33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"19" травня 2014 р. № 918/626/14
Суддя Марач В.В. розглянувши матеріали за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 12 березня 2013 року та визнання права власності на нерухоме майно
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Волинь" про визнання дійсним договору купівлі-продажу будівлі їдальні, розміщеної по вул.Присадибна, 3г, в с.Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, загальною площею 782 кв.м., укладеного 12 березня 2013 року та про визнання права власності на нерухоме майно.
Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на статтю 63 ГПК України з огляду на наступне.
Приписами п.3 ч.1 ст.57 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з предмету позовних вимог, позивачем об'єднано в позовній заяві вимоги майнового та немайнового характеру.
За умовами ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Розмір судового збору за вимогу про визнання дійсним договору купівлі-продажу становить 1 218 грн. 00 коп., а за вимогу про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю їдальні, що знаходиться за адресою: вул.Присадибна, 3г, в с.Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області, загальною площею 782 кв.м., - 11 200 грн. 00 коп. (враховуючи, що у договорі купівлі-продажу вартість майна зазначена 560 тис.грн.).
Як убачається з копії платіжного доручення № 6 від 05.07.2013 року, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 721 грн. 00 коп., тобто у меншому розмірі ніж передбачено законодавством.
Також судом враховано, що у п.2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
За змістом п. 2.21. вказаної Постанови платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
На підтвердження сплати судового збору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надав копію платіжного доручення № 6 від 05 липня 2013 року.
Відтак, позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За приписами п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку ненадання доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
За таких обставин, на підставі п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України позовна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.
Слід також зазначити, що за частиною 3 статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.4 ст. 63, ст.86 ГПК України, суд -
Повернути позовну заяву та додані до неї документи фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 без розгляду.
Суддя Марач В.В.