вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
23.09.09
Справа №2а-6393/09/4/0170
о 09:42
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Заєвській Н.В., за участі представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до прокуратури АР Крим
про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із адміністративним позовом до прокуратури АР Крим (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.07.2009 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність прокуратури АР Крим щодо не прийняття рішення за заявою позивача вих. №5 від 19.03.2009 року в порядку та за правилами кримінально-процесуального законодавства, зобов'язано прокуратуру АР Крим розглянути заяву позивача вих. №5 від 19.03.2009 року відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. В задоволенні решти частини позову відмовлено.
Позивачем подано заяву від 29.07.2009 року про прийняття додаткового судового рішення для вирішення питання про розподіл судових витрат. Заява мотивована не вирішенням судом зазначеного питання.
В судове засідання позивач не з'явився, в заяві про прийняття додаткового рішення просив провести судове засідання без його участі. Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи, що судом вирішено питання про право позивача, проте не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 168 КАС України, призначив судове засідання для розгляду питання про ухвалення додаткового судового рішення.
Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ст. 97 КАС України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.
Позивачем під час судового розгляду заявлялось клопотання про визначення та розподіл судових витрат: в тому числі добових і компенсацію за відрив від звичайних занять (а.с. 5).
Витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду віднесено до виду судових витрат в силу п. 2 ч. 3 ст. 87 КАС України.
Відповідно до частин 2, 3 статті 91 КАС України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. N 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» встановлено граничні розміри компенсації за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду в адміністративних справах, який обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.
Компенсація витрат пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
Позивачем надані документи, що підтверджують його статус, як фізичної особи - підприємця (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця), проте жодних даних про розмір його середньомісячного доходу не надано. Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визначення розміру компенсації за відрив від звичайних занять.
Розрахунок витрат за відрив від звичайних занять суд проводить за формулою: ВВЗЗ = МЗ : РМ х Ч, де ВВЗЗ - компенсація за відрив від звичайних занять, МЗ - мінімальна заробітна плата, РМ - робочий місяць у днях, Ч - час, який було витрачено для участі в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 03.06.2009 року розгляд справи призначено на 16.07.2009 року о 16:00. Обчислюючи розмір компенсацій витрат за відрив від звичайних занять, суд враховує, що позивач приймав особисту участь в судовому засіданні 16.07.2009 року, проживає в іншому населеному пункті (с. Добрушино, Сакський район, АР Крим). Відповідно до журналу судового засідання від 16.07.2009 року судове засідання розпочато о 17:05, закінчено о 17:44. З урахуванням часу, необхідного для проїзду до місця проведення судового засідання, суд вважає можливим визначити час, який було витрачено для участі в судовому засіданні, - 1 робочий день.
Кількість робочих днів в липні 2009 року - 23.
Відповідно до ст.55 Закону України від 26 грудня 2008 року N835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 липня 2009 року до 30 вересня 2009 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 630 гривень.
Таким чином розмір компенсації за відрив від звичайних занять становить 630 грн. / 23 робочих дні х 1 робочий день = 27,39 грн.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» від 23 квітня 1999 р. N663, із змінами та доповненнями встановлено для працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності (крім державних службовців та осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів) граничні норми добових витрат у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України - 30 гривень.
Приймаючи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає можливим визначити розмір добових у сумі що дорівнює граничній нормі добових витрат у разі коли до рахунків на оплату вартості проживання у готелях не включаються витрати на харчування, для відряджень у межах України, - у сумі 30 гривень.
Згідно з п.1.7 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 N59 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 10.06.1999 N146), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 N218/2658, витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Позивачем надані суду квитки на проїзд від с. Добрушино до м. Євпаторії та від м. Євпаторії до м. Сімферополя за 16.07.2009 року, загальна вартість яких становить 21,57 грн., тож враховуючи необхідність зворотного проїзду, суд вважає можливим визначити розмір витрат на проїзд позивача від місця проживання до місця проведення судового засідання у сумі 43,14 грн.
Таким чином загальний розмір добових, витрат на проїзд та компенсації за відрив від звичайних занять становить 30,00 грн. + 43,14 + 27,39 грн. = 100,53 грн.
Обчислюючи розмір судових витрат, що підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що позов задоволено частково, тому відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України вважає можливим стягнути на його користь ѕ від вищевказаної суми, що становить 75,40 грн.
Крім цього, суд вважає можливим стягнути на користь позивача з Державного бюджету суму судового збору, у розмірі, передбаченому для подання позовних заяв немайнового характеру, який становить 3,40 грн.
В судовому засіданні 23.09.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини додаткової постанови, постанову у повному обсязі складено 25.09.2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 168 КАС України, суд, -
1. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 75,40 грн. витрат, що пов'язані із прибуттям до суду.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Циганова Г.Ю.