ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16955/14 16.12.14
За позовом Публічного акціонерного товариства
"Державний експортно-імпортний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"
про стягнення грошових коштів
Головуючий суддя Котков О.В.
Суддя Спичак О.М.
Суддя Цюкало Ю.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Головіна О.І. (представник за довіреністю);
від відповідача: Васьковський Є.В. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 16 грудня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
12 серпня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 040-02/3567 від 11.08.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (відповідач) заборгованості за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27108К7 від 27.03.2008 року в сумі 21 016 617,61 грн. з них: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 699 230,80 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять гривень 80 копійок), заборгованість за платою за управління кредитом - 46 827,00 грн. (сорок шість тисяч вісімсот двадцять сім гривень), пеня за порушення строків погашення кредиту - 2 228 716,89 грн. (два мільйони двісті двадцять вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень 89 копійок), пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 921 716,83 грн. (дев'ятсот двадцять одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 83 копійки), пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 5 990,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 56 копійок), три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки) та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Позичальник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27108К7 від 27.03.2008 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки кредит не повернув та не сплатив проценти за користування кредитом наданим йому позивачем, як Банком, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав. При цьому, в судовому засіданні 07.10.2014р. подав до суду пояснення б/н від 07.10.2014р. в яких зауважив про пропущення позивачем строків позовної давності щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту, процентів за користування кредитом та плати за управління кредитом, у зв'язку із чим, за переконанням відповідача, відповідні заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню внаслідок спливу строків позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16955/14, розгляд справи призначено на 16.09.2014 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року розгляд справи, у зв'язку із неявкою представників відповідача в судове засідання відкладено до 30.09.2014 року.
По справі № 910/16955/14 судом, за клопотанням представника відповідача, поданого через канцелярію до суду 30.09.2014р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні 30 вересня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 07 жовтня 2014 року.
В судовому засіданні 07 жовтня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 13 жовтня 2014 року.
В судовому засіданні оголошено перерву, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 16.10.2014 року, у зв'язку із неможливістю здійснювати технічну фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку зі збоями в роботі комп'ютерної мережі та роботі АРМ "Діловодство спеціалізованого суду".
16 жовтня 2014 року судом ухвалено призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи для призначення колегіального складу розгляду справи на дату, яка буде визначена ухвалою про прийняття справи до провадження колегією суддів, призначеною у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням від 16.10.2014р. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/16955/14 для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Спичак О.М.; суддя Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 року справу № 910/16955/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Спичак О.М.; суддя Цюкало Ю.В., розгляд справи призначено на 11.11.2014 року.
В судових засіданнях 11.11.2014р. та 10.12.2014р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась перерва, про що сторін було повідомлено під розписку.
07 жовтня та 09 грудня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшли клопотання б/н від 07.10.2014р. та б/н від 09.12.2014р. відповідно про призначення судово-економічних експертиз. В обґрунтування поданих клопотань відповідач вказав, що зважаючи на надання сторонами значної кількості доказів у справі, визначити наявність заборгованості та її розмір, а також можливих розмірів штрафних санкцій може лише спеціаліст, який володіє спеціальними знаннями.
Дослідивши подані представником відповідача клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
Питання призначення у справі судової експертизи кореспондує до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України згідно якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. В заявлених клопотаннях відповідачем не вказано обґрунтованих та достатніх підстав для призначення економічних експертиз і роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, що виникають при вирішенні господарського спору у справі № 910/16955/14, а тому заявлені відповідачем клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.
13 жовтня 2014 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.10.2014р. «Про зупинення провадження у справі» в якому ПАТ "Бліц-Інформ" просить суд зупинити провадження у справі № 910/16955/14 до прийняття рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання додаткової угоди до договору № 27108К7 від 27.03.2008 року недійсною, яка знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва.
Дослідивши подане відповідачем відповідне клопотання, суд вказує слідуюче.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Так, з правової конструкції ч. 1 ст. 79 слідує виключний перелік підстав за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, в тому числі,
- в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Складова частина диспозиції вказаної ст. 79 визначає необхідність одночасно двох ознак, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, а саме:
- неможливість розгляду даної справи;
- пов'язаність з нею іншої справи.
Відповідачем в клопотанні про зупинення провадження не зазначено обґрунтованих підстав неможливості розгляду судом справи № 910/16955/14 до прийняття рішення по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання додаткової угоди до договору № 27108К7 від 27.03.2008 року недійсною, яка знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва, а відтак в задоволенні клопотання відповідача судом було відмовлено.
В п. 3.11. постанови від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» Пленум Вищого господарського суду України надав господарським судам України роз'яснення про те, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Так, під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 15.09.2014р. через канцелярію подав до суду довідку № 040-02/4230 від 15.09.2014р. в якій ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звертає увагу суду на обставини існування у ПрАТ "Бліц-Інформ" заборгованості за договором про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27108К7 від 27.03.2008 року в сумі 21 011 491,73 грн. з них: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят три гривні 92 копійки), заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень), пеня за порушення строків погашення кредиту - 2 228 716,89 грн. (два мільйони двісті двадцять вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень 89 копійок), пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 921 716,83 грн. (дев'ятсот двадцять одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 83 копійки), пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 5 990,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 56 копійок), три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки) та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок), що, по суті, виходячи зі змісту довідки, а також положень раніше поданої позовної заяви № 040-02/3567 від 11.08.2014 року та конкретних обставин справи № 910/16955/14, розцінюється судом як зменшення розміру позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум процентів за користування кредитом та плати за управління кредитом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
27 березня 2008 року між позивачам (далі по тексту - Кредитор або Банк) та відповідачем (надалі - Позичальник або Боржник) (разом - сторони) укладено договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Кредитний договір або Договір), згідно умов п. 3.1 якого Банк надає Позичальнику в межах наданого забезпечення Кредит з Лімітом заборгованості 990 000,00 євро, строком погашення 26 березня 2009р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Впродовж з червня 2008 року по березень 2014 року між сторонами були укладені договори про внесення змін до Договору (копії договорів в справі), і зокрема за умовами п. 1.1. договору від 10.04.2009р. та п. 1. договору від 31.01.2012р. ліміт кредитної лінії 10 642 500,00 грн. та кінцевий термін погашення кредиту 25.01.2013р.
Позивач зазначає, що Позичальник, наданих Банком кредитних коштів не повернув та здійснив лише часткову плату процентів за користування кредитом і плату за управління кредитом (копії банківських виписок в справі), чим порушив свої зобов'язання за Кредитним договором, а саме, в строк визначений Договором надані йому кредитні кошти не повернув та повністю не сплатив відсотків за користування кредитними коштами і плати за управління кредитом, у зв'язку з чим у останнього, за переконанням позивача, станом на 30.06.2014р. утворилась заборгованість з урахуванням нарахованих штрафних санкцій перед Банком, яка становить: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят три гривні 92 копійки), заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень), пеня за порушення строків погашення кредиту - 2 228 716,89 грн. (два мільйони двісті двадцять вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень 89 копійок), пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 921 716,83 грн. (дев'ятсот двадцять одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 83 копійки), пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 5 990,56 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 56 копійок), три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки) та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок) (уточнений розрахунок заборгованості Позичальника міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вже було встановлено, 27 березня 2008 року між сторонами було укладено договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву за п. 3.1 якого Банк надає Позичальнику в межах наданого забезпечення Кредит з Лімітом заборгованості 990 000,00 євро, строком погашення 26 березня 2009р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Впродовж з червня 2008 року по березень 2014 року між сторонами укладені договори про внесення змін до Договору, і зокрема за умовами п. 1.1. договору від 10.04.2009р. та п. 1. договору від 31.01.2012р. ліміт кредитної лінії 10 642 500,00 грн. та кінцевий термін погашення кредиту 25.01.2013р.
Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором належним чином, зокрема, надавав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується що підтверджується банківською випискою від 07.02.2013р. (копія виписки в справі).
За п.п. 4.3.1., 5.1. Договору Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти за користування кредитом та плату за управління кредитом.
Матеріали справи свідчать, що Позичальник частково сплатив заборгованість з процентів за користування кредитом в розмірі 886,88 грн. та 4 257,00 грн. боргу з плати за управління кредитом, що підтверджується банківськими виписками та слідує з розрахунку заборгованості (копії документів в справі).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Заборгованість відповідача за Договором станом на 30.06.2014 року складає: за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят три гривні 92 копійки) та за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень). Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, доказів зворотнього суду не представлено.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.08.2014р. та від 16.09.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, приймаючи до уваги факт неповернення Позичальником станом на 26.01.2013р. та 30.06.2014р. кредитних коштів за Договором та несплати в повному обсязі на користь Банку процентів за користування кредитом і плати за управління кредитом, позовні вимоги про стягнення з Позичальника на користь Банку: 10 642 500,00 грн. боргу за кредитом, 4 698 363,92 грн. боргу за процентами за користування кредитом та 42 570,00 грн. боргу за платою за управління кредитом є обґрунтованими та доведеними.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пунктів 4.2.2., 4.3.2., 5.7. Кредитного договору у випадку порушення строків погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати платежів за кредитом Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.
Відповідно до п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, зважаючи на положення п.п. 4.2.2., 4.3.2., 5.7. Кредитного договору, приймаючи до уваги те, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, за порушення відповідачем зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та плати за управління кредитом, стягненню з Позичальника, в межах 182 дні прострочення нарахування, на користь Банку підлягає: пеня за порушення строків погашення кредиту - 777 339,86 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 295 880,36 грн. та пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн.
Щодо заявлених відповідачем тверджень про пропущення позивачем строків позовної давності для стягнення пені то суд відмічає наступне.
У відповідності до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність - встановлюється тривалість у три роки.
Положеннями ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог, в тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
За ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Так, строк повернення кредиту за Договором 25.01.2013р., а тому, за переконанням суду, початок строку перебігу спеціальної позовної давності виникло у позивача з: 26.01.2013р., тобто з моменту настання першого дня, до дати якого кредит повернутий не був і, з урахуванням звернення позивачем до суду з позовом № 040-02/9339 від 26.12.2013р. у справі № 910/20149/13 про банкрутство ПрАТ "Бліц-Інформ" (копія позову в справі), строки спеціальної позовної давності визначаються в межах починаючи з 26.01.2013р. по 27.06.2015р. з урахуванням переривання таких строків 26.12.2013р. (після спливу 6 (шість) місяців та 1 (один) року).
Позовна заява надійшла до суду 12.08.2014р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви. А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності щодо заявлених вимог про стягнення пені за визначений позивачем період.
За таких обставин, викладені відповідачем в поясненнях б/н від 07.10.2014р. обставини щодо пропущення позивачем строку спеціальної позовної давності є недоведеними.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, з урахуванням наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за кредитом, процентами за користування кредитом і плати за управління кредитом, за порушення відповідачем зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом і плати за управління кредитом, стягненню з Позичальника на користь Банку підлягає: три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки) та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 18 929 321,01 грн. з них: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят три гривні 92 копійки), заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень), пеня за порушення строків погашення кредиту - 777 339,86 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч триста тридцять дев'ять гривень 86 копійок), пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 295 880,36 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 36 копійок), пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн. (одна тисяча тридцять три гривні 34 копійки), три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки) та інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок).
Щодо господарських витрат у справі № 910/16955/14.
Згідно ч. 2 п. 5 Інформаційного листа "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів" від 26.06.95р. N 01-8/453, якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В інформаційному листі від 20.10.2006р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" Вищий господарський суд України з приводу запитання: "Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?" довів до відома Господарським судам України наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.
Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача довідки, становить - 21 011 491,73 грн.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 65 837,77 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (ідентифікаційний код 20050164, адреса: 02156, м. Київ, вул. Кіото, буд. 25), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість за кредитом - 10 642 500,00 грн. (десять мільйонів шістсот сорок дві тисячі п'ятсот гривень), заборгованість за процентами за користування кредитом - 4 698 363,92 грн. (чотири мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч триста шістдесят три гривні 92 копійки), заборгованість за платою за управління кредитом - 42 570,00 грн. (сорок дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень), пеня за порушення строків погашення кредиту - 777 339,86 грн. (сімсот сімдесят сім тисяч триста тридцять дев'ять гривень 86 копійок), пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом - 295 880,36 грн. (двісті дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 36 копійок), пеня за порушення строків сплати плати за управління кредитом - 1 033,34 грн. (одна тисяча тридцять три гривні 34 копійки), три проценти річних від простроченої суми боргу за кредитом - 453 982,81 грн. (чотириста п'ятдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за процентами за користування кредитом - 187 731,81 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 81 копійка), три проценти річних від простроченої суми боргу за платою за управління кредитом - 1 230,22 грн. (одна тисяча двісті тридцять гривень 22 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за кредитом - 1 266 457,50 грн. (один мільйон двісті шістдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 50 копійок), інфляційне збільшення суми боргу за процентами - 557 041,92 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок одна гривня 92 копійки), інфляційне збільшення суми боргу за платою за управління кредитом - 5 189,27 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 27 копійок) та судові витрати - 65 837,77 грн. (шістдесят п'ять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 77 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.12.2014р.
Головуючий суддя О.В. Котков
Суддя О.М. Спичак
Суддя Ю.В. Цюкало