ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 серпня 2015 року Справа № 913/477/15
Провадження №5/913/477/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача ОСОБА_1 підприємство фірма “ВАРІАНТ”, Луганська область, м. Перевальськ
про стягнення 713128 грн. 13 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, фахівець, довіреність від 20.10.2014 № 8208-К-О;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором від 17.04.2012 № LGALLON01643 в сумі 713128 грн. 13 коп., в тому числі:
481433 грн. 03 коп. заборгованості за кредитом;
83547 грн. 02 коп. заборгованості за процентами;
109648 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором;
1000 грн. 00 коп. штрафу, фіксованої частини;
37500 грн. 00 коп. штрафу, відсотку від суми ліміту.
Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії № LGALLON01643 від 17.04.2012 в частині оплати у встановлені строки кредиту та процентів.
Представник позивача вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.
Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (зі змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" роз'яснено, що учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14). Так, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов:
1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 2.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.
2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).
3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).
4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.
Так, відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження відповідача є 94202, Луганська області, Перевальський район, місто Перевальськ, вул. Леніна, будинок 42.
Листом від 16.03.2015 №511-30-100 УДППЗ “Укрпошта” повідомляє, що відповідно до Указу Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 “Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях” та розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” (зі змінами), органи поштового зв'язку тимчасово не здійснюють пересилання поштових відправлень до вказаного населеного пункту.
Оскільки відповідач у справі знаходиться на території проведення АТО інформація про час і місце судового засідання також була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет.
Таким чином, судом вжито відповідні заходи щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, тому у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК (аналогічна позиція викладена у Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14).
Таким чином, суд розглядає справу за наявними матеріалами, враховуючи наступне: сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду цієї справи; будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача не надходило; явка сторін не була визначена судом обов'язковою; нез'явлення відповідача у засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк ПриватБанк», як кредитором, та приватним підприємством «Фірма Варіант», як позичальником, 17.04.2012 було укладено кредитний договір № LGALLON01643 (а. с. 28-32).
До договору підписано додаток № 1, в якому визначено графік зменшення поточного ліміту.
Предметом вказаного договору є правовідносини, за якими кредитор на положеннях та умовах цього договору відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у загальній сумі 842278 грн. 00 коп. та повинен бути повернутий позичальником в строк до 17.04.2014 включно.
Згідно із п. А.6 договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 23% річних.
Відповідно до п. А.8 договору датою сплати відсотків є 17-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 договору.
На умовах п. 5.1 договору у разі порушення позичальником будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди. Позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В абзаці 2 п. 5.3 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 5.1, 5.2, 5.2, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було виконане позичальником.
Пунктом 5.7 договору передбачено, що у разі порушення позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку до судових органів. Позичальник виплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. 00 коп. + 5% від суми встановленого у п. А.2 ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів і платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна.
На виконання кредитного договору банк перерахував кредитні кошти позичальнику, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Як вбачається з виписки з особового рахунку, відповідач свої грошові зобов'язання за кредитним договором не виконав.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 17.04.2012 № LGALLON01643 в сумі 713128 грн. 13 коп., в тому числі: 481433 грн. 03 коп. заборгованості за кредитом; 83547 грн. 02 коп. заборгованості за процентами; 109648 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором; 1000 грн. 00 коп. штрафу, фіксованої частини; 37500 грн. 00 коп. штрафу, відсотку від суми ліміту.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні відносини.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір від 17.04.2012 № LGALLON01643, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Крім того, за приписами Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року N 254, підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі (п.п.4.2., 4.3.). До первинних документів відносяться меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій)(п. 4.4."б" Положення). Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи (п. 4.6. Положення): меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку).
Факт видачі відповідачу кредиту підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 04.06.2013, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди в терміни, передбачені вищезазначеним договором.
Матеріалами справи підтверджено, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 481433 грн. 03 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 83547 грн. 02 коп.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 109648 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором, 1000 грн. 00 коп. штрафу - фіксованої частини та 37500 грн. 00 коп. штрафу - відсотку від суми ліміту, суд зазначає наступне.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пунктів договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 109648 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором за період з 31.01.2013 по 23.06.2015, 1000 грн. 00 коп. штрафу (фіксована частина) та 37500 грн. 00 коп. штрафу (відсоток від суми ліміту).
Перевіривши розрахунок розміру пені та штрафів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення сум пені за вказаний період та штрафу.
Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів погашення заявлених до стягнення сум.
Разом з тим, суд за власною ініціативою зменшує розмір пені в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.
Винятковість випадку полягає у наступному.
Факт проведення антитерористичної операції на території м. Перевальськ Луганської області будь-яких сумнівів не викликає, оскільки він неодноразово висвітлювався в засобах масової інформації, у повідомленнях Ради національної безпеки та оборони України.
Так, зокрема, проведення антитерористичної операції на території м. Перевальськ Луганської області вбачається з Указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та від 14.11.2014 № 875/2014 “Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 “Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях”.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення” (зі змінами) встановлено, що у м. Перевальськ Луганської області органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
За таких обставин, приймаючи до уваги вище вказане, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій - пені, застосованих позивачем, до суми 15000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку з чим позовну вимогу про стягнення пені задовольняє у розмірі 15000 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення».
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 481433 грн. 03 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 258783 грн. 93 коп., пеню за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором в сумі 15000 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) в сумі 1000 грн. 00 коп. та штраф (відсоток від суми ліміту) в сумі 37500 грн. 00 коп.
Судові витрати у розмірі 14262 грн. 56 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми пені та штрафів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 підприємство фірма “ВАРІАНТ” про стягнення 713128 грн. 13 коп. задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємство фірма “ВАРІАНТ”, 94202, Луганська області, Перевальський район, місто Перевальськ, вул. Леніна, будинок 42, ІК 300074664, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК”, 49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570, заборгованість за кредитом у розмірі 481433 грн. 03 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 258783 грн. 93 коп., пеню за несвоєчасне невиконання зобов'язань за договором в сумі 15000 грн. 00 коп., штраф (фіксована частина) в сумі 1000 грн. 00 коп., штраф (відсоток від суми ліміту) в сумі 37500 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 14262 грн. 56 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 21.08.2015.
Суддя С.В.Вінніков
Надр. 3 прим.
1- до справи
2 - позивачу за адресою 49027, м. Дніпропетровськ, а/с/ 1800
3 - позивачу за адресою 94300, м. Перевальськ, вул. Леніна, 42 не направляється у зв'язку з тим, відповідно до листа УДППЗ “Укрпошта” від 16.03.2015 №511-30-100 пересилання пошти до вказаного населеного пункту тимчасово не здійснюється