Справа № 22-ц-3095/11 Головуючий у І інстанції Лялик Р.М.
Провадження № 22-ц/9328/11 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
Категорія 31 20.06.2011
Іменем України
20.06.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.
суддів: Рудніченко О.М.., ОСОБА_2
при секретарі : Хворостяній А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березанського міського суду від 22 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з названим позовом.
Посилався на те, що 29.03.2010 року близько 16 год.30 хв. по вул..Войкова, в с. Садове Баришівського району Київської обл.. з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1 , сталася ДТП, в наслідок якої він отримав тяжкі тілесні ушкодження і був доставлений до хірургічного відділення Березанської міської лікарні, де йому було ампутовано ногу.
Вироком Березанського міського суду від 02.09.2010 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні злочину за ст..2 ст.286 КК України та засуджено до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 2-х років. На підставі ст..75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
Позивач просив стягнути з відповідача завдану йому матеріальну шкоду у сумі 4473 грн., пов»язану з витратами на ліки та лікування та моральну шкоду в сумі 50000 грн.
Рішенням Березанського міського суду від 22.02.2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 4473 грн. матеріальної та 40000 грн. моральної шкоди, а також державне мито в сумі 51 грн. на користь держави.
В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення суду в частині розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь позивача.
Зазначає, що суд не взяв до уваги, що страховою компанією НАСТ «ОРАНТА» приймалося рішення про часткове відшкодування шкоди ( матеріальної та моральної), заподіяної здоров»ю позивача , а також, що він добровільно сплатив позивачу на лікування та придбання ліків 12600 грн.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.
По справі встановлено, що 29.03.2010 року близько 16 год.30 хв. по вул..Войкова, в с. Садове Баришівського району Київської обл.. з вини відповідача ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, сталася ДТП, в наслідок якої позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження і був доставлений до хірургічного відділення Березанської міської лікарні, де йому було ампутовано ногу.
Вироком Березанського міського суду від 02.09.2010 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєні злочину за ст..2 ст.286 КК України та засуджено до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 2-х років. На підставі ст..75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
Ухвалюючи рішення про задоволення вимог позивача, суд виходив з того, що винними діями відповідача завдано шкоди здоров»ю позивача, а тому він повинен відшкодувати останньому матеріальну шкоду, що полягає у витратах на лікування в сумі 4473 грн. та моральну шкоду, яка судом визначена у розмірі 40000 грн.
Проте, з таким висновком суду у повному обсязі погодитися не можна.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст..ст.1166,1187 ЦК України, особа винна в заподіянні шкоди, зобов»язана її відшкодувати в повному обсязі.
Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо кода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 4473 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, пов»язаної з лікуванням та придбанням ліків, суд не навів будь-які обгрунтування щодо розміру відшкодованої матеріальної шкоди.
З наданих позивачем товарних та касових чеків видно, що витрати на придбання ліків та інших матеріалів, пов»язаних з лікуванням останнього становлять 2720,20 грн. ( а.с.146-149).
З матеріалів справи встановлено, що у зв»язку з зверненням ОСОБА_4 до страхової компанії «Оранта», якою було застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу-Вергуна В.М., останньою було прийнято рішення про страхове відшкодування життю та здоров»ю потерпілому в сумі 2808 грн. та 2550 грн. за заподіяну моральну шкоду.
Проте позивач своїм правом не скористався, суму на відшкодування шкоди від НАСТ «Оранта» не отримав.
З матеріалів справи встановлено також, що відповідач за період березень-травень 2010 року передав на лікування ОСОБА_5та придбання ліків суму 9600 грн., що підтверджується розписками про отримання коштів (а.с.102-106).
Суд зазначені обставини залишив поза увагою та не дав належної оцінки при визначенні суми матеріальних збитків, що підлягали відшкодуванню на користь позивача.
Колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині є необґрунтованим, а тому не може бути залишеним без змін.
З урахуванням викладеного, колегія вважає, що рішення суду в цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди.
В іншій частині рішення відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому його необхідно залиши мити без змін.
За таких обставин, керуючись ст..ст.307,309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Березанського міського суду від 22 лютого 2011 року скасувати в частині відшкодування матеріальної шкоди і в цій частині ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
У задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -