ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/14797-2012 17.01.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»
до Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект»
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Варицький Є.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: Якимчук С.М. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 17 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
22 жовтня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 8587/0/2-12 від 19.10.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект» (відповідач) заборгованості за договором про господарське та економічне співробітництво № 11-еф від 04 січня 1999 року в сумі 4 403,08 грн. з них основного боргу з урахуванням втрат від інфляції - 3 739,28 грн. (три тисячі сімсот тридцять дев'ять гривень 28 копійок), пені - 553,97 грн. (п'ятсот п'ятдесят три гривні 97 копійок) та 3% річних - 109,83 грн. (сто дев'ять гривень 83 копійки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором про господарське та економічне співробітництво № 11-еф від 04 січня 1999 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі суми грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.11.2012 року.
В судовому засіданні 22 листопада 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 18 грудня 2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 27.12.2012 року.
Розпорядженням від 27.12.2012р. в.о. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/14797-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект» про стягнення грошових коштів для розгляд у судді Морозову С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 року справа № 5011-10/14797-2012 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 17.01.2013 року о 12:50.
Розпорядженням від 17.01.2013р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/14797-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект» про стягнення грошових коштів для розгляд у судді Коткову О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 року судом ухвалено розглядати справу № 5011-10/14797-2012 в судовому засіданні призначеному на 17.01.2013р. о 12:50.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
04 січня 1999 року між позивачем (надалі - Компанія або Агент або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Підприємство або Довіритель або Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про господарське та економічне співробітництво № 11-еф (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов ст.ст. 3, 5.3. якого Компанія у відповідності до наданих їй повноважень і договору з метою здешевлення вартості і підвищення конкурентноспроможності продукції і послуг забезпечує певні роботи /за договором/, а Підприємство належним чином перераховує Компанії кошти за надання нею послуг Підприємству.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надавав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги, однак, Замовник послуги в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 3 743,02 грн.
Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 02.03.2012р. звернувся до відповідача з претензією № 1571/0/2-12 про оплату боргу за Договором на суму 3 743,02 грн. (копія листа в справі). Позивач вказує, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок не перерахував.
Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 04 січня 1999 року між сторонами укладено договір про господарське та економічне співробітництво № 11-еф відповідно до ст.ст. 3, 5.3. якого Компанія у відповідності до наданих їй повноважень і договору з метою здешевлення вартості і підвищення конкурентноспроможності продукції і послуг забезпечує певні роботи /за договором/, а Підприємство належним чином перераховує Компанії кошти за надання нею послуг Підприємству.
Пунктами 7.1., 7.3. Договору передбачено, що загальна вартість послуг, що надає Компанія Підприємству, погоджується в сумі 1% від вартості виконаних підрядних робіт власними силами, випуску промислової продукції, товарообігу у договірних цінах на об'єктах Холдингової компанії. Підприємство перераховує Компанії кошти платіжним дорученням до 10 числа кожного місця за попередній місяць.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи слідує, що Виконавець надавав послуги за Договором Замовнику і останній частково оплачував такі послуги, що підтверджується карточкою рахунку № 3613 по Договору, платіжними доручення та актами виконаних робіт (копії документів в справі).
Матеріали справи свідчать, що між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3 743,02 грн. станом на 30.11.2011р.
Судом установлено, що Виконавець, внаслідок неоплати Замовником в повному обсязі вартості наданих послуг по Договору, в березні 2012 року звернувся до відповідача з претензією про оплату заборгованості за Договором на суму 3 743,02 грн.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 24.10.2012р. та 18.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, доведеними є позовні вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором в розмірі 3 743,02 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За п. 8.2. Договору в разі невиконання п.7.3 цього договору Підприємство сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За ст. 3 Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 285,52 грн. пені, що складає:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
3743.0230.11.2011 - 22.03.20121147.7500 %0.042 %*181.20
3743.0223.03.2012 - 29.05.2012687.5000 %0.041 %*104.31
За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Договору, стягненню з відповідача на користь позивача в межах заявленого періоду нарахування підлягає 109,83 грн. 3% річних, що становить:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
3743.0230.11.2011 - 20.11.20123573 %109.83
У відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки від 23.07.2010р. № 736/902/758 «Про затвердження порядків надання платних послуг державними та комунальними навчальними закладами» визначено, що індекс інфляції - визначений у встановленому законодавством порядку офіційний індекс інфляції за попередній календарний рік. Згідно Постанови Національного банку України від 27.12.2007р. № 480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» поняття «індекс інфляції» - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.
Розмір втрат від інфляції, зроблений за розрахунком суду у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів, складає - «-7,49 грн.»:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
30.11.2011 - 20.11.20123743.020.998-7.493735.53
А тому, враховуючи від'ємний показник середнього індексу інфляції за перерахований судом період, як індексу споживчих цін по відношенню до суми боргу, позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції задоволенню не підлягають.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 4 138,37 грн. з них основного боргу - 3 743,02 грн., пені - 285,52 грн. та 3% річних - 109,83 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 512,60 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київопорядкомплект» (ідентифікаційний код: 05503326, адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 9, р/р 26007200082625 в міжрайонному відділенні УСБ м. Києва, МФО 322056), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (ідентифікаційний код: 23527052, адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 4/6, р/р 26002029275000 ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в м. Києві, МФО 300249, ІПН 235270526654, св. платника податків 200045746), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 3 743,02 грн. (три тисячі сімсот сорок три гривні 02 копійки), пені - 285,52 грн. (двісті вісімдесят п'ять гривень 52 копійки), 3% річних - 109,83 грн. (сто дев'ять гривень 83 копійки) та судові витрати - 1 512,60 грн. (одна тисяча п'ятсот дванадцять гривень 60 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 24.01.2013р.
Суддя О.В. Котков