Справа № 2-2141/10
іменем україни
12 травня 2010 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Залєвській Я.В.
за участю:
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, Відкритого акціонерного товариства «Полтавський авто агрегатний завод», Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання права користування житлом, зобов'язання зареєструвати, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 січня 2010 року звернулися до Київського районного суду м. Полтави в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з позовом до територіальної громади в особі Полтавської міської ради, Відкритого акціонерного товариства «Полтавський авто агрегатний завод», Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області про визнання права користування житлом, зобов'язання зареєструвати.
В поданій до суду заяві позивачі посилалися на те, що будинок по вул. Партизанській, 10 в м. Полтаві згідно реєстрованих книг ПП БТІ «Інвентаризатор» зареєстрований за міською радою. Рішенням Полтавської міської ради народних депутатів від 05 липня 1990 року було дозволено автоагрегатному заводу знесення будинку, але рішення виконано не було. Позивачі користуються квартирою № 1 по вул. Партизанській, 10 в м. Полтаві, але не зареєстровані за вказаною адресою. Договір на користування було укладено з ВАТ «ПААЗ», як балансоутримувачем приміщення.
В поданій до суду заяві просили суд визнати за ними право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та зобов'язати СГІРФО Київського РВ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області зареєструвати за вказаною адресою.
В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.
Представник територіальної громади, ВАТ «Полтавський автоагрегатний завод» та Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області своїх представників для участі в справі не направили, будучи повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів від 05.07.1990 року № 313 дозволено автоагрегатному заводу провести знесення житлового будинку по вул. Партизанська, 10.
Також встановлено, що рішення виконавчого комітету в частині знесення будинку виконано не було. Згідно наказу по Полтавському автоагрегатному заводу від 18 березня 1992 року № 61 будинок по вул. Партизанська, 10 взято на баланс ПЖКХ, здійснено заселення будинку та зобов'язано укласти договори найму.
Згідно рішення спільного засідання адміністрації та профкому Полтавського автоагрегатного заводу від 14.10.1996 року № 14 позивачам надано квартиру АДРЕСА_2.
01 жовтня 2003 року між ВАТ «ПААЗ» та ОСОБА_1 укладено договір, згідно якого відповідач ВАТ «ПААЗ» забезпечує житлове приміщення по вул. Партизанській, 10 електроенергією, газом, тепловою енергією, водопостачанням, водовідведенням, а позивач ОСОБА_1 зобов'язується відшкодовувати ВАТ «ПААЗ» витрати, пов'язані з наданням цих послуг.
Позивачі постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 та сплачують за користування житлом.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Частиною 1 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 310 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну.
Дослідженими по справі доказами встановлено, що позивачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, але не зареєстровані за вказаною адресою. Відсутність реєстрації порушує конституційні права позивачів, порушене право підлягає захистові.
Обираючи спосіб захисту порушеного права суд вважає за необхідне визнати за позивачами ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 та зобов'язати СГІРФО Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області здійснити реєстрацію їх за адресою АДРЕСА_4.
Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.
Зобов'язати СГІРФО Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області здійснити реєстрацію ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_5.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Н.Л.Яковенко
12.05.2010