Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 1025, (044) 278-46-20
18 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого: судді Даценко Л.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Коцюрби О.П.,
розглянула в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення , -
у жовтні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом про виплату одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, і відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Оскільки відповідачем такий розмір пенсії здійснюється у значно меншому розмірі, просив визнати дії відповідача неправомірними та стягнути недоплачену суму одноразової суми грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в сумі 2200 грн.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано відмову відповідача щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивачу неправомірною. Зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2200 грн.
В апеляційній скарзі УСЗН Білоцерківської міської ради Київської області просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
При постановленні рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії захворювання пов'язане з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосуванню підлягає саме закон.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення .
З матеріалів справи вбачається, що щорічна допомога на оздоровлення за 2007 рік виплачена позивачу на підставі Постанови Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача дійшов помилкового висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у період за 2007 рік з наступних підстав.
Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Судова колегія враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в т.ч. п. 30 ст. 71 цього Закону, яким передбачено зупинення на 2007 рік дії норм закону щодо виплат компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з правилами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи те, що позивач отримав щорічну одноразову допомогу за 2007 рік у квітні 2007 року в розмірі 100 грн. відповідно до довідки УСЗН Білоцерківської міської ради № 2797/6720 від 29.12.2008 року (а. с. 7), тобто до ухвалення рішення Конституційним Судом України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік.
Згідно зі ст.ст. 198 ч.1 п.3, 202 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення грошової допомоги за 2007 рік, у зв'язку з чим постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2009 року підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 196, 197, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 листопада 2009 року скасувати та прийняти нову постанову по справі, якою в задоволенні вимог ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання проведення нарахування та доплати щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді