33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"10" червня 2013 р. Справа № 918/38/13
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор"
Заявник: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”
Суддя Церковна Н.Ф.
Про відмову у прийнятті заяви
з грошовими вимогами до боржника
Суд, розглянувши подану ОСОБА_1 акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” заяву з грошовими вимогами до боржника №30-4/358 від 08.05.2013 року, встановив наступне.
Постановою господарського суду Рівненської області від 27.03.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор" на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2
Частиною 3 статті 51 Закону про банкрутство передбачено право кредиторів заявляти свої претензії безпосередньо до боржника, а не до господарського суду, як це передбачено у загальній процедурі банкрутства. У частині 2 статті 25 Закону про банкрутство визначено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-банкрута. Тобто, саме ліквідатор повинен під час процедури банкрутства згідно статті 51 Закону про банкрутство здійснювати розгляд заяв від кредиторів з грошовими вимогами до боржника, повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог з включенням до реєстру вимог кредиторів визнаних вимог або направляти заперечення на вимоги у разі їх відхилення.
Дії ліквідатора, пов'язані з розглядом вимог кредиторів у разі їх відхилення, або бездіяльність ліквідатора щодо тривалого залишення без розгляду заяви кредитора можуть бути предметом оскарження з боку кредитора до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. ст. 24 ч. 4, 25 ч. 4 Закону).
Отже, направлення заяви кредитора до господарського суду за відсутності спору між кредитором та ліквідатором нормами Закону про банкрутство не передбачено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в прийнятті заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” з грошовими вимогами до боржника в сумі 105 406 690 грн. 83 коп. слід відмовити.
Окрім того, у відповідності до п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №19859 від 26 квітня 2013 року, підлягає поверненню ОСОБА_1 акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”.
Керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 24, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 18.01.2013 року), п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір", суд -
1.Відмовити в прийнятті заяви №30-4/358 від 08.05.2013 року про визнання кредитором ОСОБА_1 акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в сумі 105 406 690 грн. 83 коп. у справі №918/38/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор".
2.Повернути ОСОБА_1 акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) з державного бюджету 1 147 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №19859 від 26 квітня 2013 року.
3.Заяву та додані до неї документи повернути заявнику.
Суддя Церковна Н.Ф.