Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 1025, (044) 278-46-20
28 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Воробйової Н.С.
суддів: Білоконь О.В., Семенцова Ю.В.
при секретарі- Бобку О.В.розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Заросянська» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП та за зустрічним позовом ТОВ «Агрофірма «Заросянська» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма «Заросянська» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП та за зустрічним позовом ТОВ «Агрофірма «Заросянська» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної ДТП.
Посилався на те, що 13 грудня 2010 року в 11 годині по вул.. Шевченка в с.Синява Рокитнянського району між легковим автомобілем НОМЕР_1, під його керуванням та який належить йому на праві власності та автомобіль НОМЕР_2, який належить ТОВ «Агрофірма «Заросянська», під керуванням водія ОСОБА_2 сталася дорожня пригода.
Водій ОСОБА_2А на час ДТП перебував з підприємством у трудових відносинах.
Зазначав, що ДТП відбулося у зв»язку з тим, що у автомобіля ГАЗ-53 стався відрив переднього лівого колеса, яке влетіло в передню частину його автомобіля, розвернув його під кутом до проїжджої частини шляху з перетненням осьової лінії, після чого некерований автомобіль ГАЗ-53 врізався в автомобіль позивача.
Факт ДТП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення №3/2-11.
Постановою Рокитнянського районного суду від 14.03.2011 року у притягненні до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст..124 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовлено, справу провадженням закрито.
Щодо водія ОСОБА_2 питання про притягнення його до адмінвідповідальності не вирішувалося.
В результаті ДТП автомобіль, що належить позивачу зазнав значних пошкоджень, відновлюваний ремонт згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 13 вересня 2011 року становить 61357,93 грн.
За послуги евакуатора позивачем було сплачено 13 грудня 2010 року 250 грн. за евакуацію автомобіля з місця ДТП в смт.Рокитне до районного відділу міліції та 27 грудня 2010 року ще 250 грн. - за транспортування пошкодженого автомобіля із смт. Рокитне в с.Синява, де він проживає.
За складання висновку та за послуги авто-технічного дослідження позивачем сплачено відповідно 800 гон. та 1671,80 грн.
Загальна сума матеріальної шкоди, завданої ДТП становить 72 363,21 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, як власника автомобіля, яким керував працівник підприємства.
Крім того позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 4499,99 грн. та судові витрати.
Відповідач звернувся з зустрічним позовом, в якому зазначав, що вважає відповідно до постанови Рокитнянського районного суду від 14.03.2011 року винним у ДТП ОСОБА_1 оскільки в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль, що належить ТОВ «Агрофірма «Заросянська», просив стягнути з останнього заподіяну матеріальну шкоду у сумі 18 815 грн. та 700 грн. понесених судових витрат та 5000 грн. вартості послуг адвоката по наданню правової допомоги.
Рішенням Рокитнянського районного суду від 19 жовтня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства 18 615 грн. матеріальної шкоди та 2751,50 грн. судових витрат. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду з підстав невідповідності його вимогам закону та ухвалити нове рішення.
Зокрема, посилається на те, що суд, в порушення вимог ЦПК України належним чином не встановив дійсні обставини справи, не з»ясував з яких підстав та з вини кого з водіїв відбулася дорожня пригода.
У ході розгляду справи належним чином не дослідив фотознімки з місця пригоди, фотознімки пошкоджених транспортних засобів, не витребував копію носія фотознімків, які були зроблені інспектором ДАЇ на місці ДТП.
Наголошував, що він звертався за власною ініціативою до ТОВ «Судова незалежна експертиза України» для виконання експертного автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження, яким встановлено причину ДТП та винну особу, проте суд зазначив, що дані висновки не заслуговують на увагу.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що 13 грудня 2010 року в 11 годині по вул..Шевченка в с.Синява Рокитнянського району Київської області між легковим автомобілем НОМЕР_1, під керуванням позивача та який належить йому на праві власності та автомобіль НОМЕР_2, який належить ТОВ «Агрофірма «Заросянська», під керуванням водія ОСОБА_2 сталася дорожня пригода.
Водій ОСОБА_2А на час ДТП перебував з підприємством у трудових відносинах.
Факт ДТП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення №3/2-11.
Постановою Рокитнянського районного суду від 14.03.2011 року у притягненні до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст..124 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмовлено, справу провадженням закрито.
Щодо водія ОСОБА_2 питання про притягнення його до адмінвідповідальності не вирішувалося.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст..1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Відповідно до пунктів 1,3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Пунктом 4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи : роз»ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З матеріалів адміністративної справи 3-2/1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності видно, що Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 14 березня 2011 року у притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст..124 ч.4, ч.4 ст.130 Кодексу про адміністративне правопорушення відмовлено, а справа провадженням закрита.
Ухвалюючи рішення про відмову позивачу у задоволенні первісного позову, та задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не надав належні докази на забезпечення позовних вимог, а його доводи про те, що ДТП мала місце з вини водія автомобіля, що належить відповідачу не заслуговують на увагу, як не заслуговує на увагу і наданий позивачем висновок автотехнічного і транспортно-трасологічного дослідження, оскільки воно проводилося без врахування всіх обставин справи.
Разом з тим, суд вважав доведеними вимоги зустрічного позову, який і задовольнив в частині відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі.
З даними висновками суду колегія погодитися у повній мірі не може.
Для повного і об»активного розгляду справи та з»ясування дійсних обставин справи, апеляційним судом було призначено по справі судову автотехнічну та транспортно-трасологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Українському центру судових експертиз.
Для проведення експертизи експертам надано матеріали цивільної справи, адмінматеріали, комп»ютерний диск з фотознімками з місця ДТП, копію носія фотознімків по ДТП, виконані інспектором ВДАІ по обслуговуванню Рокитнянського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.
Відповідно до Висновку № 0515 автотехнічної та траспортно-трасологічної експертизи від 17 лютого 2012 року, виходячи із слідової інформації, зафіксованої на схемі ДТП, пошкоджень обох автомобілів -Фольксваген та ГАЗ-53, а також розташування їх після скоєння ДТП, місце зіткнення вказаних автомобілів відбулося на смузі руху автомобіля ГАЗ-53 перед початком розташування на проїзній частині дороги сліду тертя від захисного диску та гальмової колодки переднього лівого колеса автомобіля ГАЗ-53.
Спочатку мало місце контактування автомобіля «Volksvagen Passat» д.н.з. АІ7672С з відокремленим переднім лівим колесом автомобіля НОМЕР_3, яке самовільно в режимі вільного кочення рухалося по смузі руху автомобіля «Volksvagen Passat» йому на зустріч, а потім - з автомобілем ГАЗ-53.
Причиною даної дорожно-транспортної пригоди - зіткнення автомобілів Фольксваген та ГАЗ-53 з технічної точки зору послужило відокремлення переднього лівого колеса автомобіля ГАЗ-53, в результаті чого була створена аварійна обстановка для руху водію автомобіля Фольксваген ОСОБА_1
В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volksvagen Passat» ОСОБА_1 невиконання вимог Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв»язку з даною ДТП, не вбачається.
Водій автомобіля ГАЗ-53 ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, щоб не допустити ДТП, повинен був керуватися вимогами п.2.3 б) ПДР.
В діях водія ГАЗ-53 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.2.3. б) ПДР і дана невідповідність з технічної точки зору знаходиться в причинному зв»язку з настанням даної дорожної пригоди, що мала місце 13 грудня 2010 року.
Згідно п.5 Висновку експертизи причинний зв»язок між наслідками ДТП та тим, що водій автомобіля «Volksvagen Passat» після ДТП вжив алкоголь (150 г горілки), то такі дії водія , вчиненні ним після ДТП і не можуть мати впливу на скоєння самої ДТП ( Висновок експертизи на 14 арк.).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що причиною ДТП, що мала місце 13 грудня 2010 року об 11 годині по вул.. Шевченка в с.Синява Рокитнянського району послужило відокремлення переднього лівого колеса автомобіля ГАЗ-53, в результаті чого була створена аварійна обстановка для руху водію автомобіля Фольксваген знайшли своє підтвердження .
Як вже зазначалося, згідно висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Volksvagen Passat» ОСОБА_1 невиконання вимог Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв»язку з даною ДТП, не вбачається.
В діях водія ГАЗ-53 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.2.3. б) ПДР і дана невідповідність з технічної точки зору знаходиться в причинному зв»язку з настанням даної дорожньої пригоди.
В розпорядженні експертів були матеріали цивільної справи, адмінматеріали, комп»ютерний диск з фотознімками з місця ДТП, копію носія фотознімків по ДТП, виконані інспектором ВДАІ по обслуговуванню Рокитнянського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області.
За таких обставин, висновки суду про відсутність підстав для задоволення первісного позову та доведеність вимог позивача по зустрічному позові не відповідають дійсним обставинам справи, а рішення - вимогам матеріального та процесуального права. Рішення слід скасувати та ухвалити по справ нове рішення.
Як вже зазначалося, причиною ДТП, що сталася 13 грудня 2010 року об 11 годині по вул.. Шевченка в с.Синява Рокитнянського району послужило відокремлення переднього лівого колеса автомобіля ГАЗ-53, в результаті чого була створена аварійна обстановка для руху водію автомобіля Фольксваген знайшли своє підтвердження .
В діях водія ГАЗ-53 ОСОБА_3, який керував автомобілем, що належить ТОВ «Агрофірма Заросянська» і, який на час ДТП, перебував з фірмою у трудових відносинах , мало місце невідповідність вимогам п.2.3. б) ПДР і дана невідповідність з технічної точки зору знаходиласяся в причинному зв»язку з настанням даної дорожньої пригоди.
За таких обставин, вимоги позивача ОСОБА_1В щодо відшкодування йому матеріальної шкоди, пов»язаної з пошкодженням належного йому автомобіля, підлягають до задоволення.
Сума матеріальної шкоди визначена Висновком №208 експертного автотоварознавчого дослідження від 13 вересня 2011 року і становить 61 357,93 грн.
У відповідності до положень ч.1 ст..1172 ЦК України відшкодування даної матеріальної шкоди повинно бути покладено на ТОВ «Агрофірма Заросянська» - власника джерела підвищеної небезпеки..
З урахуванням обставин справи, колегія вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування йому моральної шкоди відповідачем підлягає до задоволення частково, в сумі 1000 грн.
До задоволення також підлягають вимоги позивача щодо відшкодування йому витрат по оплаті проведення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи в сумі 5000 грн., що підтверджується рахунком №1-13/01/12 від 13 січня 2012 року та квитанцією №297/309, по оплаті послуг «Ощадбанку» в сумі 100 грн. згідно квитанції №297/310, а також витрати по оплаті висновку експертного автотоварознавчого дослідження в сумі 800 грн., що підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією прибуткового касового ордеру №107 (а.с.23,24)
Щодо вимог про відшкодування позивачу вартості експертного психологічного дослідження, проведеного ТОВ «Українські незалежні судові експерти» на суму 5400 грн., то вони не підлягають до задоволення, оскільки дане дослідження було проведено за ініціативою ОСОБА_1 відповідно до його заяви від 05 березня 2012 року після розгляду справи по суті та направлення справи в Апеляційний суд
Відсутні також докази про понесення позивачем витрат по евакуації автомобіля.
Щодо зустрічного позову ТОВ «Агрофірма Заросянська», то він не підлягає до задоволення, оскільки дорожня пригода, в результаті якої було пошкоджено транспортні засоби, відбулася з вини водія підприємства, який керував транспортним засобом, що належить підприємству. Як було встановлено судовою автотехнічної та транспортно-трасологічною експертизою від 17 лютого 2012 року, в діях водія ГАЗ-53 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.2.3. б) ПДР і дана невідповідність з технічної точки зору знаходиться в причинному зв»язку з настанням дорожньої пригоди, що мала місце 13 грудня 2010 року.
На підстав викладеного, керуючись ст..ст. 307,309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 19 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Агрофірма «Заросянська» ( 09634, с.Синявка, Рокитнянського району, Київської області, вул..Шевченка,101) на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 61 357,93 грн., 800 грн.- витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи, 5000 грн.- витрат по проведенню судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, 100 грн. за банківські послуги, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, всього - 68257,93 грн., а також - судовий збір в сумі 682,58 грн.
В іншій частині позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Агрофірма «Заросянська» відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: