Справа № 362/5785/15-ц
Провадження № 2/362/2333/15
20.08.2015 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про визначення суми судового збору,-
07 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2015 року позовну заяву залишено без руху.
14 серпня 2015 року представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 на виконання ухвали подав до суду документи та клопотання про визначення суми судового збору, в якому просив позивача від сплати судового збору за подання позову звільнити або визначити розмір судового збору мінімальною ставкою, а саме в розмірі 243,60 грн. відповідно, вказуючи на те, що ОСОБА_1 є учасником антитерористичної операції та станом на момент звернення перебуває на стаціонарному лікуванні в Головному військово-медичному клінічному ордена червоної зірки центрі.
Дослідивши вимоги заяви, приходжу до наступного висновку.
У відповідності ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначається у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За ч. 3 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розміром справи, або звільнити від їх оплати.
За п. 29 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі-Постанова), відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.
Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає, що вимоги про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, або звільнення від сплати судових витрат є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Але враховуючи, що позивач є учасником АТО та перебуває на даний час на стаціонарному лікуванні в Головному військово-медичному клінічному ордена червоної зірки центрі, суддя вважає за можливе зменшити необхідний до сплати розмір судового збору до мінімально визначеного, а саме 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243 грн. 60 коп.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 82, 120, 121, 210 ЦПК України,-
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про визначення суми судового збору - задовольнити частково .
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору до мінімально визначеного, а саме 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243 грн. 60 коп. та позовну заяву залишити без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко