33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"01" жовтня 2014 р. Справа № 5019/956/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф. при секретарі судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укоопспілка" в особі Рівненської філії ПАТ "Акціонерний банк" Укоопспілка" про банкрутство Кредитної спілки "Єдність"
В засіданні приймали участь:
Від кредиторів: не з'явився;
Від боржника: не з'явився;
Арбітражний керуючий: ОСОБА_1; ОСОБА_2В.( дов. № б/н від 2101.2014р.)
ОСОБА_3
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.05.2009р. за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укоопспілка" в особі Рівненської філії ПАТ "Акціонерний банк" Укоопспілка" порушено справу про банкрутство Кредитної спілки "Єдність".
Постановою господарського суду Рівненської області від 13.06.2012р. Кредитну спілку "Єдність" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 03.04.2013р. припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_4 як ліквідатора по даній справі, призначено нового ліквідатора Кредитної спілки "Єдність" арбітражного керуючого ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.06.2014р. продовжено термін ліквідаційної процедури боржника та термін повноважень ліквідатора до 13.12.2014 р.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.08.2014р. призначена до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2014р. заява ОСОБА_3 про визнання поточним кредитором боржника в сумі 10 072 грн. 71 коп., зобов'язано ліквідатора подати суду рішення щодо результатів розгляду даної заяви.
05.09.2014 р. до господарського суду Рівненської області від ОСОБА_3 надійшла скарга на дії ліквідатора з проханням зобов'язати ліквідатора виконати рішення міського і апеляційного суду Рівненської області, а саме: сплатити заявнику грошові кошти по виконавчому листу від 03.02.2014р., а також заява про залишення без розгляду заяви про визнання поточним кредитором боржника.
01.10.2014р. ліквідатором Кредитної спілки "Єдність" подано до суду відзив на заяву ОСОБА_3 про визнання поточним кредитором, згідно якого арбітражний керуючий визнає вимоги заявника в сумі 10 072 грн. 71 коп., в тому числі 9 572 грн. 71 коп. (середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсація за невикористану відпустку) - перша черга задоволення; 500 грн. (моральна шкода) - шоста черга задоволення.
Господарський суд, заслухавши в судовому засіданні ліквідатора, заявника, дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини по справі, встановив наступне.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.05.2009р. за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укоопспілка" в особі Рівненської філії ПАТ "Акціонерний банк" Укоопспілка" порушено справу про банкрутство Кредитної спілки "Єдність".
В силу вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Як вбачається із матеріалів справи та заяви про визнання поточним кредитором боржника грошові вимоги заявника в сумі 10 072 грн. 71 коп. підтверджуються рішенням Рівненського міського суду Рівненської області №569/9897/13-ц від 27.11.2013р., ухвалою апеляційного суду Рівненської області №22-ц787/107/2014 від 27.01.2014р., виконавчим листом Рівненського міського суду Рівненської області №569/9897/13-ц від 03.02.2014р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом та мають значення для вирішення спору. Отже, вищезазначені факти є преюдиціальними і для ліквідатора, а вимоги кредитора такими, що обов'язково вносяться ліквідатором до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.
Грошові вимоги ОСОБА_3 в сумі 10 072 грн. 71 коп., є поточними, підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак визнаються судом в повному обсязі.
Крім того, в задоволенні поданих заявником скарги на дії ліквідатора, згідно якої ОСОБА_3 просить суд зобов'язати ліквідатора виконати рішення міського і апеляційного суду Рівненської області, а саме: сплатити заявнику грошові кошти по виконавчому листу від 03.02.2014р. та заяви про залишення без розгляду заяви про визнання поточним кредитором банкрута слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку встановленому цією статтею. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором банкрута з метою задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів вчиняються заходи, зокрема, по стягненню дебіторської заборгованості.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів невиконання чи неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків суду не подано.
Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони мають право, зокрема, в числі інших прав також заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу тощо.
Суд вважає, що вимога ОСОБА_3 про залишення без розгляду заяви про визнання поточним кредитором банкрута порушує права та охоронювані законом інтереси останнього.
За вищенаведеного скарга на дії ліквідатора та заява про залишення без розгляду заяви про визнання поточним кредитором банкрута є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -
1.Визнати вимоги ОСОБА_3 до банкрута в сумі 10 072 грн. 71 коп., в тому числі 9 572 грн. 71 коп. (середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсація за невикористану відпустку) - перша черга задоволення; 500 грн. (моральна шкода) - шоста черга задоволення.
2.В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії ліквідатора та заяви про залишення без розгляду заяви про визнання поточним кредитором банкрута відмовити.
3.Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.
Суддя Церковна Н.Ф.