19.08.2015 Справа № 363/2631/15-ц
19 серпня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Рудюка О.Д.
при секретарі Данько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, посилаючись на те що позивач є власником ? житлового будинку 96 по вулиці Спаська мікрорайон ГАЕС в м. Вишгороді. 21.06.2006 року в ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а ОСОБА_5 з 31.08.2012 року.З моменту реєстрації відповідачі жодного дня не приживали у вказаному будинку, не несли затрат на оплату комунальних послуг, ніякої допомоги по господарству не надавали. Особистих речей у будинку не має. Фактично відповідачі проживають за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1.
В судове засідання позивач не з'явився, через канцелярію суду представником позивача подано заяву про слухання справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідачі про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, причину неявки в судове засідання, суд не повідомили та клопотань не надходило.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, надіславши заяву до суду про слухання справи без його участі.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по сутті, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 - позивач по справі є власником ? житлового будинку 96 по вулиці Спаська мікрорайон ГАЕС в м. Вишгороді, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом 02.09.2014 року зареєстрованого за № 1-3014.
21.06.2006 року в вище зазначеному житловому будинку було зареєстровано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а ОСОБА_5 з 31.08.2012 року. Факт реєстрації відповідачів підтверджується довідкою форми 3а виданою КПЖ і КГ Вишгородської міської ради від 08.10.2014 року за № 479. З дня реєстрації відповідачі не проживають у вказаному житловому будинку, не несуть ніяких затрат на оплату комунальних послуг, ніякої допомоги по господарству не надають, особистих речей у будинку не має, проживають за іншою адресою. Дані факти підтверджуються поясненням позивача та письмовими матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.ст. 317, 319 ЦК України)
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.
Доказів не проживання відповідачів у будинку з поважних на то причин суду не надано.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Як передбачено ч. 2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі вітсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням є обґрунтованими, законними і підлягають задоволенню, підстави для відмови у задоволенні останніх судом не вбачаються.
Що стосується позовних вимог про зняття відповідачів з реєстраційного обліку то відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Отже, дана норма закону прямо вказує на те, що рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, є прямим доказом для зняття особи з реєстрації місця проживання і не потребує інших додаткових рішень суду для зняття даної особи з реєстрації.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 64, 212, 215, 218, 225, 226 ЦПК України та на підставі ст. 71 ЖК України, ст.ст. 316, 317, 319, 405 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, втратившими право на користування житловим приміщенням - в будинку 96 по вулиці Спаській, мікраройон ГАЄС в м.Вишгороді.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Д. Рудюк