"02" жовтня 2014 р. Справа № 918/1101/14
Господарський суд Рівненської області у складі суддів: Бережнюк В.В. (головуючий), Андрійчук О.В., Качур А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аврора-Дубно"
до відповідача Дубенська міська рада
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колективне підприємство "Будінвестсервіс"
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, про визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою
Представники:
Від позивача : Багно І.С.
Від відповідача : Мякищук О.Ф.
Від третьої особи : Стрельніков В.В.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Аврора-Дубно" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Дубенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колективне підприємство "Будінвестсервіс", про визнання недійсним рішення Дубенської міської ради Рівненської області №247 від 14.04.1997 р. "Про надання земельних ділянок колективному підприємству "Будінвестсервіс" для розміщення виробничої бази в м.Дубно", про визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею серія І-РВ №002101 від 30.05.1997 р., виданого Колективному підприємству "Будінвестсервіс". Свої вимоги обґрунтовує тим, що після отримання схеми земельної ділянки, розробленої КП «Дубномістобуд» , на етапі попереднього погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами, Колективне підприємство «Будінвестсервіс» відмовилось здійснити попереднє погодження меж вказаної земельної ділянки. За твердженням представників третьої особи частина земельної ділянки, яка внесена до попередньої схеми земельної ділянки, що планує отримати у власність позивач, входить до складу земель, які були надані в постійне користування третій особі згідно державного акту на право постійного користування землею серія І-РВ №002101 від 30.05.1997 р., виданого на підставі рішення Дубенської міськради народних депутатів Рівненської області, правонаступником якої є Дубенська міська рада №247 від 14 квітня 1997 року «Про надання земельних ділянок колективному підприємству «Будінвестсервіс» для розміщення виробничої бази в м. Дубно». Позивач - ОСББ «Аврора-Дубно», вважає що землі включені до попередньої схеми земельної ділянки, яку він планує отримати у власність не можуть на законних підставах входити до складу земель, які були надані в постійне користування третій особі, згідно державного акту серія І-РВ №002101 від 30 травня 1997 р. у зв'язку з чим вважає його незаконним та таким що підлягає визнанню недійсним разом з рішенням органу місцевого самоврядування про його видачу.
Так, позивач пояснює, що прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку, що в м.Дубно Рівненської області, вул. Грушевського, 55, до 14.05.2012 року входила до складу земель військового містечка №1 Дубенського гарнізону Міністерства оборони України, згідно з державним актом на право користування землею №21 від 05.03.1982 року та перебувала у володінні Міністерства оброни України. З архіву КЕВ м. Рівне отримано розбивочиий план робочого проекту на переобладнання колишньої військової казарми під житлові приміщення, що в м. Дубно Рівненської області, вул. Грушевського, 55, розроблений Рівненським ДІПРОМІСТом, на якому відображено розміри прибудинкової території призначеної для обслуговування вказаного багатоквартирного житлового будинку. Тобто саме ці землі (прибудинкова територія), які відображенні на розбивочному плані не могли бути надані в розпорядження будь-якій третій особі рішенням Дубенської міської ради до 14.05.2012 року, оскільки перебували у володінні МО України, згідно з державним актом на право користування землею №21 від 05.03.1982 р.
Також позивач вказує, що з КЕВ м. Рівне було отримано схему земельної ділянки військового містечка №1 Дубенського гарнізону Міністерства оборони України на загальну площу 21,7285 га, яка за актом приймання-передачі, затвердженим начальником Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, 14.05.2012 року була передана до земель запасу житлової та громадської забудови Дубенської міської ради.
Статтею 7 Земельного кодексу України №561-XII від 18.12.1990 року (в редакції чинній на момент прийняття рішення відповідача (14 квітня 1997 року) про видачу третій особі Акту, та на момент видачі вказаного Акту (30 травня 1997 року), було визначено, що надання земельних ділянок в постійне користування здійснюється Радами народних депутатів. Згідно ч. 2 ст. 3 Кодексу було зазначено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів і в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Таким чином, позивач стверджує, що Дубенська міська рада до 14.05.2012 року не могла приймати будь-якого законного рішення щодо передачі у власність чи в користування Третім особам вищевказаних земель військового містечка №1 Рівненського гарнізону МО України на загальну площу 21,7285 га в тому числі і прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, що в м. Дубно Рівненської області, вул. Грушевського, 55, яка зазначена на вищевказаних схемах, оскільки їй не були передані і перебували до цього у володінні МО України.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому вимоги позивача не визнає. Що стосується доводів про те, що міська рада не мала повноважень щодо надання колективному підприємству “Будінвестсервіс” земельної ділянки вважає їх необґрунтованими. Так, на підставі рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради народних депутатів № 382 від 09.08.1995р. вищевказаному колективному підприємству було передано надвірні споруди автопарку ліквідованої військової частини 22208 у м. Дубно, внаслідок чого третя особа по справі набула на них право власності.
Стаття 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на 30.05.1997) передбачала, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу. Отже, право користування спірною земельною ділянкою до колективного підприємства “Будінвестсервіс” перейшло в момент набуття останнім права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на ній. Рішенням № 247 від 14.04.1997 Дубенська міська рада лише додатково, у відповідності до ст. 30 ЗК України від 18.12.1990, посвідчила факт переходу земельної ділянки у постійне користування третій особі по справі.
На думку відповідача не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що відповідно до ч. 1 ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів, оскільки колективне підприємство “Будінвестсервіс” набувало право користування земельною ділянкою не внаслідок її викупу, а у зв'язку з переходом права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду.
Міська рада вважає, що жодним чином не порушувала права та інтереси об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Аврора-Дубно”.
Крім того відповідач пояснює, що відповідно до Переліку нерухомого майна об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Дубно, затвердженого рішенням Дубенської міської ради № 2935 від 21.03.2014 балансоутримувачем житлового будинку № 55 по вул. Грушевського в м, Дубно є Житлово-експлуатаційна контора № 2. Про це ж свідчить довідка ЖЕК №2 від 04.08.2014 № 318 з якої вбачається, що саме ЖЕК № 2 здійснює утримання вищевказаного будинку.
Стаття 42 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Водночас ОСББ “Аврора-Дубно” не здійснює управління житловим будинком №. 55 по вул. Грушевського в м. Дубно, тому не може претендувати на отримання спірної земельної ділянки у користування.
За наведеного відповідач просить в позові відмовити.
У судовому засіданні 02.10.2014 р. представник позивача повністю підтримав свої вимоги, просить позов задоволити. Натомість відповідач позов не визнає.
Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала. У судовому засіданні її представник підтримав позицію відповідача у даній справі. Просить в позові відмовити.
Через канцелярію суду 22 вересня 2014 року від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової експертизи для встановлення дійсних обставин справи, з метою з'ясування фактів чи мають місце порушення при виготовленні технічної документації на видачу державного акту серія І-РВ №002101 від 30.05.1997 р., встановлення дійсних меж спірної земельної ділянки тощо.
Представник відповідача та третьої особи зазначили, що на їх думку у даному випадку немає необхідності у призначенні експертизи по даній справі.
Колегія суддів, розглянувши подане позивачем клопотання про призначення судової експертизи та заслухавши думку представників відповідача та третьої особи, дійшла висновку, що останнє підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду справи виникли питання, роз'яснення яких потребують спеціальних знань.
За умовами частин 1 та 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Тому для надання можливості представникам сторін та третьої особи запропонувати суду коло питань, які на їх думку мають бути роз'яснені судовим експертом, та експертну установу, якій слід доручити проведення судової експертизи, розгляд справи необхідно відкласти.
Крім того, під час розгляду матеріалів справи у суду виникла необхідність витребувати у Міністерства оборони України та у Квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне письмові пояснення по суті спору, та викликати у судове засідання їх уповноважених представників для надання пояснень щодо питань, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки згідно наданих позивачем матеріалів прибудинкова територія багатоквартирного житлового будинку, що в м.Дубно Рівненської області, вул. Грушевського, 55, до 14.05.2012 року входила до складу земель військового містечка №1 Дубенського гарнізону Міністерства оборони України, згідно з державним актом на право користування землею №21 від 05.03.1982 року та перебувала у володінні Міністерства оброни України.
Відповідно до ст.30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.
Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.
Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
За таких обставин, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме змагальності та об'єктивності відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи слід відкласти.
Керуючись ст.ст. 30, 41, 77, 86 ГПК України, суд
1. Розгляд справи відкласти на "23" жовтня 2014 р. на 16:00 год.
2. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна 26 а, в залі судового засідання № 8.
3. Запропонувати Дубенській міській раді та Колективному підприємству "Будінвестсервіс" подати через канцелярію суду коло питань, які на їх думку мають бути роз'яснені судовим експертом, та висловити пропозицію щодо експертної установи, якій слід доручити проведення судової експертизи.
4. Міністерству оборони України у строк до "20" жовтня 2014 року подати через канцелярію суду (надіслати поштовим зв'язком) : письмові пояснення по суті спору.
5. Квартирно-експлуатаційному відділу м.Рівне у строк до "20" жовтня 2014 року подати через канцелярію суду (надіслати поштовим зв'язком) : письмові пояснення по суті спору.
6. Викликати у судове засідання "23" жовтня 2014 року на 16:00 год. уповноважених представників Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Рівне для надання пояснень по суті спору.
7. Попередити сторін, що за невиконання вимог господарського суду передбачена відповідальність у відповідності з пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
8. Попередити сторін та інших учасників судового процесу, що відповідно до ч.ч.1-3 ст.382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Судді Бережнюк В.В.
Андрійчук О.В.
Качур А.М.