Іменем України
11.08.09 Справа №1/35-пн-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
, Кричмаржевський В.А.
при секретарі: Пересаді О.В.
за участю представників:
від позивача: Лодиза М.Т., довіреність №5 від 10.08.09;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м.Херсон,
на рішення господарського суду Херсонської області від 24.03.2009р. у справі № 1/35-пн-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління покрівельних робіт», м.Херсон,
до відповідача: Херсонської міської ради, м. Херсон,
про визнання права власності на нерухоме майно,
Ухвалою суду від 16.06.2009р. розгляд справи відкладався. Колегія суддів неодноразово змінювалась.
Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1530 від 11.08.2009р. справа № 1/35-пн-09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач); суддів: Кричмаржевського В.А., Мойсеєнко Т.В., яка прийняла справу до свого провадження.
За заявою представника позивача судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, за його згодою у судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.03.2009р. у справі №1/35-пн-09 (суддя Губіна І.В.) позов задоволено. Визнано за ТОВ «Управління покрівельних робіт» право власності на все самочинно збудоване ним приміщення охорони літ. Д за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км, загальною площею 32,4 кв.м.
Рішення суду мотивовано ст. 376 ЦК України, виходячи з положень якої суд дійшов висновку, що оскільки будівництво проводилось позивачем власними силами на відведеній йому земельній ділянці, міська рада не надала заперечень щодо самовільно прибудованого приміщення та останнє не порушує прав інших осіб, то позов підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Херсонська міська рада звернулася до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що на будівництво спірного майна не видавався дозвіл, воно не було введено в експлуатацію в порядку, визначеному законодавством. Крім того зазначає, що Херсонська міська рада, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості, не надавала згоди на його будівництво і заперечує проти визнання на нього права власності. На підставі зазначеного, відповідач просить рішення господарського суду Херсонської області скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
У судовому засіданні 11.08.2009р. представник ТОВ «Управління покрівельних робіт» проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві, а саме: позивач здійснив будівництво на відведеній йому земельній ділянці за власні кошти, воно повністю завершено на паспортизоване і інвентаризоване БТІ, тому на підставі ст.ст.331, 376 ЦК України, позивач є власником спірного майна.
Херсонська міська рада у судові засідання свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без присутності представника відповідача.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подані докази, вивчивши матеріали апеляційної скарги, знаходить її такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління покрівельних робіт» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання за ним права власності на приміщення охорони літ. Д площею 32,4 кв.м, яке розташоване у м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він здійснив будівництво на земельній ділянці, яку він орендує на підставі договору оренди від 03.10.2005р., за власні кошти, воно повністю завершено та паспортизоване і інвентаризоване БТІ, тому на підставі ст. 331, ч. 5 ст.376 ЦК України, позивач є власником спірного майна.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і охоронюваних інтересів юридичних осіб.
З вищевказаних норм законодавства випливає, що правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Зі змісту ст. 12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі саме справи у спорах, не виключний перелік яких наведений вказаною нормою. А також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції та справи про банкрутство.
ТОВ «Управління покрівельних робіт» позов пред'явлено до Херсонської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомості. При цьому, ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивачем не надано жодних доказів порушення або оспорювання відповідачем права власності.
Таким чином, як на час подачі позову так і на час розгляду справи відсутній спір про право на майно між позивачем і відповідачем.
Господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права - ст..376 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Зазначена норма застосовується лише у тому випадку, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, отримає у встановленому порядку земельну ділянку саме під збудований нерухомий об'єкт. Тобто, спочатку здійснюється самочинне будівництво, а потім надається земельна ділянка.
В даному випадку, позивачу після закінчення самочинного будівництва земельна ділянка під вже збудовані об'єкти нерухомості не надавалась.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.331 ЦК України якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 182 ЦК України право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація права власності та прийняття до експлуатації на спірну будівлю на момент прийняття оскаржуваного рішення суду відсутні.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на приміщення охорони літ. Д площею 32,4 кв.м, яке розташоване у м.Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, не підлягають задоволенню, оскільки відсутній факт порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Господарським судом при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, та є підставою для його скасування відповідно до приписів ст.104 Господарського процесуального кодексу України. У позові слід відмовити.
Судові витрати за апеляційний перегляд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, віднести на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч.1 ст. 103, п. 1,2,4 ч.1 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Херсонської міської ради, м. Херсон, задовольнити.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 24.03.2009р. у справі №1/35-пн-09 скасувати та прийняти нове рішення:
У задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління покрівельних робіт», м.Херсон, на користь Херсонської міської ради, м. Херсон, 42,50грн. витрат на сплату державного мита за апеляційний перегляд. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Кричмаржевський В.А.