Справа № 2-1690/10
іменем україни
22 червня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.
при секретарі Залєвській Я.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до ОСОБА_2 про внесення змін до договору, -
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 11 грудня 2009 року звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про внесення змін до договору.
В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що рішенням Полтавської обласної ради від 27 березня 2009 року було скориговано тарифи на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду, але відповідач відмовився, посилаючись на завищення тарифів.
Позивач просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору № 1695 від 11.11.2002 року між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в заяві обставини.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань до суду не подавав.
Суд, враховуючи згоду представника позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані в справі докази та розглядаючи справу в межах наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є споживачем послуг позивача та 11 листопада 2002 року уклав з позивачем договір № 1695 про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
Відповідно до умов укладеного договору позивач взяв не себе зобов'язання постачання тепловою енергією у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень відповідача, який є споживачем, до межі розподілу будівель по вулиці Шведській, 20, а ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання по оплаті за опалення.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Судом встановлено, що 09 квітня 2009 року позивачем відповідачу ОСОБА_2 було надіслано лист № 9/933 з повідомленням про те, що згідно з рішенням двадцятої позачергової сесії Полтавської обласної ради У скликання від 27 березня 2009 року з 01 травня 209 року вводяться нові тарифи та надіслано для погодження та підписання додаткову угоду.
Згідно з нормами Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Таким чином, встановлені рішенням Полтавської обласної ради тарифи є обов'язковими для виконання як позивачем, так і відповідачем.
Як встановлено судом, відповідачем ОСОБА_2 всупереч умов договору та вимог чинного законодавства додаткова угода № 6 до договору від 11 листопада 2002 року підписана не була.
Встановивши дані обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Слід вважати укладеною додаткову угоду від 10 квітня 2009 року № 6 до договору на відпуск теплової енергії № 1695 від 11 листопада 2002 року, укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає до стягнення на користь позивача сплачені судові витрати в розмірі 45,50 грн.
Керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -
позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" задовольнити.
Вважати укладеною додаткову угоду від 10 квітня 2009 року № 6 до договору на відпуск теплової енергії № 1695 від 11 листопада 2002 року, укладеного між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" понесені судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Н.Л.Яковенко
22.06.2010