ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/379/13 05.02.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Комунального підприємства
«Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у місті Києві
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Чемерис М.С.
У засіданні брали участь:
від позивача: Марковська В.В. (представник за довіреністю);
від відповідача: Проценко Т.О. (представник за довіреністю)
В судовому засіданні 05 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
03 січня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 93/21/7279 від 25.12.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у місті Києві (відповідач) заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240061 від 22 березня 2002 року в сумі 107 303,00 грн. з них основного боргу - 102 698,28 грн. (сто дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 28 копійок), втрат від інфляції - 802,11 грн. (вісімсот дві гривні 11 копійок) та 3% річних - 3 802,61 грн. (три тисячі вісімсот дві гривні 61 копійку).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240061 від 22 березня 2002 року належним чином не виконав, зокрема, в передбачений договором строк не здійснив в повному обсязі оплату за надані йому позивачем послуги щодо постачання теплової енергії у гарячій воді, внаслідок чого, за прострочку термінів оплати наданих позивачем послуг, у відповідача утворилась заборгованість.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, в судовому засіданні у задоволенні позову не заперечував.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
22 березня 2002 року між позивачем (надалі - Постачальник або Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Отримувач або Споживач або Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240061 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), предметом якого у відповідності з п. 1.1. є те що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 (копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).
Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у
Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 (належним чином засвідчена копія додатку № 2 міститься в матеріалах справи).
Позивач зазначає, що нарахування Споживачу за теплову енергію здійснюється по приладах обліку відповідно до звернення-доручення про укладення Договору за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації (належним чином засвідчена інформація про тарифи на теплову енергію міститься в справі).
Позивач стверджує, що Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував, внаслідок чого за період з 01.12.2010р. по 01.12.2012р. у відповідача утворилась заборгованість перед Постачальником, яка, за розрахунками позивача, станом на 01.12.2012р. становить - 102 698,28 грн. (розрахунок заборгованості основного боргу міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 22 березня 2002 року між сторонами укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240061 предметом якого згідно п. 1.1. є те що Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.
Згідно п. 2.2.1 Договору Постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з грудня 2010 року по листопад 2012 року Виконавець надав Споживачеві узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму 354 563,48 грн., в підтвердження чого між сторонами складені відомості обліку споживання теплової енергії за відповідний період, що також підтверджується обліковими картками за вказаний період (копії відомостей/облікових карток знаходяться в матеріалах справи).
Позивач зазначає, що претензій від Споживача по наданих послугах за Договором на його адресу не надходило.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.3.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний Дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у
Податку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.
За п. 9 Додатку 2 до Договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у РВТ-3 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки.
Сплату Абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 10 Додатку 2 до Договору).
Як стверджує Постачальник Споживач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в терміни та за передбаченими тарифами в повному обсязі не виконував.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати Споживачем наданих Абонентом послуг за Договором у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є вимоги про стягнення з Замовника на користь Виконавця заборгованості за Договором послуг за період з 01.12.2010р. по 01.12.2012р. в розмірі 102 698,28 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 802,11 грн. втрат від інфляції та 3 802,61 грн. 3% річних за період з грудня 2010 року по листопад 2012 року включно.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 146,06 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Служба замовника житлово-комунальних послуг» Оболонського району у місті Києві (ідентифікаційний код: 05757498, адреса: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 57), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (ідентифікаційний код: 00131305, адреса: 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, р/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк» у м. Києві та Київській обл., МФО 322669), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 102 698,28 грн. (сто дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 28 копійок), втрат від інфляції - 802,11 грн. (вісімсот дві гривні 11 копійок), 3% річних - 3 802,61 грн. (три тисячі вісімсот дві гривні 61 копійку) та судові витрати - 2 146,06 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 06 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено11.02.2013р.
Суддя О.В. Котков