Ухвала від 09.09.2009 по справі АС12/315-08/5021

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 р.Справа № АС12/315-08/5021

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Шевцової Н.В.,

суддів - М'ягкий Є.В., Макаренко Я.М.

за участю: секретаря судового засідання Чернова О.П.

представник позивача: Ломако Ю.М.

представник відповідача: Іващенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 17.03.2009р. по справі № АС12/315-08/5021

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (надалі по тексту позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з адміністративним позовом до ДПІ в м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача:

№ 0001332305/0/76926 від 14 листопада 2007 року;

№ 0001332305/3/76926 від 14 травня 2008року;

№ 0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року;

№ 0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року;

№ 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року;

№ 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року;

№0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009року;

№0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року;

0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року;

№ 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року.

Постановою Господарського суду Сумської області від 17.03.2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Управління Сумської міськради.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до плану-графіку на 1 квартал 2007 року ДПІ в м. Суми здійснила виїзну планову документальну перевірку Управління майна комунальної власності Сумської міської ради з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 14.06.2005р. по 30.09.2006р. Відповідач встановив при перевірці, що позивач не зареєстрований як платник ПДВ і вказаний факт на думку відповідача є порушенням діючого законодавства, оскільки в період з 14.06.2005р. по 30.09.2006р. позивач укладав договори оренди та купівлі-продажу комунального майна, з яких визначалися суми ПДВ з оренди та продажу, й відповідні суми ПДВ перераховувались орендарями та власниками об'єктів нерухомості до Державного бюджету України.

Судом з акту перевірки встановлено, що починаючи з серпня 2005р., Управління комунального майна та приватизації мало наступні обсяги операцій без ПДВ: Серпень 2005 р. - 204079,40 грн. Вересень 2005 р. - 279459,12 грн. Жовтень 2005 р. - 893501,33 гри. Листопад 2005 р. -1245032,45 грн. Грудень 2005 р. -1039930,67 грн. Січень 2006 р. - 315163,60 грн. Лютий 2006 р. - 704992,27 грн. Березень 2006 р. - 2251074,94 грн. Квітень 2006 р. - 934124,80 грн. Травень 2006 р. - 327697,33 грн. Червень 2006 р. - 2036517,53 грн. Липень 2006 р. - 334841,26 грн. Серпень 2006 р. - 841369,25 грн. Вересень 2006 р. - 343059,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що Управлінням порушено п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого прийняв рішення про донарахування позивачу ПДВ в сумі 2350168,0 грн., в. т. ч.: за серпень 2005 р. - 40816,0 грн., за вересень 2005 р. - 55892,0 грн., за жовтень 2005 р. - 178700,0 грн., за листопад 2005 р. - 249006,0 грн., за грудень 2005 р. - 207986,0 грн., за січень 2006 р. - 63033,0 грн., за лютий 2006 р. -140998,0 грн., за березень2006р. - 450215,0грн., за квітень 2006 р. -186825,0 грн., за травень 2006 р. - 65539,0 грн., за червень 2006 р. - 407304,0 грн., за липень 2006 р. - 66968,0 грн., за серпень 2006 р. -168274,0 грн., за вересень 2006 р. - 68612,0 грн.

Судом також було встановлено, що в період судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 14.11.2007р. та 14.08.2007р. відповідач прийняв ряд податкових повідомлень-рішень: №0004451503/0/66031 від 08 вересня 2008 року; №0000752305/0/77401 від 15 жовтня 2008 року; № 0006821503/0/84012 від 05 листопада 2008 року; № 0000521503/0/4153 від 23 січня 2009 року; №0001111503/0/9676 від 17 лютого 2009 року; № 0001871503/0/14764 від 11 березня 2009 року; № 0001861503/0/14763 від 11 березня 2009 року; № 0001851503/0/14762 від 11 березня 2009 року., згідно яких застосував штрафні санкції за несвоєчасну оплату донарахованої суми ПДВ в розмірі 889241 грн., по відповідним періодам, яку відповідач вважає узгодженою.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки Управління Сумської міськради, створене Сумською міською радою (їй підзвітне і підконтрольне та підпорядковане міському голові), відчужувало та передавало у оренду майно, яке не є об'єктом його власності, на підставі відповідних рішень міської ради, виконуючи делеговані повноваження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість ", № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями - об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Під поставкою товарів відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість " розуміють будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна " № 2163-ХП від 04 березня 1992 року з наступники змінами, - приватизація державного майна -це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями Закону України "Про приватизацію державного майна ", інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Операції з приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, підпадають під визначення об'єкта оподаткування ПДВ.

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість ", - об'єктом оподаткування є операції з передачі майна згідно з договорами фінансової оренди (лізингу).

Передача майна в межах договору оперативної оренди до числа об'єктів оподаткування не включається, оскільки така операція не є поставкою (абзац другий п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість ").

Однак, надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оперативної оренди є поставкою послуг відповідно до п. 1.4 ст. 1 цього Закону. Таким чином, при наданні послуг з оперативної оренди об'єктом оподаткування є операція з поставки послуги з такої оренди (орендна плата).

Пунктом 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачені умови для обов'язкової реєстрації особи платником ПДВ.

Перелік осіб, які можуть бути зареєстровані платниками ПДВ, визначено п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість ", до цього переліку включено і юридичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підпунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року з наступними змінами визначено, що право комунальної власності, це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні ", - сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " визначено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, оскільки Управління Сумської міськради, створене Сумською міською радою (їй підзвітне і підконтрольне та підпорядковане міському голові), відчужувало та передавало у оренду майно, яке не є об'єктом його власності, на підставі відповідних рішень міської ради, виконуючи делеговані повноваження.

Виходячи з вимог Закону України Про державну податкову службу в Україні, органи державної податкової служби є органами виконавчої влади, які здійснюють контролюючі функції в сфері оподаткування.

Частиною 1 ст. 18 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справ, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з частиною 2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є, зокрема, орган державної влади, інший державний орган.

Пунктом 6 розділу УП "Прикінцеві та перехідні положення " КАС України визначено, що до початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують в першій інстанції відповідні місцеві господарські суди за правилами КАС України.

Згідно з частиною 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегій суддів не впливають.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Суми - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Сумської області від 17.03.2009р. за №АС12\315-08\5021 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий (підпис) Н.В. Шевцова

Судді: (підпис) Я.М.Макаренко

(підпис) Є.В.М'ягкий

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.В. Шевцова

Повний текст виготовлено 14.09.2009 року

Попередній документ
4884672
Наступний документ
4884674
Інформація про рішення:
№ рішення: 4884673
№ справи: АС12/315-08/5021
Дата рішення: 09.09.2009
Дата публікації: 19.11.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: