Копія
Ухвала
Іменем України
09.09.2009 Справа № 2-а-3458/08/5/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Ковінська Т.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 26.02.09 по справі № 2-а-3458/08/5/0170
за позовом Довірчого товариства "Інко-Довіра" (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим (вул. Кримська, 82-в, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У вересні 2008 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000182200/2 від 09.07.2008, як прийнятого з порушенням чинного податкового законодавства; уточнивши позовні вимоги, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182200/3 від 19.09.2008 (а.с. 6-8, 96, 103).
Позовні вимоги мотивовані наявністю помилкових висновків в акті №1251/22-01/22284506 від 18.04.2008 «Про результати виїзної планової перевірки Довірчого товариства «Інко-Довіра»дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007».
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.02.09 адміністративний позов задоволений:
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим № 0000182200/3 від 19.09.2008, яким нараховано податкове зобов'язання у сумі 25911,00 грн., у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, без врахування обставин справи, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги факт підтвердження звичайної ціни на акції інформацією Департаменту по контролю за фінансовими установами і операціями в сфері зовнішно-економичної діяльності ДПА України, яка отримана листом ДПА в АР Крим № 5277/7/22-1/25 від 28.05.2008 (а.с. 120-136).
В судове засідання 09.09.2009 представник відповідача не з'явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, що явка в судове засідання -це право, а не обов'язок учасників процесу, неявка в судове засідання сторони по справі не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважав їх необґрунтованими, наполягав на залишенні рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 31.03.2008р. № 347 ДПІ в м. Феодосії АР Крим 18.04.2008р. проведена виїзна планова перевірка Довірчого товариства “Інко-Довіра” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 31.12.2007.
За результатами перевірки складений Акт № 1251/22-01/22284506 від 18.04.2008р, встановивший порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п. 7.4, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, ст. 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, позивачем занижено податок на прибуток за 2006 рік: за І квартал 2006 року в сумі 17113,00 грн., півріччя 2006 року -16977,00 грн., 3 квартали 2006 року -17274,00 грн., завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2006 рік: за І квартал 2006 року на суму 645,00 грн., півріччя 2006 року -1189,00 грн.
На підставі зазначеного Акту ДПІ в м. Феодосії прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 08.05.2008 (а.с.38), яким донарахувала позивачу 25911,00 грн. податкового зобов'язання, у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Скаргою від 16.05.2008 позивач оскаржив до ДПІ в м. Феодосії АР Крим податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 08.05.2008.
Рішенням № 4297/10/25-010 від 02.06.08 про результати розгляду первинної скарги ДПІ в м. Феодосії АР Крим залишила скаргу позивача від 16.05.2008р. без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000182200/0 від 08.05.2008 без змін.
04.06.2008 ДПІ в м. Феодосії АР Крим винесла податкове повідомлення-рішення № 0000182200/1, яким донарахувала позивачу 25911,00 грн. податкового зобов'язання, у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 46).
11.07.2008 позивач звернувся до ДПА в АР Крим із повторною скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 08.05.2008.
Рішенням № 1893/10/25-023 від 02.08.2008 про результати розгляду повторної скарги ДПА в АР Крим залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000182200/0 від 08.05.2008 без змін.
09.07.2008 ДПІ в м. Феодосії АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182200/2, яким донарахувала позивачу 25911,00 грн. податкового зобов'язання, у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 68.
11.07.2008 позивач звернувся із скаргою до ДПА України про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182200/0 від 08.05.2008, №0000182200/1 від 04.06.2008 та № 0000182200/2 від 09.07.2008.
Рішенням № 8733/6/25-0115 від 10.09.2008 ДПА України залишила скаргу від 11.07.2008 без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000182200/0 від 08.05.2008 (№ 0000182200/1 від 04.06.08 та № 0000182200/2 від 09.07.2008) без змін.
19.09.2008р. ДПІ в м. Феодосії АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182200/3 від 19.09.2008, яким донарахувала позивачу 25911,00 грн. податкового зобов'язання, у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.98).
Матеріали справи свідчать про те, що 29.03.2006 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір №К-2/06/1, відповідно до якого позивач продав, а ОСОБА_1 в особі свого комісіонера ТОВ "Східно-Кримська фондова компанія" придбав прості іменні акції ВАТ "Шахта Комсомолець Донбасу" у кількості 359853 штуки за ціною 89963,25 грн. Отже, ціна однієї акції склала 0,25 грн., тобто за номінальною вартістю.
Стаття 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
У п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.
Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту ( п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону).
З матеріалів справи не вбачається жодних доказів звернення відповідача із відповідними запитами до платника податку, тобто позивача.
Підпунктом 1.20.5-1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.
Стаття 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає порядок оподаткування операцій особливого виду.
У п.п. 7.4.1. та 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання.
Підпунктом 7.4.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Проте при проведенні перевірки 18.04.2008 для визначення звичайної ціни використана лише інформація про один договір купівлі-продажу з такими ж цінними паперами (між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Східно-Кримська фондова компанія”, звичайна ціна акції станом на 30.03.2006 та 31.03.2006 була 0,442 грн. за одну акцію), при цьому цей договір був укладений пізніш ніж договір позивача з ОСОБА_1
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання у сумі 25911,00 грн., у тому числі 17274,00 грн. за основним платежем та 8637,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000182200/3 від 19.09.2008р.
Не беруться до уваги судовою колегією доводи апеляційної скарги про розмір звичайної ціни, яку необхідно було застосувати на підставі п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, встановленої на підставі з той ціни, за яку ОСОБА_1 у подальшому продав належні йому акції Товариства з обмеженою відповідальністю “Східно-Кримська фондова компанія” - 0,442 грн. Акт перевірки, який встановив порушення, складений 18.04.2008. Інформацію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо ринкової вартості простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець Донбасу»надано відповідачу лише 22.05.2008, тобто пізніше дня прийняття спірного повідомлення-рішення. Отже відповідач не мав можливості скористатися вказаним документом при проведенні перевірки. З цих підстав судом не беруться до уваги доводи щодо заниження Довірчим товариством «Інко-Довіра»валових витрат за операціями щодо акцій Відкритого акціонерного товариства «Шахта «Комсомолець».
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 лютого 2009 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим, як необґрунтована, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Феодосії АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2009 у справі № 2-а-3458/08/5/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис З.І.Курапова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва