33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"02" жовтня 2013 р. Справа № 918/1057/13
Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши позовну заяву Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до Квасилівської селищної ради Рівненського району про врегулювання розбіжностей до договору від 01.06.2013 року №5015
За участю:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. №87/01-11 від 11.01.2013 р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1 від 21.03.1997 р.)
Рівненське обласне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Квасилівської селищної ради Рівненського району про врегулювання розбіжностей до договору на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію від 01.06.2013 року №5015, які виникли між позивачем та відповідачем при його укладенні, а саме про прийняття у редакції позивача пункту 6 додатку 1 до договору.
У вказаному пункті зазначено, що позивач надає відповідачу послуги з прийняття стічних вод на об'єкті ДНЗ "Лелека", що знаходиться за адресою: смт. Квасилів, вул. молодіжна, 26 з розрахунку в редакції п. 2.3 договору F=1.4476 га до розрахунку F=1.4476 га.
В обгрунтування позову позивач посилається на п. 6.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила користування № 190) та п. 1.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37 (далі - Правила приймання № 37).
Ухвалою господарського суду від 16 липня 2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/1057/13 розгляд якої призначено на 23 липня 2013 року.
Ухвалами господарського суду від 23 липня, 30 липня, 4 вересня 2013 року розгляд справи відкладався. В судових засіданнях 4 та 26 вересня 2013 року судом оголошувалась перерва.
Ухвалою від 16.09.2013 року строк розгляду справи було подовжено.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -
Позивач на підставі свого статуту здійснює діяльність з надання послуг з водопостачання та водовідведення.
4 червня 2013 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено проект договору на подачу води з комунального водопроводу та прийняття стічних вод у комунальну каналізацію № 5015 від 01.06.2013 р. (далі - Договір), за умовами якого Позивач забезпечує водопостачання Відповідача до місця приєднання до комунальних водопроводів, а також приймає стічні води у комунальну каналізацію та очищає їх. Об'єми та характеристика води та стоків, вид послуг, що надаються наведені в дислокації об'єктів у додатку № 1 до Договору (а.с. 8-22).
25 червня 2013 року Відповідач повернув Договір з протоколом розбіжностей, в якому залишився неузгодженим п. 6 Додатку №1 до Договору (а.с. 23, 27).
Даним пунктом в редакції Позивача запропоновано розраховувати плату за дощові стоки ДНЗ “Лелека” в смт. Квасилів, вул. Молодіжна, 26, згідно п. 2.3. Договору та розрахунком за формулою F=1, 4476 грн.
Відповідач в проколі розбіжностей від 20 червня 2013 року просив виключити даний пункт Додатку №1 до Договору.
Позивач в обгрунтування позову посилається на п.п. 4.10-4.13 Правил користування № 190.
З листа-довідки відповідача від 15.02.2013 р. № 193 вбачається, що в комунальній власності Квасилівської селищної ради перебуває земельна ділянка площею 1, 4476 га для обслуговування Квасилівського дошкільного закладу (ясла-садок) згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №266360 виданого 27.12.2012 р. (а.с. 28).
В обгрунтування відзиву на позов відповідач зазначає, що згідно з паспортом водного господарства відповідача в останнього відсутня дренажна система та відсутні підключення ливневого стоку до каналізаційної мережі. Окрім системи централізованого водопостачання, у відповідача відсутні інші джерела водопостачання та відсутня технічна можливість неорганізованого потрапляння атмосферних опадів в мережі водовідведення відповідача. Відповідач вважає, що позивачем не надані докази потрапляння у каналізаційну мережу позивача стічних вод, які утворюються внаслідок атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території, які потрапляють в мережі водовідведення відповідача або через розташовані на території відповідача дощозбірники і колодязі. Відповідач також вказує про те, що послуги з відведення атмосферних опадів, які потрапляють у випуски водовідведення споживача, позивачем не надаються.
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування № 190, Правилами приймання №37.
При цьому, Правила №190 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів. Правила № 190 спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод.
Відповідно до п. 6.1. Правил приймання № 37 приймання приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.
ОСОБА_2 того, підключення нових абонентів до системи каналізації дозволяється лише за наявності проекту приєднання до мереж каналізації населеного пункту, розробленого у відповідності до чинних норм проектування та узгодженого з Водоканалом у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2.1. Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".
Позивач вважає обгрунтованим включення до змісту договору п. 6 з урахуванням п. 2.3 - порядку розрахунку прийняття стічних вод з території ДНЗ "Лелека" до каналізаційних мереж позивача у його редакції.
Відповідач у протоколі розбіжностей пропонує виключити п. 6 додатку 1 до договору і в судовому засіданні зазначив суду, що п. 2.3 договору не може бути застосований при розрахунку послуг за прийняття стічних вод щодо об'єкту ДНЗ “Лелека”, оскільки такі послуги позивачем на даному об'єкті не можуть бути надані.
Відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 р. № 1875-IV (далі - Закон № 1875-IV) постачання холодної води споживачам та водовідведення є комунальними послугами.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 вказаного Закону). Таким чином, договір на надання комунальних послуг з постачання холодної води та водовідведення є обов'язковим в силу закону.
Згідно ч. 1 ст. 178 Господарського кодексу України (далі - ГК України) спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Предметом вказаного вище договору є надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення (приймання стічних вод, в тому числі поверхневих та дощових з території споживача - ясла-садок).
За приписом ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002 року № 2918-III істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.
Відповідно до п. 2.2. Правил № 190 істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 цього Закону однією з істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг є, зокрема, порядок вимірювання обсягів наданих послуг.
Разом з цим, як встановлено судом, позивач не надає відповідачу послуги з приймання стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води).
Пунктом 3.1 Правил № 190 передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.
Відповідно до п. 3.14 Правил № 190 у разі відсутності у споживача засобів обліку на каналізаційних випусках кількість стічних вод визначається за кількістю води, що надходить з мереж централізованого водопостачання та з інших джерел.
За приписом п. 1.4 Правил приймання № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).
На підставі вказаного позивач зазначає про те, що відповідач повинен сплачувати за послугу з прийняття стічних вод у систему каналізації позивача - до мереж Рівнеоблводоканал, а порядок їх вимірювання є істотною умовою договору. При цьому, позивач посилається на те, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 р. №131 були затверджені зміни до Правил № 190, відповідно до якого пункт 4.10 останніх викладено у новій редакції, а також правила доповнено пунктами 4.11-4.13, які, як вважає позивач, є обов'язковими для відповідача.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За приписом ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Тобто, враховуючи принцип диспозитивності сторін та свободу укладання договору, відповідач не може бути зобов'язаний включати до договору пункт, який законодавством не передбачений в якості істотної умови договору.
Позивач у даному випадку належним чином не надав обґрунтування своєї пропозиції, у тому числі не послався на реальний механізм виконання запропонованої ним умови договору та можливості перевірки стану її виконання.
Згідно Паспорту водного господарства відповідача (який узгоджено позивачем без зауважень), скидання стоків передбачається в каналізаційний колектор, що проходить по вул. Польовій (розділи «водопостачання і каналізація»).
Таким чином, документально (Паспортом водного господарства) підтверджується, що позивач не надає відповідачу послуги з приймання стічних вод у систему каналізації позивача, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території.
Позивач не подав суду доказів надання відповідачу вказаних послуг саме на території дитячого закладу.
Пунктом 6 розділу “Умови водовідведення” Технічних умов, які є додатком № 1 до Правил користування № 190 визначено, що поверхневі, дренажні (та деякі інші) стоки у господарсько-побутову систему водовідведення населеного пункту не приймаються.
Таким чином, Технічними умовами, які необхідні для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення, взагалі по суті заборонено скид поверхневих стоків у господарсько-побутову систему водовідведення населеного пункту.
Як було вказано вище, істотною умовою договору на надання житлово-комунальних послуг є порядок вимірювання обсягів наданих послуг (п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону). Відповідно, якщо певна послуга не надається, то визначення в договорі порядку вимірювання її обсягу (послуги, яка не надається) є безпідставним, оскільки немає чого вимірювати.
ОСОБА_2 того, запропонований позивачем у спірному пункті додатку 1 до договору (6) порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування № 190) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами за позовом із договору від 01.06.2013 року № 5015 за таких підстав:
Пунктами. 4.10. - 4.13. Правил користування № 190 встановлено:
4.10. Середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою ОР = ОД + ОС + ОПМ,
4.11. Середньорічний об'єм дощових вод, ОД, визначають за формулою ОД = 10hДкДFД,
4.12. Середньорічний об'єм снігових вод, ОС, визначають за формулою ОС = 10hСкСFС.
4.13. Середньорічний об'єм поливально-мийних вод, ОПМ, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою ОПМ = 10mpFПМкПМ,.
Вказані пункти 4.10. - 4.13. Правил користування № 190 знаходяться у розділі IV Правил “Приєднання об'єктів до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення”. Вказаний розділ регулює питання, пов'язані з приєднанням споживачів (замовників) до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови (абз. 1 п. 4.1. Правил користування № 190). Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (абз. 7 п. 4.1. Правил користування № 190).
З аналізу тексту розділу IV вказаних Правил вбачається, що пункти 4.10. - 4.13. визначають алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод для застосування цих даних при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, зокрема, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.
Разом з цим, розділом V Правил користування № 190, який має назву “Система обліку водопостачання та водовідведення”, регулюються питання, пов'язані з обліком, в тому числі прийнятих стоків.
Згідно п. 5.1. Правил користування № 190 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.
У разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору (п. 5.9. Правил користування № 190).
Відповідно до п. 5.29. Правил користування № 190 у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами: 1) за допомогою засобів обліку на водозаборах; 2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах; 3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору; 4) на підставі витрат води на технологічні потреби; 5) на підставі замірів кількості стічних вод, що надходять до мереж водовідведення.
Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.
Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у цьому пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.
Вказана норма Правил містить вичерпний перелік способів визначення кількості стічних вод, який розширеному тлумаченню не підлягає (аналогічна правова позиція відносно здійснення обліку стічних вод за відсутності засобів обліку на каналізаційних випусках викладена у постанові Верховного Суду України від 29.11.2010 р. у справі №9/2пд).
Таким чином, запропонований позивачем у спірному пункті 6 додатку 1 до договору порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно пунктів 4.10. - 4.13. Правил користування № 190) не може застосовуватися у даних відносинах, оскільки пункти 4.10. - 4.13. Правил користування № 190 застосовуються при приєднанні споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення, для визначення потужностей споруд та пропускної спроможності мереж каналізації, що необхідно при проектуванні та будівництві відповідних об'єктів.
Відповідач вже приєднаний до систем централізованого водопостачання та водовідведення, і тому положення розділу IV вказаних Правил користування № 190 (в тому числі пунктів 4.10. - 4.13.) до відповідача не можуть застосовуватися.
Відповідно до ч. 2 п. 1.1. Правил користування № 190 правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
ОСОБА_2 того, алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, встановлений в пунктах 4.10. - 4.13. Правил користування № 190 передбачає постійне (для дощу - протягом всього теплого періоду року; для снігу - всього холодного період року), а не епізодичне, випадкове потрапляння поверхневих стічних вод у мережі водовідведення виробника (постачальника) через мережі водовідведення споживача (для цього за метеорологічними даними визначається кількість опадів за теплий або холодний період року; враховується загальна площа стоку, та інше).
Однак, у відповідача відсутня зливова каналізація, ливневий сток або інші споруди через які поверхневі стічні води можуть постійно потрапляти у мережі водовідведення, що підтверджується Паспортом водного господарства відповідача.
Позивач зазначив, що у відповідача на його території є каналізаційні колодязі, що підтверджується відповідним актом від 24.09.13 р., через які (у разі відсутності на колодязі кришок люків або при наявності зазору між кришкою люка та горловиною колодязя), дощова, тала вода може потрапляти у госпфекальну (на думку позивача це і є загальносплавна) систему водовідведення - каналізацію.
Дійсно, судом встановлено, що на території дитячого закладу відповідача є каналізаційні люки.
Однак, алгоритм визначення об'єму поверхневих стічних вод, встановлений в пунктах 4.10. - 4.13. Правил користування № 190, не передбачає можливості застосування таких нюансів, як ймовірність потрапляння стічних вод через каналізаційні колодязі в загальносплавну систему каналізації позивача, тимчасова відсутність кришки люка на колодязі або неповністю закритий кришкою люк.
Зазначений алгоритм передбачає, що поверхневі стічні води потрапляють в каналізацію протягом всього року - постійно. Це витікає з того, що за вищевказаними формулами підлягає визначенню середньорічний об'єм стічних вод, який встановлюється в тому числі за метеорологічними даними, які беруться за весь рік (hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними).
Таким чином, наявність на території відповідача каналізаційних люків і ймовірна можливість потрапляння до них стічних вод не є підставою для застосування алгоритму, встановленого пунктами 4.10. - 4.13. Правил користування № 190.
Діючим законодавством, в тому числі державними стандартами, будівельними нормами та правилами, не дається визначення терміну “каналізаційний колодязь”, а також функціонального призначення каналізаційного колодязя.
Державним стандартом України (ДСТУ Б В.2.5-26:2005 (ГОСТ 3634-99) “Люки оглядових колодязів і дощоприймачі зливостічних колодязів. Технічні умови”, затвердженого наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.07.2005 р. № 116, виділяються оглядовий та зливостічний колодязі (п. 3).
Цей стандарт поширюється на люки колодязів і камер (далі - люки) підземних інженерних міських комунікацій: теплових, газових і кабельних мереж, водопроводу, каналізації, а також на дощоприймачі зливової каналізації (далі - дощоприймачі), призначені для приймання поверхневих стічних вод і атмосферних опадів.
У цьому стандарті застосовують такі терміни з відповідними визначеннями. Оглядовий колодязь - конструкція у вигляді камери або шахти для доступу в канали з підземними комунікаціями. Зливостічний (дощоприймальний) колодязь - камера або шахта для приймання поверхневих стічних вод і атмосферних опадів у зливову каналізаційну систему.
Разом з цим, позивач не обґрунтував та не подав суду доказів того, що через каналізаційні люки, що існують на території дитячого закладу, можливе потрапляння стічних вод у каналізаційні мережі.
Господарський суд зобов'язав сторони спільно здійснити дослідження території відповідача на предмет можливості потрапляння поверхневих стічних вод (дощ, сніг) через каналізацію відповідача до каналізаційної системи позивача.
Дослідженням встановлено, що згідно акту від 24.09.2013 року підписаний повноважними представниками сторін, на території відповідача є каналізаційні люки, наявні на асфальтній доріжці та асфальтних площадках, а також ґрунтових покриттях навколо будівлі дитячого садка. Встановлено, що труби всередині каналізаційних люків не герметичні. Однак, вказані результати обстеження території відповідача не підтверджують можливість потрапляння поверхневих стічних вод у каналізаційні мережі позивача. Таким чином, не є обов'язковим для відповідача дотримання Правил користування № 190.
ОСОБА_2 того, у своєму відзиві та в усних поясненнях Відповідач неодноразово наголошував на тому, що на території закладу працює єдина каналізація - госпфекальна, яка є каналізацією закритого типу, а тому будь-які інші стоки в дану каналізацію потрапити не можуть. Позивачем також вказано, що з грудня 2012 року по лютий 2013 року в Квасилівській селищній раді була проведена комплексна перевірка фінансово-господарської діяльності за чотири останні роки, виявлена заборгованість перед позивачем за несплату за зливові стоки в сумі 130 000 грн. Однак, за результатами перевірки складено акт в якому не було вказано порушень з боку відповідача за несплату послуг з прийняття стічних вод, що на думку відповідача свідчить про відсутність з його боку заборгованості за вказані послуги, оскільки такі позивачем не надавались і не могли бути надані за наявності на території закладу тільки госпфекальної каналізації закритого типу (42-43).
Згідно Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-III централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Абзацом 6 п. 2 та абз. 3 п. 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, визначено, що централізоване водовідведення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення.
Відтак, судом встановлено, що позивач не надає відповідачу послуги з приймання стічних вод, які утворились внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території (поверхневі стічні води).
Господарський суд звертає увагу позивача на те, що істотною умовою договору є порядок вимірювання обсягів саме наданих послуг, якщо така послуга не надається, то визначення в договорі порядку вимірювання її обсягу є безпідставним.
За таких обставин, враховуючи відсутність конкретного спору про розмір обсягу стічних вод, а також відсутність на території дитячого закладу відповідних гідроспоруд, загальносплавної каналізації, безпідставність застосування позивачем п.п. 4.10.- 4.13. Правил № 190 при розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод, враховуючи також те, що позивач не надає відповідачу послуги з приймання поверхневих стічних вод, а запропонований позивачем порядок розрахунку об'ємів поверхневих стічних вод (згідно п. 4.10. - 4.13. Правил користування № 190) не може застосовуватися у відносинах, які виникають між сторонами за позовом із договору від 01.06.13 р. № 5015, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним на умовах визначених позивачем слід відмовити.
Суд, за відсутності відповідного клопотання позивача, не може вийти за межі позовних вимог і визнати договір укладеним за виключенням п. 6 додатку 1 до договору.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 81-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Рівненському обласному виробничому комунальному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства “Рівнеоблводоканал” в позові відмовити.
Повний текст рішення складено 08.09.2013 року.
Суддя Гудзенко Я.О.