Справа № 362/1460/15-к
Провадження № 1-кс/362/144/15
22.03.2015 року
слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області клопотання слідчого СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, не працевлаштованого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 13 липня 2010 року Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі постанови Бориспільського міського суду Київської області від 05.03.2013 року, звільненого умовно-достроково 13.03.2013 року на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 5 днів,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся із клопотанням про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що останньому повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 120 151 101 400 004 76 за ч. 2 ст. 121 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Так, слідчими органами встановлено, що 12.03.2015 року у нічний час доби, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибули до будинку АДРЕСА_2 , у якому проживав ОСОБА_8 та, увійшовши до якого, ОСОБА_5 одразу наніс один удар рукою зібраною в кулак в обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на підлогу. Далі, маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 взяв до рук металевий костиль ОСОБА_8 і наніс ще декілька ударів вказаним костилем в голову останнього, від яких ОСОБА_8 втратив свідомість. Після того як ОСОБА_8 прийшов до свідомості та намагався піднятися на ноги, ОСОБА_7 , маючи намір на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , взяв до рук металевий костиль та почав наносити ним численні удари по різним частинам тіла ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 підійшов до потерпілого та наніс ще один удар костилем по голові останньому.
Після вчиненого, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, заливши ОСОБА_8 лежати на підлозі.
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть № 083 від 19.03.2015 року, смерть ОСОБА_8 настала внаслідок відкритого перелому склепіння та основи черепа.
З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впивати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, внесено клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши прокурора, слідчого, захисника і підозрюваного та дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків.
Згідно із Витягу з кримінального провадження, 18.03.2015 року відомості про вказане кримінальне діяння було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 151 101 400 004 76 за ч. 2 ст. 121 КК України (а.с. 4).
20.03.2015 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (а.с. 6 - 8).
21.03.2015 року ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні оголошено про підозру за вказаною статтею кримінального закону (а.с. 9 - 10).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення (пункти 1, 3, 4 і 5).
Частина друга статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання, а саме: протоколу допиту підозрюваного від 20.03.2015 року, лікарського свідоцтва про смерть № 083 від 19.03.2015 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , протоколами огляду місця події від 19 і 20 березня 2015 року (а.с. 11 - 12, 13, 14 - 15, 16 - 18, 19 - 21, 22 - 24, 25 - 26, 27, 28, 29).
Під час розгляду клопотання в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не працевлаштований, неодружений, дітей не має, ніде не зареєстрований, тобто, не має сталих соціальних зв'язків.
В судовому засіданні під час розгляду клопотання, прокурор в якості обставин, на підставі яких він і слідчий дійшли висновку про наявність усіх вказаних у клопотанні ризиків, зазначив, що підозрюваний є раніше судимою особою, вчинив тяжкий злочин, за який передбачено суворе покарання.
Тобто, на думку прокурора саме судимість підозрюваного та вчинення ним тяжкого злочину є обставинами, наявність яких дає підстави зробити висновок про існування наведених у клопотанні ризиків.
Проте, висловлена в судовому засіданні така думка прокурора є помилковою та не містить жодного фактичного і правового обґрунтування, оскільки тяжкість вчиненого злочину та вид і розмір покарання, що передбачене за його вчинення, не свідчать і не вказують на існування обставин, на підставі яких слід робити висновок, що підозрюваний має або буде мати спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Отже, підчас розгляду клопотання прокурор не довів існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 і 4 частини першої статті 177 КПК України.
Разом з цим, суд враховує, що ОСОБА_5 тричі притягався до кримінальної відповідальності, є раніше судимою особою та вчинив нове суспільно-небезпечне діяння, що свідчить про те, що він може вчинити інше (або інші) кримінальне правопорушення.
Обґрунтовуючи неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, відповідно до пункту 6 частини першої статті 184 КПК України, слідчим в якості обставин, через які на його думку до підозрюваного неможливо застосувати інші запобіжні заходи, зазначено дані, що унеможливлюють застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів, з чим також і погодився прокурор під час розгляду клопотання.
Однак, слід наголосити, що обставини, які можуть вказувати на неможливість запобігання ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, не є обставинами у зв'язку з існуванням яких, особі неможливо обрати той чи інший більш м'який запобіжних захід, а тому їх не слід ототожнювати.
Тобто, якщо слідчий і прокурор вважають, що підозрюваному не можна обрати заставу, домашній арешт або особисте зобов'язання, не означає, що обравши саме один із таких запобіжних заходів, неможливо запобігти ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, слідчий і прокурор повинні обґрунтувати саме неможливість запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а не наводити обставини, через існування яких неможливо обрати відносно особи інший запобіжний захід.
Натомість, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також, обставини вчиненого ним діяння, приходжу до висновку, що застосування до підозрюваного одного із більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, під час розгляду клопотання прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує один ризик, передбачений статтею 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні.
Відповідно до пункту п'ятого частини другої статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Санкція частини статті КК України, за якою раніше судимому ОСОБА_5 , оголошено про підозру, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
За таких обставин, приходжу до висновку про часткову обґрунтованість клопотання та необхідність обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні № 120 151 101 400 004 76 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 закінчує свою дію 18 травня 2015 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а підозрюваною - у той же строк, з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя