено договір оренди приміщення №1/1, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти у тимчасове користування приміщення за плату на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності. Пунктом 1.2. договору було передбачено, що приміщенням, яке передається в оренду за договором, є приміщення в м. Полтава, вул. Ватутіна, 4, має загальну площу 64,4 кв.м. і належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності на нерухому майно від 19 червня 2006 року.
Згідно з п. 2.2. договору сторони передбачили, що орендна плата підлягає сплаті щомісячно із розрахунку 27 доларів США за 1 кв.м., всього 1738,8 доларів США за 64,4 кв.м. та сплачується у гривні за курсом НБУ, що діє на момент проведення розрахунків.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як встановлено судом, сторони по справі в п. 7.1 договору оренди приміщення від 09 липня 2007 року передбачили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 серпня 2009 року.
Відповідно до ст. 784 ЦК України наймач має право розірвати договір найму, якщо наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
В судовому засіданні під час розгляду справи будь-які підстави, передбачені ст. 784 ЦК України для розірвання укладеного між сторонами договору не встановлені.
Судом встановлено, що в січні 2009 року ПАТ КБ «Приватбанк» повідомив позивача про те, що з 13 січня 2009 року припиняється дія договору № 1/1 від 09 липня 2007 року оренди приміщення в м. Полтава, вул. Ватутіна, 4, посилаючись на закриття відділення ПриватБанку, розташованого за даною адресою. У зв'язку з цим з січня 2009 року відповідачем орендна плата згідно з умовами договору не сплачувалася.
Статтею 781 ЦК України передбачено, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Як встановлено судом, станом на січень 2009 року та на час розгляду справи судом ПАТ КБ «Приватбанк» як юридична особа не ліквідовано, тому суд приходить до висновку, що посилання відповідача в листі від 12 січня 2009 року на припинення дії договору у зв'язку з ліквідацією відділення, є безпідставним.
Посилання представника відповідача в судовому засіданні на економічну ситуацію, що сталася в країні, як підставу для припинення дії договору оренди не заслуговує на увагу, оскільки зазначена обставина в п. 8 договору не передбачена сторонами як форс-мажорна.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що договір оренди приміщення № 1/1 від 09 липня 2007 року до закінчення терміну його дії у встановленому законом та договором порядку не було припинено чи розірвано, тому відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату позивачу за період з січня 2009 року по 31 серпня 2009 року, а позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині підлягають задоволенню.
Розмір орендної плати, який підлягає стягненню з відповідача складає 105 670,80 грн. (1738,8 доларів США х 7 місяців 19 днів х 7,9828 (курс НБК гривні до долара США)).
Посилання позивача на те, що з січня 2009 року він не користувався приміщенням в м. Полтава по вул. Ватутіна, 4, а тому не має зобов'язань до сплати орендної плати судом оцінюється критично, оскільки термін дії протягом вказаного періоду не закінчився.
Згідно з п. 6.3 договору оренди сторони передбачили, що у випадку заборгованості по виплаті орендної плати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу, але не більше облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Враховуючи, що сторони в укладеному договорі передбачили у випадку заборгованості по виплаті орендної плати, сплату пені, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розрахунок пені в сумі 11703,49 грн. здійснено позивачем згідно з п. 6.3. договору та в межах облікової ставки НБУ, тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 11703,49 грн. пені.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити сум боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів на встановлений договором або законом.
Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то суд приходить до висновку, що норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у гривні.
Оскільки сторонами передбачено сплату орендної плати в іноземній валюті за курсом НБУ на момент розрахунків, суд приходить до висновку, що в частині позовної вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням рівня інфляції слід відмовити за безпідставністю.
Щодо вимог ОСОБА_3 про стягнення трьох відсотків річних, суд приходить до висновку, що в цій частині вимоги не підлягають задоволенню, оскільки укладеним між сторонами договором в п. 6 передбачено інший порядок відповідальності сторін у разі виникнення заборгованості по виплаті орендної плати.
Також з відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 1353 грн. 58 коп. (1233,58 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення).
Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 105670 грн. 80 коп. заборгованості по орендній платі, 11703 грн. 49 коп. пені, 1353 грн. 58 коп. понесених судових витрат, а всього - 118 727 грн. 87 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.Л.Яковенко
28.07.2010